головуючого суддів: Є.Борденюк І.Вовка, С.Могил, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Стожари" на постанову від 14.12.2015 Рівненського апеляційного господарського судуза заявою Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про роз'яснення рішення Господарського суду Хмельницької області суду від 04.02.2014 та встановлення способу його виконання у справі № 18/7210 за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" до Приватного підприємства "Стожари" про виселення з приміщення у судове засідання прибув представник позивача Кацедан Л.В. (дов. від 28.01.2016 № 30-НЮ), прокурор Рядчик А.В. (посв. від 05.05.2014 № 025990), заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представника позивача, прокурора та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулось до господарського суду з позовом до ПП "Стожари" про виселення останнього з частини привокзальної площі, за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 92 та стягнення 4589,19 грн заборгованості зі сплати витрат за користування займаною частиною привокзальної площі.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04.02.2014 позов задоволений частково. Зобов'язано ПП "Стожари" звільнити частину привокзальної площі, що використовується під кафе-бар, площею 70,7 м2, яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 92. У решті у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.02.2014 скасоване та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2014 постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 скасована, рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.02.2014 залишене без зміни.

31.10.2014 Господарським судом Хмельницької області виданий наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.02.2014.

14.08.2015 Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулось із заявою про роз'яснення рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.02.2014 та встановлення способу його виконання.

Вказана заява обґрунтована тим, що 03.12.2014 державним виконавцем першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції винесено постанову ВП № 45664779 про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", а саме не вказано стягувача.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.08.2015 (суддя С.Заверуха), залишеною без зміни постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 (колегія суддів: В.Коломис, К.Огороднік, О. Тимошенко), заява Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" задоволена частково. Роз'яснено резолютивну частину рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.02.2014 у справі № 18/7210 наступним чином: "Зобов'язати Приватне підприємство "Стожари" (с. Олешин, Хмельницький район, код 22987857) звільнити частину привокзальної площі, що використовується під кафе-бар, площею70,7 м2, яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 92. Стягувач - Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-західна залізниця" (м. Київ, вул. Лисенко, 6, код 04713033).". У решті: щодо встановлення способу виконання рішення, у задоволені заяви відмовлено.

Судові рішення мотивовані наступним.

Частинами 1, 3, 4 ст. 89 ГПК України передбачено, що суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала. Заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснено може бути лише таке судове рішення, яке набрало законної сили та не змінене й не скасоване на момент звернення про його роз'яснення.

Підставою для роз'яснення рішення суду заявник зазначає те, що у рішенні суду та у виданому на його виконання виконавчому документі не зазначено стягувача, що не відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" та унеможливлює подальше виконання рішення суду в примусовому порядку.

Вказаною статтею передбачено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України.

З посиланням на вказане, місцевий господарський суд дійшов висновку, який підтриманий судом апеляційної інстанції, про те, що слід роз'яснити заявнику резолютивну частину рішення суду від 04.02.2014 у справі № 18/7210 наступним чином: стягувачем у рішенні Господарського суду Хмельницької області від 04.02.2014 у справі № 18/7210 виступає Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця".

Водночас, судами зазначено, що умови і порядок виконання рішень судів, які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Крім того, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (v0009600-12) в ухвалі про роз'яснення судових рішень господарський суд не може визначати порядок та умови здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, а порядок виконання рішення про виселення боржника визначено ст.78 вказаного Закону.

З посиланням на вказане, суди відмовили у задоволені заяви у частині вимог про роз'яснення способу виконання рішення.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач (боржник) посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, просить ухвалу та постанову скасувати, і прийняти нове рішення, яким у задоволені заяви відмовити.

При цьому, заявник зазначає про те, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.02.2014 не потребує роз'яснення, а роз'яснення відповідного рішення шляхом зазначення стягувача є його доповненням. Відповідач (боржник) у касаційній скарзі також вказує на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 13.01.2015, якою відмовлено у задоволенні заяви позивача про виправлення помилки у наказі від 31.10.2014 шляхом зазначення у ньому стягувача.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Отже, у разі задоволення судовим рішенням позовних вимог, позивач є стягувачем у процесі виконання такого рішення у частині задоволених на його користь позовних вимог.

Враховуючи вказане, роз'яснення місцевим господарським судом резолютивної частини рішення про задоволення позовних вимог шляхом зазначення позивача стягувачем відповідає вимогам ст. 89 ГПК України та не є доповненням резолютивної частини відповідного рішення.

Доводи заявника касаційної скарги щодо наявності ухвали Господарського суду Хмельницької області від 13.01.2015, якою відмовлено у задоволенні заяви позивача про виправлення помилки у наказі від 31.10.2014 шляхом зазначення у ньому стягувача, не приймаються колегією суддів Вищого господарського суду України до уваги, оскільки предметом заяви, за результатом розгляду якої винесена зазначена ухвала, є виправлення помилки у наказі, а не роз'яснення судового рішення.