Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015

та на рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2015

у справі № 910/17877/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 58 682,56 грн.

У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 30 383,15 грн. заборгованості за кредитом, 17 240,60 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 9 068,04 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків та 1 990,77 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.09.2015 (суддя Босий В.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 (колегія суддів у складі: суддя Зеленін В.О. - головуючий, судді Шевченко Е.О., Синиця О.Ф.), позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 30 383,15 грн. заборгованості за кредитом, 17 240,60 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 9 068,04 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків та 1 990,77 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом. Приймаючи вказані рішення, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріалами справи доведений факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення як основної суми боргу так і штрафних санкцій є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2015, постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 4, 4-2, 4-3, 33, 34, 43 ГПК України, ст.ст. 202- 208, 525, 526, 628, 639, 1054, 1055, 1067, 1069 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів", ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Так, на думку відповідача, позивачем не надано належних та допустимих доказів укладення між сторонами договору в письмовій формі, тому неможливо встановити умови, на яких укладено даний договір. Крім того, відповідач зазначає про те, що його не було належним чином повідомлено про час та дату судового засідання у господарському суді апеляційної інстанції.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Право сторони брати участь у судовому засіданні встановлено ст. 22 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 07.12.2015 о 10:10 год. Вказана ухвала, згідно з штампом канцелярії, що міститься на обороті останнього аркушу оригіналу ухвали, розіслана учасникам судового процесу 05.11.2015.

Згідно з п. 2.6.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 (v0028750-13) повідомлення з відміткою про вручення процесуальних документів адресатові долучаються до матеріалів справи.

Відтак, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Водночас ухвала Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 була направлена скаржнику за адресою: АДРЕСА_1, та повернута органом поштового зв'язку з довідкою "за місцем обслуговування не знаходиться".

Як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема зі Свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_3 його місцем проживання є: АДРЕСА_1. Така ж сама адреса зазначалася позивачем у позовній заяві та самим відповідачем у поданих ним до господарських судів документах в тому числі і в апеляційній скарзі.

Отже, ухвала Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 була надіслана за неналежною адресою.

За змістом ст. 111-10 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, зокрема, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Оскільки апеляційним господарським судом справу розглянуто за відсутності відповідача, який не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відповідно до приписів ст. 111-10 ГПК України оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

За таких обставин, оскільки порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, тому справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.