суддів: Полянського А.Г. (доповідач), Коробенка Г.П. Мачульського Г.М. розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій областіна постанову від 30.11.2015 Рівненського апеляційного господарського суду у справі Господарського суду Хмельницької області № 924/1285/14 за позовом ПАТ "Хмельницькобленерго" за дорученням якого діє Кам"янець - Подільський міський район електромереж до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про Стягнення 25 377, 44 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Гріх Л.В. дов. від 25.12.2015 р.,

відповідача - Повх О.В. дов. від 06.01.2016 р.,

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 07.10.2015 р. (суддя - Гладій С.В.) позов задоволено. Стягнуто з Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області на користь публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" за дорученням якого діє Камянець-Подільський міський район електромереж 20 831,07 грн. заборгованості за активну електричну енергію, 1 614,53 грн. пені, 2 316,80 грн. нарахувань за встановленим індексом інфляції, 615,04 грн. 3% річних та 1827 грн. судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2015 р. (судді - Петухов М.Г., Гулова А.Г., Маціщук А.В.) рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.10.2015 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові по даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, 03.10.2012 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області (Орендодавець) та Управлінням Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (Орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 1316.

Листом від 22.05.2013 р. начальник управління державної міграційної служби в Хмельницькій області Паньков О.М. звернувся до начальника Кам'янець-Подільського РЕМ № 07/4769 з пропозицією укласти договір на постачання електроенергії в приміщенні, що розміщується на третьому поверсі будівлі, яка належить Кам'янець-Подільському ВДСО при УМВСУ в Хмельницькій області та розташована за адресою м. Кам'янець-Подільський, вул. Д. Галицького, 6, лічильник № 323336, показники лічильника 3154.

Згідно копії акта від 28.05.2013 р., який складено інспектором служби маркетингу Кам'янець-Подільського МРЕМ, при перевірці електролічильника № 323336 встановлено його показник - 3154. Зазначений акт засвідчений підписами представника позивача Герасименюка С.І. та представника відповідача Журавського В.В.

20.06.2013р. між ПАТ "Хмельницькобленерго" в особі Кам'янець-Подільського РЕМ та управлінням Державної Міграційної служби України в Хмельницькій області укладено договір про постачання електричної енергії № 1921 (Договір).

Відповідно до пункту 1 Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 10 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

За умовами п. 2.3 Договору споживач зобов'язався, зокрема, виконувати умови цього Договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків 10, 3 "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком 4 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Відповідно до п. п. 3.1.1, 3.1.4 та п. 3.1.5 Договору, постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим Договором; вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику внаслідок порушення споживачем умов цього договору; вимагати доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт год. і більше (п. 4.2.2 Договору).

У п. 4.2.3 Договору сторони визначили, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 05.12.2011 р. № 1197, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін Договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менш двох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2013 року інспектором служби маркетингу Кам'янець-Подільського МРЕМ обстежено електроустановку та складено акт, яким встановлено показник лічильника - 4889 (а.с. 11). В подальшому, 26.07.2013 р. начальником дільниці № 3 Костіл О.Ю. та інспектором Герасименюк С. І., за участю начальника Кам'янець-Подільського управління Державної міграційної служби України Пилипчука В. М. складено акт про порушення № Б000027, яким встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією зумисно занизив покази лічильника № 323336, з показників 4889 на 3154. В рапорті споживання вказано показник 3154, а на день перевірки 4889. Спожито електроенергії по рапорту 0 кВт/год., фактично по контрольному зйому показів лічильника 17350 кВт/год (а.с. 14).

26.07.2013 Кам'янець-Подільським міським районом електромереж направлено на ім'я начальника УДМСУ в Хмельницькій області повідомлення про час та місце засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ. На листі міститься розписка про отримання зазначеного листа та підпис Пилипчука В. М.

