ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2016 року Справа № 915/679/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Бондар С.В. (доповідач), суддів Васищака І.М., Студенця В.І. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" від позивача: не з'явились від відповідача: не з'явились на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 року у справі № 915/679/15 за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Приватного підприємства "Морське агентство - Ніка" про стягнення 10 828,76 дол. США (232 232,02 грн.)
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України (далі позивач) звернулось з позовом до Приватного підприємства "Морське агентство - Ніка" (далі відповідач) про стягнення 10 828, 76 дол. США., з яких 10 203, 23 дол. США сума ПДВ, яка входить, на думку позивача, до суми канального збору по рахунку МП - 00668 (т.1 а.с. 28); 402, 54 дол. США пені за прострочку оплати вказаної заборгованості та 222, 99 дол. США пені за несвоєчасну оплату рахунку № ПМ - 00 799 (див. розрахунок позовних вимог (т.1 а.с. 12).
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2015 року позовні вимоги задоволені частково. З відповідача підлягає стягненню 558 грн. - пені (за прострочку оплати рахунку № 00799). Провадження у справі, в частині стягнення 4 224, 17 грн. - пені було припинено, в зв'язку із сплатою вказаної суми (частина пені, яка нарахована позивачем за несвоєчасну сплату рахунку № НП - 00799 від 28.02.2015 року). В задоволенні решти позовних вимог - заборгованість у розмірі 10 203, 23 дол. США та пені в розмірі 402, 54 дол. США (по рахунку № МП - 00668) відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 року апеляційну скаргу позивача було залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції. В мотивувальній частині постанови апеляційної інстанції зазначено про те, що доводи позивача та відповідача засновані виключно на тому, що у коносаментах та маніфестах відсутнє найменування іноземного порту для вивантаження судна, але цього недостатньо для ствердження того, що таке перевезення має внутрішній характер, оскільки судно при перевезенні вантажу виходить за межі митної території України, де здійснює перевантаження товару на інше судно у нейтральних водах Чорного моря. Вантаж не повертається на територію України, тому оплата послуг за таке перевезення має бути як за міжнародне перевезення, на які розповсюджуються пільги по сплаті ПДВ.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення прийняті у справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги, в яких було відмовлено - задовольнити.
В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі. Позивач звертає увагу суду на ту обставину, що судно "CONTI HUMBOLT" (прапор Ліберії) під час заходження в порт Миколаїв 25-28.02.2015 року (рахунок від 28.02.2015 року № МП -00668) було судном закордонного плавання, при цьому по вантажу, який перевозився, відсутні документи, які б підтвердили здійснення цим судном саме міжнародного перевезення вантажу, що в свою чергу надало б підставу для застосування відповідної пільги з ПДВ.
Заслухавши суддю доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
01.01.2011 року між сторонами у справі укладений договір № 131/П-11 (далі Договір (т.1 а.с 13-16)). Відповідно до умов Договору позивач зобов'язався за заявками відповідача надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден (СРРС) у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден (ЦРРС/ПРРС) та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу ріка Дунай - Чорне море (БДЛК, ХМК та ГСХ), а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити надані послуги. При цьому споживачем послуг позивача є Судновласник (в розумінні ст. 20 Кодексу торговельного мореплавства України).
Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.2 Договору позивач зобов'язався: за заявками відповідача у встановленому даним договором порядку, відповідно до діючих Правил плавання, Обов'язкових постанов, Зводу звичаїв порту тощо (далі - Правила) своєчасно та якісно виконувати лінійні і портові лоцманські проведення суден, надавати послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги СРРС у зонах дії ЦРРС/ПРРС та надавати право проходження по БДЛК, ХМК та ГСХ, а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ; надавати відповідачу рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок позивача та вимог цього договору. Рахунки направляються поштою або вручаються відповідачу під розписку. В необхідних випадках рахунки попередньо можуть направлятися факсом.
Згідно з п.2.2 Договору відповідач зобов'язався, зокрема:
- своєчасно подавати на адресу позивача заявки на лоцманське обслуговування, надання послуг по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, рух суден, надання інформаційної послуги судну при проходженні судном ГСХ і надання послуг СРРС, в тому числі у зонах дії ПРРС "Іллічівськ", ПРРС "Южний", ПРРС "Одеса", які судно повинно проходити транзитом (Додаток № 1 до цього Договору -т.1 а.с. 17) (далі - Заявка) і їх уточнення відповідно до Правил та умов цього договору;
- робити своєчасну оплату відповідно до умов цього договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - у національній валюті України, вказувати у банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну. Оплата здійснюється у порядку визначеному діючим законодавством України в сфері ЗЕД, валютного регулювання та валютного контролю;
- сплачувати рахунки, виставлені Підприємством у терміни, визначені цим договором.
