головуючого: суддів: Круглікової К.С. (доповідач), Вовка І.В., Мамонтової О.М. розглянувши касаційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову за заявою про у справі Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "С і Б" відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2013 № 5011-9/15826-2012 господарського суду міста Києва за позовом Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "С і Б" про стягнення 3 700 830 грн. за участю представників сторін:

прокуратури: Кандзюба Р.В.,

позивача: Тертичний О.М.,

відповідача: не з'явився,

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.01.2013 у справі № 5011-9/15826-2012 позов задоволено повністю: замінено позивача у справі - головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) його правонаступником - департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю фірма "С і Б" на користь держави в особі департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 3 233 550 грн. основної заборгованості з урахуванням інфляції, 467 280 грн. пені за прострочення грошового зобов'язання. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю фірма "С і Б" до державного бюджету України 64 380 грн. судового збору.

08.06.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю було подано до господарського суду міста Києва заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києві від 15.01.2013, відповідно до якої заявник просив суд відстрочити виконання рішення до моменту прийняття в експлуатацію об'єкту будівництва, за адресою : м. Київ, вул. Саксаганського 37 .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2015 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "С і Б" про відстрочення виконання рішення у справі № 5011-9/15826-2012 відмовлено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 ухвалу місцевого господарського суду скасовано, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "С і Б" задоволено. Відстрочено виконання рішення від 15.01.2013 у справі № 5011-9/15826-2012 до моменту прийняття об'єкту будівництва за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського 37, в експлуатацію.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 скасувати, а ухвалу господарського суду міста Києва від 09.07.2015 залишити в силі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягає задоволенню, постанова апеляційного суду - скасуванню з залишенням в силі ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права .

Як встановлено судами попередніх судових інстанцій, відповідно до рішення господарського суду м. Києва від 15.01.2013 у даній справі позов задоволено повністю. Замінено позивача у справі - головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) його правонаступником - Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю фірма "С і Б" на користь держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 3 233 550 грн. основної заборгованості з урахуванням інфляції, 467 280 грн. пені за прострочення грошового зобов'язання. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю фірма "С і Б" до державного бюджету України 64 380 грн. судового збору.

Зазначена заборгованість Товариства виникла у зв'язку з невиконанням зобов'язання по оплаті за договором пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 07.08.2008 № 434.

04.02.2013 на виконання зазначеного рішення господарським судом міста Києва від 15.01.2013 по справі № 5011-9/15826-2012 видано відповідні накази.

Обґрунтовуючи заяву про відстрочку виконання рішення, ТОВ "С і Б" вказує на скрутне матеріальне становище, що робить неможливим виконання рішення суду, адже стягнута судом сума є дуже великою і її сплата одразу може призвести до зупинення роботи Товариства. При цьому заявник зазначає, що у результаті змін до законодавства щодо порядку та строків виплати пайової участі, зобов'язання по договору мають виконуватись у відповідності із чинними Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) та постанови Верховного Суду України від 20.05.2015 року № 3-122ге 15.

Відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення, місцевий господарський суд вказав на те, що заявником не доведено належними та допустимими доказами виключності обставин, які спричинили неможливість виконання судового рішення, а також не надані докази вжиття заходів для повного виконання рішення, оскільки після його винесення пройшов тривалий час. При цьому місцевий суд зазначив про те, що недостатність коштів у ТОВ "С і Б" не можна вважати безумовним винятковим випадком, за наявності якого судового рішення може бути відстрочено.

Задовольняючи апеляційну скаргу ТОВ "С і Б" та скасовуючи ухвалу про відмову у наданні відстрочки виконання рішення від 15.01.2013, апеляційний господарський суд вказав на те, що при її винесенні місцевий суд не врахував, що для того, щоб розпочати будівельні роботи на об'єкті для будівництва торговельно-офісного комплексу ТОВ "С і Б" на даний час здійснюється робота по підготовці та отриманню проектно-дозвільної документації, а звернення стягнення державним виконавцем на земельну ділянку зупинить діяльність відповідача та не вирішить питання належного виконання зобов'язань по договору, адже за умови надання відстрочки виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2013р. до моменту введення в експлуатацію Об'єкту, буде не тільки виконане рішення суду, а і зобов'язання по договору пайової участі № 434 від 07.08.2008 ; будівництво даного об'єкту дасть можливість надати нові робочі місця, буде підвищений інвестиційний клімат та права територіальної громади Києва та інвесторів будівництва.

Крім того, задовольняючи заяву про відстрочку виконання рішення до моменту прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію, апеляційний господарський суд зазначив, що у результаті змін до законодавства щодо порядку та строків виплати пайової участі, зобов'язання по договору мають виконуватись у відповідності із чинними Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) від 12.03.2011 (ч.3 ст. 40 цього Закону набула чинності з 01.01.2013 ) та постановою Верховного Суду України від 20.05.2015 року № 3-122ге 15.

Колегія суддів вважає вказаний висновок апеляційного господарського суду помилковим, виходячи з наступного.

Розглядаючи справу, суд апеляційної інстанції не врахував, що зазначена постанова Верховного Суду України винесена з інших правовідносин та не врахував, що заявник не звертався до господарського суду з заявою про внесення змін щодо приведення умов договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у відповідність до вищевказаного Закону. Апеляційний суд також не звернув увагу на те, що вже є рішення господарського суду про стягнення сум по договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, який не був змінений, та це рішення набрало законної сили і підлягає обов'язковому виконанню.

Апеляційним судом безпідставно не прийнято до уваги те, що пайові внески відповідач повинен був сплатити у строк з серпня 2008 по липень 2009 включно рівними частками щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця (п.3.1 договору), тобто до набрання чинності Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , на який він посилається.

Крім того, апеляційний господарський суд у постанові відстрочив виконання рішення до моменту введення об'єкту в експлуатацію, не вказавши конкретних строків виконання та проігнорував ту обставину, що з 2008 року відповідач так і не розпочав будівництво.

Відповідно до частини першої статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення і зміну способу виконання рішення, господарський суд має врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (v0009600-12) підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо, та враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Отже, чинне законодавство передбачає, що відстрочка виконання рішення, яка пов'язується з об'єктивною неможливістю виконання рішення, дозволяється у виняткових випадках, а відтак, передумовою для надання відстрочки виконання рішення є встановлення таких виняткових обставин.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно та обґрунтовано відмовив ТОВ "С і Б" у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення, адже заявником не доведено належними та допустимими доказами виключності обставин, які спричинили неможливість виконання судового рішення, а також не надані докази вжиття заходів до повного виконання рішення, оскільки після його винесення пройшов тривалий час, тому ухвалу місцевого господарського суду від 09.07.2015 слід залишити в силі.

Отже, апеляційний господарський суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку, припустився помилки, не врахував зазначених обставин, тому дійшов необґрунтованого висновку щодо неправомірності ухвали місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення.

Статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та скасування постанови апеляційного господарського суду з залишенням без змін ухвали суду першої інстанції .