розглянувши касаційну скаргу державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Південна електроенергетична система" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 року у справі № 916/3534/15 за позовом державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Південна електроенергетична система" до державного підприємства "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про стягнення безпідставно набутих коштів,

У серпні 2015 року позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 116 007,60 грн., які були сплачені за виконання робіт, передбачених договором про закупівлю робіт від 23.10.2012 року № 60-4/0265-12, у зв'язку зі змінами в законодавстві, яке регулює земельні правовідносини, що унеможливило виконання цих робіт.

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.11.2015 року (суддя Панченко О.Л.) в позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 року (судді Лисенко В.А., Гладишева Т.Я., Ліпчанська Н.В.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що судові рішення у справі є законними, і просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що 23.10.2012 року між ДП "НЕК "Укренерго" в особі Південної електроенергетичної системи (замовник) та ДП "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (виконавець) було укладено договір № 60-4/0265-12 про закупівлю робіт, за умовами якого виконавець зобов'язується виконати проектні роботи, зазначені в Завданні на виконання проектних робіт (додаток 1 до договору), а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Пунктом 1.2 договору визначено найменування робіт: "Проектні роботи з коригування проекту землеустрою та з підготовки технічної документації щодо складання документів для проведення викупу земельних ділянок у землевласників по проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування ДП "НЕК "Укренерго" під будівництво та експлуатацію ПЛ-330кВ "Аджалик-Усатове" на території Комінтернівського, Іванівського, Роздільнянського і Біляївського районів Одеської області".

Ціна договору становить 506 031,60 грн., у т.ч. 20% ПДВ 84 338,60 грн. (п. 3.1 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору розрахунок за виконані роботи здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі акту приймання-передачі проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції протягом 15-ти банківських днів після надання замовнику проектно-кошторисної документації та підписання акту замовником.

Порядок виконання та приймання-передачі робіт передбачений розділом 5 договору. Термін виконання робіт: згідно з Календарним планом виконання робіт (додаток 4 до договору) до 20 грудня 2014 року (п. 5.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 27.12.2013 року).

Пунктом 1 додаткової угоди № 1 від 15.04.2013 року до договору Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Південної електроенергетичної системи замінено на Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Південна електроенергетична система".

Крім того, розділ 4 доповнено п. 4.5, за яким оплата робіт здійснюється після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 201.10 ст. 201 і п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (2755-17) та надання її замовнику.

Пунктами 6.1.1., 6.1.2 договору передбачено, що замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані проектні роботи відповідно до умов договору та акту, приймати виконані роботи згідно з актом та підписати акт за умови належного виконання такої роботи виконавцем протягом 5-ти робочих днів з дати одержання акту від виконавця.

Виконавець зобов'язаний забезпечувати виконання робіт відповідно у строки, встановлені договором, передати замовнику у порядку, передбаченому законодавством та договором, закінчені роботи (п. 6.3.1, п. 6.3.3 договору).

Згідно з календарним планом за другим розділом виконавець мав в термін з січня 2013 року по грудень 2014 року провести роботи з розроблення технічної документації щодо складання документів для проведення викупу земельних ділянок у землевласників по проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування ДП "НЕК "Укренерго" під будівництво та експлуатацію ПЛ 330 кВ "Аджалик-Усатове" на території Комінтернівського, Іванівського, Роздільнянського і Біляївського районів Одеської області. Відповідно до обсягів робіт за технічним завданням, що є невід'ємною частиною договору, виконання підрядних робіт за другим розділом календарного плану включає в себе, у тому числі, складання, реєстрацію та отримання державних актів на право постійного користування земельними ділянками для будівництва, експлуатації та обслуговування ПЛ 330 кВ Аджалик-Усатове.

На виконання умов зазначеного договору позивачем було здійснено оплати: за другий розділ календарного плану в розмірі 116 007,60 грн., за платіжними дорученнями від 20.03.2014 року № 793 на суму 46 298,20 грн., від 11.06.2014 року № 1547 на суму 47 936,71 грн., від 07.10.2014 року № 2879 на суму 23 402,57 грн.

Предметом даного судового розгляду є вимоги замовника до виконавця про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у зв'язку зі змінами в законодавстві, яке регулює земельні правовідносини, що унеможливило виконання робіт, передбачених договором.

Висновок судів обох інстанцій про відмову в позові про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів мотивовано не застосуванням до спірних договірних відносин положень ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до стаття 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, аналіз наведеної норми свідчить, що зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Відповідно до змісту ст. 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України.

Таку ж правову позицію в подібних правовідносинах наведено в постановах Верховного Суду України від 23.01.2013 року у справі № 5006/18/13/2012, від 17.06.2014 року у справі № 13/096-12, від 14.10.2014 року у справі № 922/1136/13, від 25.02.2015 року у справі № 910/1913/14.

Так, попередніми судовими інстанціями встановлено, що між сторонами у справі був укладений договір про закупівлю робіт, а кошти які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім в якості оплати за роботи, які повинні бути виконані за договором, тобто такі кошти набуто за наявності правової підстави (договору), а тому їх не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що позивач довів наявність обставин, з якими закон пов'язує виникнення зобов'язання із набуття або збереження майна (у даному випадку грошових коштів) без достатньої правової підстави.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, висновок судів обох інстанцій про відмову в позові у зв'язку з відсутністю підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України за наявності укладеного між сторонами договору, з якого ці відносини виникли, ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, оскаржені судові рішення є законними й обгрунтованими, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Південна електроенергетична система" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 року - без змін.