Головуючого: Студенця В.І., суддів: Бондар С.В., Васищака І.М., за участю представників сторін позивача - Лукачина А.В.; відповідача - Левченко О.В., Ставицька І.Б.; третьої особи - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 та на рішення Господарського суду Полтавської області від 31.03.2015 у справі № 917/1781/14 за позовом Комунального підприємства "Кременчукводоканал" до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Комунального підприємства "Кременчукводоканал" про викладення договору постачання питної води у редакції Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

Комунальне підприємство "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради (далі - КП "Кременчукводоканал") звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (далі - ПАТ "Полтаваобленерго") про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору № 1277 від 10.07.2014 на послуги з водопостачання та водовідведення шляхом викладення даного договору в редакції КП "Кременчукводоканал".

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.10.2014 порушено провадження у справі № 917/1781/14 за позовом КП "Кременчукводоканал" до ПАТ "Полтаваобленерго" про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору.

КП "Кременчукводоканал" подало заяву про уточнення позовних вимог, в якій просило викласти в іншій редакції пункт 3.20 договору.

До прийняття рішення по суті спору ПАТ "Полтаваобленерго" звернулось до Господарського суду полтавської області із зустрічним позовом про зобов'язання викласти договір № 1277 від 10.07.2014 на послуги з водопостачання та водовідведення у редакції ПАТ "Полтаваобленерго".

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.01.2015 зустрічний позов ПАТ "Полтаваобленерго" прийнято до розгляду.

Рішенням Господарського суду Полтавської області (суддя Сірош Д.М.) від 31.03.2015 позов КП "Кременчукводоканал" задоволено частково та вирішено вважати договір укладеним в редакції наведеній судом. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., судді Гетьман Р.А., Шутенко І.А.) від 08.07.2015 рішення Господарського суду Полтавської області скасовано в частині задоволення позову щодо внесення змін до п. 3.11 договору на послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого відведення, укладеного між КП "Кременчукводоканал" та ПАТ "Полтаваобленерго" 10.07.2014 і викладено п. 3.11 в такій редакції: "3.11. На час відсутності приладів обліку у Споживача, Водоканал проводить облік наданих послуг передбачених пунктом 1.1 договору, відповідно до технічних умов, розрахунку (паспорта водного господарства) або індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення. Споживач зобов'язаний встановити водолічильник. У разі невиконання цієї умови, в подальшому Водоканал має право вести розрахунки згідно методики, викладеної в п. 3.3 Правил користування за пропускною спроможністю труби вводу". В решті рішення Господарського суду Полтавської області залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 та рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.03.2015, ПАТ "Полтаваобленерго" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права. А саме в частині рішень судів, що з моменту підписання спірного договору договір від 01.01.2004 № 1277/1435 вважається розірваним господарськими судами порушено п. 1 Прикінцевих положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) та ч. 1 ст. 651 ЦК України.

Також скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій порушено ч. 1 ст. 638 ЦК країни, п.п. 2, 9 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки у затвердженому оскаржуваними судовими рішеннями договорі відсутнє зазначення на які об'єкти ПАТ "Полтаваобленерго" і в якій кількості КП "Кременчукводоканал" постачається холодна вода.

Окрім того, на думку скаржника, господарськими судами порушено ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", п. 1.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою Нацкомпослуг від 10.08.2012 № 297, п. 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (630-2005-п) в частині визначення споживача з постачання холодної води.

ПАТ "Полтаваобленерго" вказує на порушення господарськими судами ч. 2 ст. 181 ГК України, у зв'язку з неправомірним прийняттям до розгляду заяви про уточнення позовних вимог.

Також скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій порушено п. 11 ст. 6 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з центрального опалення і постачання гарячої води, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 (869-2011-п) щодо того, що в редакції п. 3.11 договору, затвердженому оскаржуваними рішеннями, необґрунтовано визначено місце встановлення приладів обліку на ЦТП ПАТ "Полтаваобленерго".

В частині встановлення відповідальності судами неправильно було застосовано ч. 4 ст. 179 ГК України, ч. 3 ст. 184 ГК України. Також в оскаржуваних рішеннях неправильно застосовано п. 3.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (z0936-08) .

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.12.2015 касаційну скаргу ПАТ "Полтаваобленерго" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.01.2016.

КП "Кременчукводоканал" подало відзив на касаційну скаргу ПАТ "Полтаваобленерго", в якому просило залишити її без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 без змін.

Ухвалами Вищого господарського суду України розгляд касаційної скарги у даній справі відкладався, востаннє на 24.02.2016.

ПАТ "Полтаваобленерго" через канцелярію суду 24.02.2016 подало додаткові нормативно-правові обґрунтування по даній справі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами 10.07.2014 КП "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради у зв'язку із внесеними змінами до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) , а саме до статті 19, якою законодавець визначив виконавців у сфері надання житлово-комунальних послуг, та приведення договірних відносин у відповідність до чинного законодавства України, надіслано супровідним листом від 10.07.2014 № 23/5044 на адресу ПАТ "Полтаваобленерго" договір на послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення № 1277.

