ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2016 року Справа № 913/518/13-г
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Палій В.В.
розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", м. Сєвєродонецьк Луганської області (далі - Товариство),
на рішення господарського суду Луганської області від 01.07.2014 та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2015
зі справи № 913/518/13-г
за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ (далі - Компанія),
до Товариства
про стягнення 47 206 502,88 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Онищенко І.П.,
відповідача - Демидаса Д.А.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Луганської області від 01.07.2014 (колегія суддів у складі: ОСОБА_2 - головуючий, Вінніков С.В., Голенко І.П.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 (колегія суддів у складі: Плахов О.В. - головуючий, Здоровко Л.М., Шутенко І.А.): позов задоволено; з Товариства стягнуто на користь Компанії 16 629 105,41 грн. "інфляційних втрат", 30 577 394,47 грн. - 3% річних та 68 820 грн. судового збору.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Скаргу мотивовано прийняттям судових рішень з порушенням норм матеріального і процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу Компанія заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про ухвалення попередніми судовими інстанціями законних і необґрунтованих рішення та постанови, і просить останні залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її часткового задоволення з урахуванням такого.
Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.
22.12.2009 Компанією (постачальник) та Товариством (покупець) укладено договір поставки природного газу № 06/09-1984 (далі - Договір).
У подальшому сторонами укладалися додаткові угоди до Договору, а саме: від 10.03.2010 № 1, від 31.05.2010 № 3, від 01.06.2010 № 4, від 06.07.2010 № 9 та від 06.08.2010 № 6.
Згідно з пунктом 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у договорі. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для власних потреб.
Відповідно до пункту 5.1 Договору ціна за 1000 куб.м газу становить 1 584,40 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання газу, крім того включає:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20%.
Тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 92,30 грн., крім того ПДВ - 20%.
До сплати за 1000 куб.м природного газу - 1 708,39 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 050,07 грн.
Згідно з додатковою угодою від 31.05.2010 № 3 пункт 5.1 Договору викладено в такій редакції:
"Ціна за 1000 куб.м природного газу становить:
з 01.04.2010 - 2 020,25 грн. без ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20%.
Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 92,30 грн., крім того ПДВ - 20%.
До сплати за 1000 куб.м природного газу - 2 152,96 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 583,55 грн.
З 01.05.2010 - 1 992,80 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20%.
Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 92,30 грн., крім того ПДВ - 20%.
До сплати за 1000 куб.м природного газу - 2 124,96 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 549,95 грн.
З 13.05.2010 - ціна за 1000 куб.м природного газу, що використовується покупцем для технологічних потреб становить 1 633,30 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20%.
Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 92.30 грн., крім того ПДВ - 20%.
До сплати за 1000 куб.м природного газу - 1 758,27 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 109,92 грн."
Додатковою угодою від 01.06.2010 № 4 пункт 5.1 Договору викладено в такій редакції:
"З 01 червня по 30 червня 2010 року ціна за 1000 куб.м природного газу становить:
5.1.1 для технологічних потреб - 1 633,30 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20%.
Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 92,30 грн., крім того ПДВ - 20%.
До сплати за 1000 куб.м природного газу - 1 758,27 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 109,92 грн.;
5.1.2 для інших власних потреб - 1 992,80 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20%.
Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 92,30 грн., крім того ПДВ - 20%.
До сплати за 1000 куб.м природного газу - 2 549,95 грн."
Додатковою угодою від 06.07.2010 № 9 пункт 5.1 Договору викладено в такій редакції:
"З 01.07.2010 ціна за 1000 куб.м природного газу становить 1 992,80 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20%.
Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 113,60 грн., крім того ПДВ - 20%.
До сплати за 1000 куб.м природного газу - 2 146,26 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2575,51 грн."
Додатковою угодою від 06.08.2010 № 6 пункт 5.1 Договору викладено в такій редакції:
"З 01.08.2010 ціна за 1000 куб.м природного газу становить 2 187,20 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20%.
Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 194,90 грн., крім того ПДВ - 20%.
До сплати за 1000 куб.м природного газу - 2 425,84 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 911,01 грн."
