Головуючого: Грека Б.М., суддів: Васищака І.М., Студенця В.І., за участю представників сторін позивача - Пляшечник В.Г.; відповідача - Гуляєва Ж.О.; розглянувши касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 та на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2015 у справі № 910/19651/15 за позовом Комунального підприємства "Київський інститут земельних відносин" до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про стягнення 130 295, 84 грн

Комунальне підприємство "Київський інститут земельних відносин" (далі - КП "Київський інститут земельних відносин") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (далі - ДТГО "Південно-Західна залізниця") про стягнення інфляційних втрат у сумі 90 986, 19 грн, 3% річних в сумі 7 371, 16 грн та штрафних санкцій у сумі 31 938, 49 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2015 порушено провадження у справі № 910/19651/15 за позовом КП "Київський інститут земельних відносин" до ДТГО "Південно-Західна залізниця" про стягнення 130 295, 84 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Босий В.П.) від 26.10.2015 позовні вимоги КП "Київський інститут земельних відносин" задоволено частково, суд стягнув з ДТГО "Південно-Західна залізниця" на користь КП "Київський інститут земельних відносин" пеню у розмірі 31 810, 76 грн, 3% річних у розмірі 7 350, 99 грн, інфляційні у розмірі 90 986, 19 грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді Чорна Л.В., Смірнова Л.Г.) від 09.12.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 та рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2015, ДТГО "Південно-Західна залізниця" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог КП "Київський інститут земельних відносин" відмовити повністю.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме не застосовано припис ст. 614 ЦК України, оскільки залізниця здійснює перерахування коштів виключно у встановленому наказом № 069-Ц порядку, що свідчить про відсутність її вини у простроченні виконання грошового зобов'язання за договором № 561/ПЗ/ДН-6-1326 від 05.09.2013.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.02.2016 касаційну скаргу ДТГО "Південно-Західна залізниця" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.02.2016.

На адресу суду від КП "Київський інститут земельних відносин" надійшли заперечення на касаційну скаргу ДТГО "Південно-Західна залізниця", в яких відповідач просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами 05.09.2013 між КП "Київський інститут земельних відносин" (виконавець) та ДТГО "Південно-Західна залізниця" (замовник) було укладено договір № 561/ПЗ/ДН-6-1326, за умовами якого замовник замовляє, приймає і оплачує роботи, а виконавець зобов'язується з дотриманням вимог законодавства здійснити комплекс робіт з приведення виконаних по договору від 25.10.2010 № 773/ПЗ/ДН-6-1032 робіт з підготовки матеріалів та розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок державному територіально-галузевому об'єднанню "Південно-Західна залізниця" для будівництва першої черги залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві (із підходами) на залізничній ділянці Київ-Московський - Дарниця (лівий берег р. Дніпро) у Дніпровському та Дарницькому районах м. Києва (проект, кадастрова справа Д-4794) у відповідність до Законів України "Про землеустрій" (858-15) , "Про державний земельний кадастр" (3613-17) , "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) , Порядку ведення земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051 (1051-2012-п) , Земельного кодексу України (2768-14) та виконати проектно-вишукувальні роботи з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж сформованих земельних ділянок, формування електронного документу та формування проекту землеустрою в паперовому та електронному вигляді (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що загальна вартість робіт за домовленістю сторін, згідно з протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (додаток 1) становить 245 370, 42 грн з ПДВ. У разі зміни обсягу робіт ціна договору змінюється, про що складаються додаткові угоди до договору.

Згідно з п. 2.2 договору оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 банківських днів з дня прийняття виконання робіт згідно з накладною.

На виконання умов договору, як встановлено господарськими судами, КП "Київський інститут земельних відносин" були виконані, а ДТГО "Південно-Західна залізниця" прийняті роботи на загальну суму 245 370, 42 грн, що підтверджується накладною №85 від 25.06.2014 та актом приймання-передачі виконаних робіт №1 від 25.06.2014.

Оскільки накладна № 85 та акт приймання-передачі виконаних робіт №1 підписані уповноваженою особою відповідача 25.06.2014, то з врахуванням умови п. 2.2 договору, суди попередніх інстанцій встановили, що зобов'язання з оплати таких робіт мало бути виконане відповідачем в строк до 09.07.2014.

Банківськими виписками з рахунку КП "Київський інститут земельних відносин" підтверджується, що оплату виконаних робіт ДТГО "Південно-Західна залізниця" здійснило 16.04.2015 на суму 15 000, 00 грн та 15.07.2015 на суму 230 370, 42 грн.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога КП "Київський інститут земельних відносин" до ДТГО "Південно-Західна залізниця" про стягнення інфляційних втрат у сумі 90 986, 19 грн, 3% річних в сумі 7 371, 16 грн та штрафних санкцій у сумі 31 938, 49 грн, у зв'язку із неналежним виконанням ДТГО "Південно-Західна залізниця" грошового зобов'язання з оплати виконаних за договором робіт.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Пунктом 5.3 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне здійснення розрахунків замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день затримки до повного розрахунку з виконавцем.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановивши, що 09.07.2014 було останнім днем виконання ДТГО "Південно-Західна залізниця" грошового зобов'язання, а тому прострочення виконання такого зобов'язання настало лише з 10.07.2014, суди попередніх інстанцій, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум, дійшли висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме пені у розмірі 31 810, 76 грн та 3% річних у розмірі 7 350, 99 грн. В іншій частині суми пені та 3% річних нараховані безпідставно. При цьому, перевіривши розрахунок втрат від інфляції, здійсненого позивачем, суди попередніх інстанцій вважали його обґрунтованим в розмірі 90 986, 19 грн.

Доводи ДТГО "Південно-Західна залізниця" щодо не застосування судами попередніх інстанцій припису ст. 614 ЦК України, оскільки залізниця здійснює перерахування коштів виключно у встановленому наказом № 069-Ц порядку, що свідчить про відсутність її вини у простроченні виконання грошового зобов'язання за договором № 561/ПЗ/ДН-6-1326 від 05.09.2013, колегією суддів відхиляються з огляду на таке.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

З врахуванням викладеного, а також з огляду на те, що ДТГО "Південно-Західна залізниця", будучи обізнаним із власним внутрішнім Порядком здійснення перерахування коштів залізницями контрагентам згідно взятих на себе зобов'язань, який затверджений наказом Укрзалізниці № 069-Ц від 28.02.2013, шляхом підписання договору № 561/ПЗ/ДН-6-1326 від 05.09.2013 погодилось з його умовами, зокрема в частині дотримання строків та порядку оплати робіт, виконаних КП "Київський інститут земельних відносин" на його підставі, то невчасне виділення коштів Укрзалізницею не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ДТГО "Південно-Західна залізниця", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.