Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ходаківської І.П. суддів Фролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В. за участю представників: позивача Галай Г.С., дов. від 11.01.16 відповідача Тхорик С.М., дов. від 21.12.15 Телицька В.А., дов. від 15.12.15 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.15 у справі № 910/15621/15 господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САММІТ-М" до Київської міської ради про зобов'язання вчинити дії

Товариство з обмеженою відповідальністю "Самміт-М" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання Київську міську раду прийняти від позивача земельну ділянку площею 0,4344 га (кадастровий номер 8 000 000 000:69:136:0061), розташовану по вул. Гарматній, 29-31 у м. Києві, про що підписати акт приймання-передачі земельної ділянки. Позов мотивовано, зокрема, тим що строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився, позивач не здійснює фактичне землекористування, однак відповідач ухиляється від підписання актів приймання-передачі земельної ділянки. Позивач, серед іншого, зазначає, що одержав земельну ділянку з цільовим призначенням - будівництво житлового будинку; у 2014 році житловий будинок був введений в експлуатацію, інвестори, які здійснювали будівництво, отримали в установленому порядку свідоцтва про право власності на житло; після завершення будівництва позивач звільнив земельну ділянку та не використовує її у жодний спосіб; позивач повідомляв відповідача про завершення будівництва житлового будинку. Позов обґрунтовано приписами статей 93, 124 Земельного кодексу України, статей 16, 526, 792 Цивільного кодексу України, статей 13, 31, 33, 34 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.08.2015 у справі № 910/15621/15 (суддя Курдельчук І.Д.) у задоволенні позову відмовлено. Судове рішення мотивовано, зокрема, тим, що позов подано товариством передчасно, оскільки строк договору оренди не закінчився, договір не розірвано чи визнано недійсним, а відтак підстави для прийняття спірної земельної ділянки відсутні.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2015 (судді: Ільєнок Т.В. - головуючий, Куксов В.В., Яковлєв М.Л.) рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2015 у справі № 910/15621/15 скасовано. Прийнято нове рішення. Позов задоволено. Зобов'язано відповідача Київську міську раду прийняти від позивача ТОВ ""САММІТ-М" земельну ділянку площею 0,4344 га (кадастровий номер 8 000 000 000:69:136:0061), розташовану по вул. Гарматній, 29-31 у м. Києві за Актом приймання-передачі. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Мотивуючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що договір оренди земельної ділянки припинив свою дію 22.01.2015 у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено; додаткових угод про поновлення договору сторонами не укладалось, що, з огляду на приписи статей 31, 34 Закону України "Про оренду землі", є підставою для повернення земельної ділянки орендодавцю.

Не погоджуючись з постановою суду, Київська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Заявник, зокрема, зазначає, що відповідно до положень статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту реєстрації цих прав, а отже строк дії договору має обчислюватись саме з дати його реєстрації. Крім того, як зазначає скаржник, у зв'язку з забудовою земельної ділянки вона є обтяженою новоствореним об'єктом нерухомості, а відтак не може бути повернута у стані не гіршому, ніж передавалась.

Позивач надав пояснення та додаткові пояснення та просить постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 28.01.16 оголошено перерву відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України на 01.02.16 на 10 год. 30 хв.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Як встановлено господарським судом, 24.06.2004 Київською міською радою прийнято рішення № 339/1549 (ra0339023-04) , яким, зокрема, вирішено передати ТОВ "Самміт-М" в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,44 га для будівництва житлового будинку на вул. Гарматній, 29-31 у Солом'янському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

Також установлено, що 27.12.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Самміт-М" (орендар) і Київської міською радою (орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі пункту 17 рішення Київської міської ради від 24.06.2004 № 339/1549 (ra0339023-04) за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену договором. Об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з такими характеристиками: місце розташування - вул. Гарматна, 29-31 у Солом'янському районі м. Києва; розмір - 0,4344 га; цільове призначення - для будівництва житлового будинку; кадастровий номер 8 000 000 000:69:136:0061 (пункту 2.1 договору). Договір укладено на п'ять років (пункт 3.1 договору). Відповідно до пункту 6.1 договору передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об'єкта оренди в день державної реєстрації договору. Право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації договору (пункт 6.2 договору). Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір вирішується у судовому порядку (пункт 7.1 договору). Відповідно до пункту 11.3 договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. У разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцеві завдані збитки (пункт 11.8 договору).

