Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Вовка І.В., Нєсвєтової Н.М., розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на постанову та на рішення Харківського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 року господарського суду Харківської області від 21.09.2015 року у справі господарського суду Харківської області за позовом прокурора Орджонікідзевського району до 1.Харківської міської ради 2. обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Елара" 3. товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Крокус-Монт" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції про визнання незаконним та скасування рішення, в засіданні взяли участь представники: - позивача: Савицька О.В., - відповідача-1: - відповідача-2: - відповідача-3: -третьої особи: не з"явився, не з"явився, не з"явився, не з"явився,

У травні 2015 року прокурор Орджонікідзевського району міста Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Елара", товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Крокус-Монт" про визнання незаконним та скасування п.30.3 додатку до рішення 33 сесії Харківської міської ради 5 скликання № 85/09 від 29.04.2009 року "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об"єктів містобудування".

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що вказане рішення Харківської міської ради прийнято в порушення вимог ст. 41 Земельного кодексу України, ст. ст. 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлового-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186 (186-85-п) .

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.09.2015 року (суддя: Р.М.Аюпова) в задоволенні позову відмовлено частково. В частині позовних вимог до обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Елара" -провадження у справі припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 року (колегія суддів у складі: Слободін М.М. - головуючий, судді: Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.) рішення місцевого господарського суду від 21.09.2015 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, заступник прокурора Харківської області подав касаційну скаргу, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 року та рішення господарського суду Харківської області від 21.09.2015 року скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій предметом позовних вимог є визнання незаконними та скасування п.30.3 додатку до рішення 33 сесії Харківської міської ради 5 скликання № 85/09 від 29.04.2009 року "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об"єктів містобудування" на підставі того, що вказане рішення не відповідає вимогам ст. 41 Земельного кодексу України, ст. ст. 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлового-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186 (186-85-п) .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що предметом позову є ненормативний акт органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію шляхом виконання, а тому його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки. Крім того, судами, як підставу для відмови у позові зазначено те, що права держави, за захистом яких звернувся прокурор, а саме неправомірне передання Харківською міською радою безоплатно земельної ділянки відповідачу -2 не були порушені.

Проте, колегія суддів вважає такі висновки попередніх судових інстанцій передчасними та такими, що зроблені без дослідження та врахування всіх обставин справи в сукупності.

Статтями 13, 14 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією (254к/96-ВР) .

Положеннями ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 19, 14, 149 Конституції України, органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

З огляду на викладені норми вбачається, що реалізуючи надані Конституцією та законодавством України повноваження у галузі земельних відносин в даному випадку Харківська міська рада зобов'язана діяти виключно в інтересах її територіальної громади, не порушуючи при цьому баланс інтересів держави, територіальної громади та окремих громадян.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, оскаржуваним рішенням міської ради було передано обслуговуючому кооперативу "ЖБК "Елара" функції замовника будівництва об"єкту зі зміною функціонального призначення під житлову забудову по вул. Луї Пастера та передано йому у власність вказану земельну ділянку площею 6,4016 га, кадастровий номер 6310138200:04:007:0010.

Відмовляючи у позові про визнання недійсним вказаного рішення ради, суди попередніх інстанцій виходили з того, що права держави не були порушені, разом з тим, колегія суддів відзначає, що судам при вирішені даного спору необхідно було звернути увагу на підстави заявленого позову, у зв"язку з чим необхідно було врахувати особливості безоплатного передання земельної ділянки у приватну власність обслуговуючим кооперативам, дослідити всі обставини, які вимагаються Земельним кодексом України (2768-14) , Житловим кодексом УРСР (5464-10) , Законом "Про кооперацію" (1087-15) , Примірним статутом для такого передання, зокрема: мету створення такого кооперативу, порядок організації та діяльності, а відповідно і перевірити чи на момент прийняття рішення Харківської міської ради таке рішення відповідало вимогам Закону та чи не були порушені інтереси територіальної громади міста Харкова.

Дослідження вказаних обставин має істотне значення для правильного вирішення даного спору.

Крім того, колегія суддів відзначає, що суди попередніх інстанцій дійшовши вірного висновку, що предметом спору є ненормативний акт органу місцевого самоврядування, який вичерпує свою дію фактом його виконання і його подальше визнання недійсним чи скасування не відновлює суб"єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, не звернули увагу на те, що оскаржуване рішення Харківської міської ради не було реалізоване відповідачем -2 і припиняючи провадження в частині позовних вимог до відповідача-2, тобто до особи, якій за оскаржуваним рішенням було безоплатно передано у власність земельну ділянку, належним чином не дослідили в якому порядку було припинено юридичну особу чи є правонаступники обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Елара", а відповідно дійшли до передчасного висновку про відсутність правових підстав для визнання оскаржуваного рішення міської ради незаконним.

Встановлення та дослідження зазначених вище обставин має істотне значення для правильного вирішення даного спору і їх неврахування призвело до передчасних висновків судами попередніх інстанцій по суті заявлених позовних вимог.

Відповідно до приписів частини 2 статті 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин та достовірність доказів по справі є виключна прерогатива суду першої та апеляційної інстанції.

За таких обставин, враховуючи положення п.1 ст. 80 ГПК України, судові рішення підлягають скасуванню в частині позовних вимог до відповідача-1, а справа - направленню на новий розгляд.

При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи сторін, дати їм належну юридичну оцінку і в залежності від встановлених обставин, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 року та рішення господарського суду Харківської області від 21.09.2015 року у справі № 922/2786/15 в частині позовних вимог до Харківської міської ради скасувати.