розглянувши касаційну скаргу ТОВ "НМУ "Електропівденмонтаж" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.08.15 р.

у справі № 904/810/15 (господарського суду Харківської області)

за позовом ПП "Електромонтаж-МУ-3", м. Дніпродзержинськ

до ТОВ "НМУ "Електропівденмонтаж", м. Харків

про стягнення коштів

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.04.15р. у справі № 904/810/15 (суддя Прохоров С.А.) позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 3405 грн. штрафу та 670, 43 грн. пені, в решті позову - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.08.15р. (головуючий Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Слободін М.М.) вказане рішення скасовано частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 25000 грн. попередньої оплати, 64695 грн. штрафу та 12738, 12 грн. пені; в решті - рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову від 25.08.15 р. скасувати, а рішення від 17.04.15 р. залишити в силі. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, ч.3 ст. 549, ст. 611, ч.2 ст. 612, ч.2 ст. 623 ЦК, ч.2 ст. 625 ЦК України, ч.1 ст. 230 ГК України, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно розпорядження Секретаря четвертої судової палати від 29.01.16 р. № 05-05/248 розгляд касаційної скарги здійснюється колегією суддів у складі: головуючий суддя - Мамонтова О.М., судді Круглікова К.С., Вовк І.В.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

26.06.14 р. між ПП "Електромонтаж-МУ-3" (Підрядник) та ТОВ "НМУ "Електропівденмонтаж" (Субпідрядник) укладено договір № 2014-26-06/1, за умовами якого субпідрядник зобов'язався у 2014 році за завданням замовника на свій ризик з матеріалів замовника виконати повний комплекс робіт за проектом: "Капремонт трансформаторів енергоблоку ст. № 8 ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС. Трансформатор трифазний двохобмоточний Т-8 бл. № 8 інв. № К 4655", а підрядник - прийняти і оплатити такі роботи.

Сума договору становить 227000 грн. з урахуванням ПДВ (п.3.1).

Розрахунки проводяться шляхом оплати підрядником: за виконані роботи - згідно з підписаними актами виконання підрядних робіт ф. КБ-2в та довідками КБ-3 протягом 90 календарних днів після їх підписання підрядником. Остаточний розрахунок за договором проводиться підрядником не пізніше 90 календарних днів після повного закінчення робіт, включаючи усунення виявлених недоліків (п. п. 4.1, 4.2).

Строк виконання робіт встановлений пунктом 5.1 договору: початок робіт - 01.10.2014 р., закінчення - 20.11.2014 р.

У разі затримки виконання робіт за договором, або виконання робіт не у повному обсязі, субпідрядник сплачує підряднику неустойку у вигляді пені у розмірі 0,5% від суми невиконаних або несвоєчасно виконаних зобов'язань за кожний день прострочення (п. 13.2).

Згідно п. 13.10, за порушення строків виконання робіт субпідрядник сплачує підряднику штраф у розмірі 30% від суми договору протягом 5-ти банківських днів з моменту направлення підрядником відповідної письмової вимоги, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.14 р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами грошових зобов'язань (п.16.1).

На підставі виставленого рахунку-фактури № 379 від 22.09.14 р. платіжним дорученням № 96 від 23.09.14 р. позивач перерахував відповідачу 25000 грн. "попередньої оплати за електромонтажні роботи згідно договору від 26.06.14 р.".

15.01.15 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою та претензією про повернення суми передоплати та сплату штрафних санкцій, у зв'язку із невиконанням робіт, визначених п.1.2 договору.

09.02.15 р. ПП "Електромонтаж-МУ-3" подано позов до ТОВ "НМУ "Електропівденмонтаж" про стягнення 26983, 22 грн. авансу (з урахуванням 3 % річних та інфляційних втрат), 68100 грн. штрафу і 13408, 55 грн. пені.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.04.15 р. у справі № 904/810/15 позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 3405 грн. штрафу та 670, 43 грн. пені, в решті позову - відмовлено. Рішення мотивоване невірно обраним позивачем способом захисту порушеного права щодо звернення з вимогою про стягнення авансового платежу у розмірі 25000 грн., безпідставним нарахуванням 3 % річних та інфляційних втрат на вказану суму, приписами п. 3 ст. 83 ГПК України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.08.15 р. вказане рішення скасовано частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 25000 грн. попередньої оплати, а також достягнуто 64695 грн. штрафу і 12738, 12 грн. пені; в решті - рішення залишено без змін.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник (ч.1 ст. 838 ЦК України).

Частиною першою ст. 846 ЦК України визначено, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Частиною 2 ст. 883 ЦК України передбачено, за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами встановлено, договором № 2014-26-06/1 відповідач зобов'язався виконати до 20.11.14 р. комплекс робіт на суму 227000 грн. за проектом капремонт трансформаторів енергоблоку ст. № 8 ДТЕК Криворізька ТЕС; позивач 23.09.14 р. перерахував відповідачу 25000 грн. попередньої оплати за електромонтажні роботи згідно вказаного договору; відповідач роботи не виконав, акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за листопад 2014 р. на суму 17782, 45 грн. позивачем не підписаний.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, договір сторін № 2014-26-06/1 припинив свою дію з 31.12.14 р., відповідач зобов'язання за договором порушив, відтак, на думку колегії, суд обґрунтовано відшкодував позивачу його витрати в сумі 25000 грн. сплачених коштів, а також в повному обсязі задовольнив вимоги про стягнення штрафу та пені, нарахованих на підставі п. п. 13.2, 13.10 договору.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст. 83 ГПК України).

Колегія погоджується з правильним висновком суду апеляційної інстанції щодо необґрунтованого зменшення судом першої інстанції розміру неустойки на 95% відсотків, оскільки як зазначено в постанові, судом не встановлено наявності документально підтверджених обставин, які мають значення для зменшення штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що оскаржена постанова прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу ТОВ "НМУ "Електропівденмонтаж" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.08.15 р. у справі № 904/810/15 залишити без змін.