Судом установлено, що 21.01.2005 відповідач передав позивачу земельну ділянку, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки, наявним в матеріалах справи.

Також установлено, що 25.03.2010 рішенням № 482/3920 (ra0482023-10) Київська міська рада вирішила поновити ТОВ "САММІТ-М" на п'ять років договір оренди земельної ділянки на вул. Гарматній, 29-31 у Солом'янському районі м. Києва - з 22.01.2010.

На підставі зазначеного рішення, 08.10.2010 між сторонами було укладено Угоду про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки, за умовами якої поновлено до 22.01.2015 договір оренди земельної ділянки, укладений між орендодавцем і орендарем 27.12.2004. Умови договору оренди, за винятком терміну дії, підпунктів 2.2, 4.2, 4.7, 11.4 та пункту 8 договору оренди залишаються без змін. Угоду було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 04.11.2010 № 72-6-00621.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, листом від 16.01.2015 позивач повідомив відповідача про відсутність намірів продовжувати строк дії договору оренди землі та просив прийняти в установленому порядку надану земельну ділянку. До вказаного листа позивачем було додано акт приймання-передачі земельної ділянки від 22.01.2015 та просив повернути підписаний та скріплений печаткою другий примірник акта.

Однак, листом від 26.02.2015 Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що у вказаному питанні необхідно виходити з того чи створена нова експлуатуюча організація та чи передано їй на баланс збудований житловий будинок; у випадку, якщо така експлуатуюча організація створена і їй передано на баланс збудований об'єкт будівництва, то їй для подальшого оформлення права користування земельною ділянкою необхідно звернутись до КМР з відповідним клопотанням.

10.04.2015 позивач вдруге надіслав Департаменту земельних ресурсів КМР (Київської міської державної адміністрації) листа про відсутність намірів поновлювати дію договору оренди та з проханням прийняти у встановленому порядку надану земельну ділянку та направив відповідачу два примірники акта приймання-передачі земельної ділянки для підписання та інші документи.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Самміт-М" про зобов'язання Київську міську раду прийняти від позивача земельну ділянку площею 0,4344 га (кадастровий номер 8 000 000 000:69:136:0061), розташовану по вул. Гарматній, 29-31 у м. Києві, про що підписати акт приймання-передачі земельної ділянки.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Аналогічні положення містить стаття 1 Закону України "Про оренду землі".

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (2768-14) , Цивільним кодексом України (435-15) , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону).

За приписами статті 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 15 Закону строк дії договору оренди є істотною умовою договору оренди землі.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням № 482/3920 (ra0482023-10) Київська міська рада вирішила поновити ТОВ "САММІТ-М" на п'ять років договір оренди спірної земельної ділянки з 22.01.2010. Угодою про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 08.10.2010, на підставі зазначеного рішення Київської міської ради, договір оренди поновлено до 22.01.2015. При цьому судом установлено, що будь-яких інших рішень Київською міською радою не приймалось.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

За приписами статті 33 Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Утім, як установлено судом, листами від 16.01.2015 та від 10.04.2015 орендар повідомляв орендодавця про відсутність намірів поновлювати дію договору оренди та з проханням прийняти у встановленому порядку надану земельну ділянку; будь-яких додаткових угод про поновлення договору оренди з 22.01.2015 між сторонами не укладалось, а відтак, як зазначено судом, відсутні підстави вважати договір поновленим. При цьому, як ураховано судом, позивач повідомив відповідача про те, що будівництво житлового будинку на земельній ділянці закінчено і будинок введено в експлуатацію.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Пунктом 11.8 договору оренди землі сторони також передбачили, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцеві завдані збитки (пункт 11.8 договору).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 Кодексу).

За приписами статті 43 цього Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд апеляційної інстанції установив, що договір оренди землі є припиненим з 22.01.2015 у зв'язку з закінченням строку дії, однак відповідач ухиляється від прийняття спірної земельної ділянки.

Враховуючи викладене, господарський суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені заявником в касаційній скарзі, вказаних висновків не спростовують.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.15 у справі № 910/15621/15 господарського суду міста Києва залишити без змін.