31.07.2013 р. за результатами розгляду Акту про порушення ПКЕЕ № Б000027 комісією по розгляду актів про порушення ПКЕЕ прийнято рішення про проведення нарахування по фактичних показниках засобу обліку, а саме: 4889-3154=1735х10=17350 кВт/год.; 17350 кВт/год. х 1,0122=17561,67 грн. без ПДВ, всього 21 074 грн. Зазначене рішення комісії оформлене протоколом засідання комісії (а.с. 15-17).

У протоколі засідання комісії від 31.07.2013 р. міститься розписка Пилипчука В.М. про ознайомлення з протоколом, отримання копії протоколу, розрахунку по акту та рахунку.

31.07.2013 року позивачем виписано рахунок-фактуру № 1921 про нарахування Управлінню Державної Міграційної служби України в Хмельницькій області 21 074 грн. за спожиту електроенергію згідно акту.

В матеріалах справи містяться пояснення Пилипчука В.М. від 5, 15, 21 листопада 2014 року, де зазначено, що останній працює на посаді начальника Кам'янець - Подільського МВ УДМС в Хмельницькій області; на момент укладання договору № 1921 акт про пломбування лічильника чи інший документ, яким підтверджується показник лічильника працівниками РЕМ при ньому не складався і пломби не передавались; показник лічильника 3154 був повідомлений до бухгалтерії УДМС України в Хмельницькій області по телефону від працівників Кам'янець - Подільського МВ УДМСУ в Хмельницькій області, які відповідають за щитову, в якій перебуває лічильник; при знятті даного показника лічильника в щитовій представники У ДМС України в Хмельницькій області присутні не були, а хто попередньо здійснив оплату за електроенергію до показника лічильника 3154 йому не відомо (а.с. 182-184).

Позивач звернувся з позовом до суду в якому просив стягнути з управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, м. Хмельницький, заборгованість за активну спожиту електричну енергію в сумі 20831,07 грн., пеню в сумі 1614,53 грн., нарахування за встановленим індексом інфляції в сумі 2316,80 грн., 3% річних в сумі 615,04 грн.

Пунктом 5.6 Правил користування електричною енергією передбачено, що невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є: 1) акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип, покази на момент укладання договору тощо); 3) схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання; 4) повідомлення про граничні величини споживання електричної потужності та години контролю максимального навантаження енергосистеми.

Відповідно до п. 8.1 та п. 10.2 правил, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право: 1) на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України; 2) на всі види забезпечення виконання зобов'язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України; 3) на відшкодування у передбаченому законодавством України порядку несплаченої споживачем частини вартості електричної енергії, що постачається йому на рівні екологічної броні електропостачання. Споживач електричної енергії зобов'язаний: 1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 2) оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, попередні судові інстанції виходили з того, що відповідачем занижено показники лічильника з 4889 на 3154. Наведений факт підтверджується Актом про порушення № Б - 000027 від 26.07.2013 р., в якому зазначено, що з поміж іншого, що в рапорті споживача вказані покази 3154, а на день перевірки 4889; спожито електроенергії по рапорту 0 кВт.год, фактично по контрольному зйому показів лічильника - 17350 кВт.год.

Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками.

Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України (1798-12) судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на наступне.

Звертаючись до суду з позовною заявою та доданими до позовної заяви додатками, позивач не зазначив на якій підставі було нараховано використання відповідачем саме 17 350 кВт/год, тоді як 4889-3154=1735 та чому вказані цифри були помножені при розрахунку на 10, що зумовило в подальшому нарахування 17 561,67 грн. без ПДВ та нарахування пені, індексу інфляції та 3% річних з відповідної суми.

Крім того, судами безпідставно відхилено доводи відповідача щодо неможливості споживання електричної енергії за місяць в такому обсязі.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані рішення та постанова у порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України прийняті без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що є підставою для скасування прийнятих судових актів та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у справі підлягають скасуванню, із направленням справи на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 ГПК України, суд

Касаційну скаргу управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.10.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2015 у справі № 924/1285/14 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.