Даний договір ПАТ "Полтаваобленерго" отримало 17.07.2014, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Листом від 14.07.2014 № 23/5072 позивач повідомив ПАТ "Полтаваобленерго", що з моменту підписання договору від 10.07.2014 на послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення № 1277, договір від 01.01.2004 на послуги водопостачання та водовідведення необхідно вважати розірваним.

Даний лист відповідач отримав 21.07.2015, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Відповідач направив КП "Кременчукводоканал" листа від 06.08.2014 № 01-12/9394 разом із двома примірниками протоколу розбіжностей від 06 серпня 2014 року до договору, про що відповідачем, відповідно до ч. 4 ст. 181 ГК України, зроблено застереження в договорі.

КП "Кременчукводоканал" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просило врегулювати розбіжності, що винили при укладенні договору, та викласти договір на послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення від 10.07.2014 № 1277в редакції позивача.

ПАТ Полтаваобленерго" також звернулось до господарського суду першої інстанції із зустрічною позовною заявою про викладення договору постачання питної води у редакції ПАТ "Полтаваобленерго".

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Частиною 1 ст. 642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію (ст. 646 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Статтею 181 ГК України врегульовано загальний порядок укладання господарських договорів.

Так, проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Спір виник у зв'язку з тим, що КП "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради було направлено ПАТ "Полтаваобленерго" проект договору на послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення № 1277, який був підготований на підставі Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) , Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 № 630 (630-2005-п) . Відповідно до даного проекту предметом договору є послуга з централізованого постачання холодної (питної) води, ПАТ "Полтаваобленерго" - визначено споживачем відповідної послуги.

Разом з тим, ПАТ "Полтаваобленерго" запропоновано свій проект даного договору, предметом якого є вода як товар, а сторонами відповідно - продавець та покупець. При цьому, договірні відносини, згідно з позицією товариства, мають регулюватися нормами цивільного законодавства, а не законодавством у сфері житлово-комунальних послуг.

Суди попередніх інстанцій, частково задовольняючи позовні вимоги КП "Кременчукводоканал", виходили із того, що умови договору, викладені позивачем, відповідають істотним умовам, передбаченим Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) , Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" (2918-14) , Правилам надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типовому договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 № 630 (630-2005-п) , з огляду на що, судами попередніх інстанцій було затверджено спірний договір в редакції КП "Кременчукводоканал" окрім пунктів 3.1, 3.11, 3.17, які викладені в редакції судів.

Проте колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є передчасними з огляду на таке.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

За змістом наведеної норми відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Порядок укладання договорів у сфері житлово-комунальних послуг передбачений розділом VI Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) , в якому, зокрема, визначені істотні умови договору на надання житлово-комунальних послуг.

Так, статтею 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до істотних умов договору на надання житлово-комунальних послуг віднесено серед іншого - визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій, визнавши укладеним, зокрема п. 4.2 спірного договору в редакції: "споживач організовує окремий облік споживання послуг централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення для його господарсько-питних потреб (додаток 1) та технологічних потреб, в тому числі на потреби гарячого водопостачання (додаток 2)", не дослідили самих додатків 1 та 2.

При цьому, судами не було враховано доводи відповідача щодо об'єктів, які були включені в додаток 1 та 2 КП "Кременчукводоканал". Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (630-2005-п) затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Разом з тим, господарськими судами не дано належної правової оцінки позиції третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка у своїх поясненнях вказала, що згадані Правила застосовуються при врегулюванні відносин між споживачами та виконавцями послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення з використанням внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання. Як наслідок суди попередніх інстанцій передчасно дійшли висновку щодо того, що Правила № 630 (630-2005-п) підлягають застосуванню при врегулюванні спірних правовідносин.

Правовий механізм проведення розрахунків за відпущену питну воду та приймання стічних вод, в тому числі на потреби гарячого водопостачання, визначений Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (z0936-08) .

Згідно з п. 3.1 Правил № 190 (z0936-08) розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Відповідно до п. 5.1 Правил № 190 (z0936-08) облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком господарського суду першої інстанції щодо викладення п. 3.11 договору в редакції позивача, а саме: "3.11. На час відсутності приладів обліку у Споживача, Водоканал проводить облік наданих послуг передбачених пунктом 1.1. Договору, відповідно до технічних умов, розрахунку (паспорта водного господарства) або індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення, але не більше 2-ох місяців. За цей період Споживач зобов'язаний встановити водолічильник. У разі невиконання цієї умови, в подальшому Водоканал має право вести розрахунки згідно методики, викладеної в п. 3.3. Правил користування за пропускною спроможністю труби вводу."

Пунктом 5.3 Правил № 190 (z0936-08) передбачено обладнання вузла обліку за рахунок споживачів.

Згідно з пунктом 5.9 Правил № 190 (z0936-08) , який встановлює цей двомісячний строк, у разі відсутності у споживача приладу обліку або неможливості виконати ремонт існуючого, виробник має право зобов'язати споживача встановити або замінити прилад обліку у встановлений ним термін відповідно до умов договору.