У відповідності до п.4.1 Договору порядок стягнення і розмір зборів та плати визначається відповідно до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні збори та плата. При цьому в разі внесення змін та (або) доповнень до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні збори і плата, сторони під час розрахунків застосовують вищезазначені нормативно-правові акти з урахуванням змін та (або) доповнень з моменту набрання чинності такими змінами та (або) доповненнями. По зборам та платам, що не підлягають державному регулюванню, розмір зборів та плат визначається згідно розцінок позивача. Витрати за перерахування коштів відносяться на рахунок відповідача і проводяться за його рахунок.
Відповідно до п.5.4 Договору (у редакції Додаткової угоди від 25.04.2012 року (т.1 а.с. 23)) в разі порушення строків здійснення остаточного розрахунку, передбачених п.4.2.2 і п.4.3 цього Договору, відповідач, за вимогою позивача, несе перед останнім відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення.
До матеріалів справи (т.1 а.с.96-100) залучені коносаменти К/С № 1, К/С № 2 та К/С № 3, згідно до яких вантажем судна "CONTI HUMBOLT" було нафтове паливо.
До матеріалів справи залучені копії маніфестів (а.с.108-111) до вказаних коносаментів, згідно до яких товар знаходився під митним контролем.
До матеріалів справи (т.1 а.с.28-31, 41) залучені: заявка на лоцманську проводку, рахунок № МП-00668, додаток до нього та лоцманські квитанції, які свідчать про те, що позивачем були надані послуги з зовнішньопортового лоцманського проведення та внутрішньопортового лоцманського проведення судна "CONTI HUMBOLT".
Згідно квитанцій № 1561 та № 1607 (т.1 а.с 103) послуги надавалися в період з 25.02.2015 року по 26.02.2015 року та з 28.02.2015 року по 28.02.2015 року.
У лоцманських квитанціях зазначено, що останній порт заходу названого судна - Італія, порт призначення Миколаїв (лоцманська квитанція № 799), останній порт заходу Южний - порт призначення Миколаїв (лоцманська квитанція № 4366), в лоцманській квитанції № 4379 зазначено останній порт заходу - Миколаїв, порт призначення - Кавказ, в лоцманській квитанції № 800 зазначено, що порт призначення - Росія.
Згідно до рахунку № МП - 00668 за надані послуги відповідач (на думку позивача) повинен сплатити 81 047, 91 дол. США, з яких - канальний збір - 61 219, 37 дол. США, в тому числі ПДВ - 10 203, 23 дол. США.
Рахунок № МП - 00668 від 28.02.2015 року був оплачений відповідачем частково, на суму 70 844, 68 дол. США.
Спірна сума (ПДВ у розмірі 10 203, 23 дол. США) сплачена відповідачем не була.
Відповідач вважає, що він звільняється від оподаткування операції з постачання послуг, які були надані позивачем, у відповідності до п. 197.9 ст. 197 Податкового Кодексу України.
На взаємовідносини сторін, у даній справі, розповсюджуються, окрім ПК України (2755-17) , норми Кодексу торгівельного мореплавства України.
Відповідно до вимог ст. 131 Кодексу торгівельного мореплавства України.
Каботажні перевезення.
Перевезення між портами України здійснюються суднами, що плавають під Державним прапором України, а також суднами, що плавають під іноземним прапором за умови одержання на це дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту.
Стаття 132 Кодексу торгівельного мореплавства України.
Міжнародні перевезення
Перевезення між портами України й іноземними портами можуть здійснюватися як суднами, що плавають під Державним прапором України, так і за умови взаємності суднами, що плавають під іноземним прапором.
Стаття 133 Кодексу торгівельного мореплавства України.
Поняття договору морського перевезення вантажу
За договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).
Фрахтувальником і фрахтівником визнаються особи, що уклали між собою договір фрахтування судна (чартер).
Стаття 134 Кодексу торгівельного мореплавства України.
Доказ існування та зміст договору морського перевезення вантажу
Договір морського перевезення вантажу повинен бути укладений у письмовій формі.
Документами, що підтверджують наявність і зміст договору морського перевезення вантажу, є:
1) рейсовий чартер - якщо договір передбачає умову надання для перевезення всього судна, його частини або окремих суднових приміщень;
2) коносамент - якщо договір не передбачає умови, зазначеної в пункті 1 цієї статті;
3) інші письмові докази.
Зібрані у справі матеріали свідчать про те, що судно "CONTI HUMBOLT" здійснювало міжнародні перевезення вантажів.
Відповідно до п. 197.9 ст. 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання послуг, що надаються іноземним та вітчизняним суднам, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу, і вантажів та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.
Враховуючи викладене, судами обґрунтовано відмовлено в стягненні спірної суми (ПДВ) у розмірі 10 203, 23 дол. США та пені, яка була нарахована позивачем на зазначену суму.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. В задоволенні касаційної скарги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" відмовити.
2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 року прийняті у справі № 915/679/15 залишити без змін.
Головуючий
Судді
С.В.Бондар
І.М.Васищак
В.І.Студенець