На виконання умов Договору та додаткових угод до нього Компанія протягом січня-грудня 2010 року передала у власність Товариству природний газ в сумі 2 760 978 285,25 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2010 на суму 158 239 174,79 грн.; від 28.02.2010 на суму 156 888 723,25 грн.; від 31.03.2010 на суму 202 138 705,66 грн.; від 30.11.2010 на суму 169 551 857,45 грн.; від 30.11.2010 на суму 168 673 869,55 грн.; від 30.06.2010 на суму 132 370 664,90 грн.; від 31.07.2010 на суму 98 066 719,61 грн.; від 31.08.2010 на суму 243 733 256,26 грн.; від 30.09.2010 на суму 361 553 466,83 грн.; від 31.10.2010 на суму 331 251 526,99 грн.; від 30.11.2010 на суму 320 491 303,22 грн. та від 31.12.2010 на суму 418 019 016,74 грн.
Згідно з пунктом 6.1 Договору оплата за природний газ проводиться покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.
У зв'язку з порушенням Товариством зобов'язання з оплати поставленого газу Компанія звернулася до суду з позовом про стягнення боргу, пені, інфляційних та 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, в тому числі інфляційних за грудень 2010 року, 3% річних за період з 11.12.2010 по 27.01.2011 (справа № 3/5014/866/2012 (9/11/2011).
На момент звернення з даним позовом до суду (справа № 913/518/13-г) сума основного боргу відповідача перед позивачем не погашена та становить 503 912 285,25 грн., Компанією заявлено до стягнення інфляційні нарахування в сумі 16 629 105,41 грн. за період з лютого 2011 року по грудень 2012 року та 3% річних у сумі 30 577 394,47 грн. за період з 28.01.2011 по 06.02.2013.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Компанія на виконання умов Договору постачала Товариству природний газ, претензій щодо постачання природного газу у Товариства немає. Обсяги поставленого газу за січень-грудень 2010 року підтверджуються актами приймання-передачі природного газу.
Товариство на порушення умов Договору не в повному обсязі здійснило оплату за отриманий природний газ за період з січня по грудень 2010 року, в зв'язку з чим виникла заборгованість з оплати поставленого природного газу в сумі 503 912 285,25 грн.
Вимоги про стягнення з Товариства 16 629 105,41 грн. "інфляційних нарахувань" та 30 577 394,47 грн. - 3% річних є обґрунтованими.
Причиною подання касаційної скарги стала незгода скаржника із задоволенням позову зі справи.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Залишаючи в силі рішення місцевого господарського суду, яким з відповідача стягнуто на користь позивача суми інфляційних нарахувань та 3% річних, апеляційний господарський суд залишив поза увагою той факт, що обставини, які є предметом розгляду у справі № 3/5014/866/2012 (9/11/2011), з урахуванням статті 35 ГПК України мають істотне значення для правильного вирішення даного спору.
Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову від 21.10.2015, не взяв до уваги, що між сторонами укладено мирову угоду від 16.09.2015 щодо основного боргу за Договором у сумі 503 912 285,25 грн.
У той же час зазначена мирова угода не була предметом дослідження у розгляді даної справи судом апеляційної інстанції, судом не надавалася оцінка умовам відповідної угоди, не досліджувалося питання, чи укладеною між сторонами угодою було врегульовано питання відповідальності за порушення грошового зобов'язання, чи залишилися між сторонами після підписання даної угоди додаткові претензії.
Крім того, приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанцій не дослідив та не надав належної правової оцінки наявним у матеріалах справи документам, зокрема, висновку експертного економічного дослідження від 08.09.2015 № 1-08/09, на який посилався скаржник.
Не встановивши відповідних обставин, що входили до предмета доказування в даній справі, апеляційний господарський суд припустився неправильного застосування вимог частини першої статті 47 ГПК України (1798-12) щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду господарським судом в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 111-7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відтак відповідно до пункту 3 статті 1119 та частини першої статті 111-10 ГПК України оскаржувана постанова підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. У такому розгляді суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і прийняти судове рішення відповідно до вимог закону. За результатами нового розгляду має бути вирішено також питання щодо розподілу судових витрат зі справи.
Керуючись статтями 111-7 - 111-12 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" задовольнити частково.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 зі справи № 913/518/13-г скасувати.
Справу передати на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.
Суддя В. Селіваненко Суддя І. Васищак Суддя В. Палій