Проектування, монтаж та експлуатація вузлів обліку виконуються відповідно до вимог державних будівельних норм. Приймання в експлуатацію вузла обліку та реєстрація засобів обліку здійснюються за участю представника виробника (п.5.5. Правил № 190 (z0936-08) ).

Відповідно до п. 5.6. Правил № 190 (z0936-08) до початку розробки технічної документації вузла обліку споживач повинен отримати від виробника вихідні дані, а також рекомендації щодо типу засобів обліку. Вихідні дані видаються за заявкою споживача в 15-денний термін. Вибір засобів обліку здійснює споживач, виходячи з отриманих вихідних даних, одержаних від виробника.

Згідно з п. 5.7. Правил № 190 (z0936-08) установка засобів обліку здійснюється відповідно до проекту, погодженого виробником.

Чинним законодавством у сфері централізованого водопостачання та водовідведення не передбачені терміни, в які прилади обліку мають бути встановлені.

Врахувавши положення Правил № 190 (z0936-08) , законодавство України та умови договору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про відмову у задоволені позовних вимог щодо викладення п.3.11 договору в редакції позивача та викласти останній у наступній редакції: "3.11. На час відсутності приладів обліку у Споживача, Водоканал проводить облік наданих послуг передбачених пунктом 1.1. Договору, відповідно до технічних умов, розрахунку (паспорта водного господарства) або індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення. Споживач зобов'язаний встановити водолічильник. У разі невиконання цієї умови, в подальшому Водоканал має право вести розрахунки згідно методики, викладеної в п. 3.3. Правил користування за пропускною спроможністю труби вводу".

Разом з тим, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій висновки щодо затвердження п. 3.11 спірного договору саме в наведеній редакції, зроблено передчасно, без врахування такого.

Відповідно до п. 5.24 Правил № 190 (z0936-08) якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від споживача та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку виробником, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяців) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці. У разі тривалості роботи засобу обліку менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою за період роботи засобу обліку не менше 15 днів.

За змістом наведеного пункту Правил № 190 (z0936-08) передбачається розрахунок обсягів холодної води за середньодобовими витратами води за два розрахункові місяці, що передують місяцю виходу прилад обліку з ладу. Тобто п. 5.24 вказує на випадки, коли є в наявності прилад обліку, за яким ведеться облік споживання води, а вразі його пошкодження кількість води за час відсутності приладу обліку визначається за середньодобовим витрачанням води, визначеним за показаннями даного приладу обліку, за попередні два місяці.

Пунктом 5.27 Правил № 190 (z0936-08) передбачено, що в окремих випадках (сезонне водоспоживання, незначні витрати води, недоцільність встановлення засобів обліку, їх відсутність тощо) розрахунок витрат води споживачами, які не мають засобів обліку, за узгодженням з виробником виконується згідно з нормами водоспоживання, затвердженими місцевими органами виконавчої влади, - за кількістю календарних днів, протягом яких проводилося водопостачання цих споживачів.

При цьому, судами попередніх інстанцій не було враховано та надано належної правової оцінки правовій позиції Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, наведеної у листі від 13.01.2015 № 8/9-62-15, згідно з якою при здійсненні розрахунків за постачання холодної води для потреб гарячого водопостачання слід керуватися умовами укладеного договору, приписами Правил № 190 (z0936-08) та Методичних рекомендацій щодо розподілу між окремими системами гарячого водопостачання будинків, будинками і спорудами послуги з централізованого постачання гарячої води, виробленої на центральних теплових пунктах, та обліку стоків після використання гарячої води, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.07.2010 № 213 (v0213662-10) .

Також судами не прийнято до уваги доводи ПАТ "Полтаваобленерго" з посиланням на лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (№ 2847/02-08-06 від 26.06.2014), в якому зазначено, що нарахування плати з обсяги холодної води, яка подається на підігрів в котельні, теплові пункти та бойлерні за умови відсутності комерційних приладів обліку холодної води, яка буде використана для підігріву, проводиться згідно з показаннями будинкових приладів обліку гарячої води та/або за затвердженими органами місцевого самоврядування нормативами споживання гарячої води з урахуванням показань квартирних приладів обліку гарячої води.

Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що листом № 23/5072 від 14.07.2014 позивач повідомив ПАТ "Полтаваобленерго", що з моменту підписання договору від 10.07.2014 на послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення № 1277, договір від 01 січня 2004 року на послуги водопостачання та водовідведення вважати розірваним.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

З врахуванням того, що договір від 10.07.2014 на послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення № 1277 був підписаний ПАТ "Полтаваобленерго" з протоколом розбіжностей, судами попередніх інстанцій не було перевірено та не дано правової оцінки обставинам щодо надання товариством згоди на розірвання зазначеного договору. При цьому, судами не наведено й норми закону чи пункту договору, в силу яких попередній договір від 01.01.2004 міг би вважатися розірваним.

Згідно із ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення,, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 111-10 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України (1798-12) щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то це відповідно є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 та рішення Господарського суду Полтавської області від 31.03.2015 у справі № 917/1781/14 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.