Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Плесецький гранітний кар'єр"

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2015 року

у справі № 33/119

господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Плесецький гранітний кар'єр"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт 2007"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,

на стороні

відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інгултраст"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників

позивача - Поддимай А.Б., Терновий Ю.В

відповідачів - 1.Маркович В.О

2. не з'явився

третьої особи - не з'явився

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плесецький гранітний кар'єр" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт 2007" (відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інгултранс" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права продажу.

В процесі розгляду справи представником позивача було подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просив стягнути заборгованість з відповідача-1 шляхом звернення стягнення на нерухоме майно відповідача-2, як майнового поручителя відповідача-1, шляхом продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів та визначити початкову вартість предмету іпотеки в розмірі 90% від вартості, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06 червня 2011 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01 вересня 2011 року та залишеними в силі постановою Вищого господарського суду від 26 жовтня 2011 року в позові відмовлено повністю.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01 серпня 2012 року заяву Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва у справі № 33/119 від 06 червня 2011 року задоволено.

Рішення господарського суду міста Києва від 06 червня 2011 року скасовано.

Позов задоволено повністю.

Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Плесецький гранітний кар'єр" за кредитним договором від 10.10.2008 № 58-V в сумі 183 669 027, 49 грн, що складається з:

- 100 000 000 грн. - заборгованість за кредитом;

- 57 095 890,46 грн. - заборгованість за відсотками;

- 19 206 849,32 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;

- 7 366 287,72 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків,

шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, за договором іпотеки без оформлення заставної від 06.11.2008, укладеного між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інгултраст", що є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт 2007" шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", а саме:

- нерухоме майно - житловий будинок літера "А", загальною площею 5035,90 кв.м., житловою площею 998,80 кв.м., що знаходиться за адресою: буд. 19, 21, 23 по вулиці Старонаводницькій в місті Києві, та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Контракт 2007";

- земельну ділянку, на якій знаходиться нерухоме майно, площею 0,0597 га, що знаходиться в місті Києві на вул. Старонаводницькій, 23, кадастровий номер 8000000000:82:294:0039, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Контракт 2007";

- земельну ділянку, на якій знаходиться нерухоме майно, площею 0,0598 га, що знаходиться в місті Києві на вул. Старонаводницькій, 21, кадастровий номер 8000000000:82:294:0040 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Контракт 2007";

- земельну ділянку, на якій знаходиться нерухоме майно, площею 0,0609 га, що знаходиться в місті Києві на вул. Старонаводницькій, 19, кадастровий номер 8000000000:82:294:0041 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Контракт 2007".

Визначено початкову вартість предмета іпотеки в розмірі 90% від вартості предмета іпотеки визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Не погодившись з зазначеним рішенням від 01 серпня 2012 року ТОВ "Плесецький гранітний кар'єр" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 31 серпня 2015 року та з клопотанням про відновлення строку подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2015 року (судді Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.) відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Плесецький гранітний кар'єр" про поновлення строку на подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 01 серпня 2012 року у справі № 33/119 не прийнято до розгляду та повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Плесецький гранітний кар'єр". Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Плесецький гранітний кар'єр" з Державного бюджету України судовий збір в сумі 36 540 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю "Плесецький гранітний кар'єр" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2015 року скасувати та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Для вирішення господарським судом питання про відновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, оскільки наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах) (п.п. 6 п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (v0007600-11) ).

Отже, ст. 53 ГПК України пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку.

Суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційна скарга ТОВ "Плесецький гранітний кар'єр" на рішення господарського суду міста Києва від 01 серпня 2012 року у справі № 33/119 надійшла до господарського суду міста Києва 02 вересня 2015 року (згідно штампа вхідної кореспонденції суду), тобто з пропуском десятиденного строку для його подання.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Плесецький гранітний кар'єр" зазначає, що не міг вчасно звернутись з апеляційною скаргою, оскільки дізнався про оскаржуване рішення випадково 28 серпня 2015 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку зазначив, що з витягу з ЄДРПОУ наявному в матеріалах справи, місцезнаходженням ТОВ "Плесецький гранітний кар'єр" є місто Одеса, вул. Грецька, 18. Крім того, з кредитного договору № 58-V від 10 жовтня 2008 року вбачається, що фактичним місцезнаходженням ТОВ "Плесецький гранітний кар'єр" є м. Київ, вул. Будіндустрії, 5.

Судом апеляційної інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що всі процесуальні документи були направлені ТОВ "Плесецький гранітний кар'єр" за вищезазначеними адресами, які були повернуті поштою, у зв'язку із відсутністю адресата.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції відповідач змінивши своє фактичне місцезнаходження, без внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, ТОВ "Плесецький гранітний кар'єр" особисто несе відповідальність за наслідки що можуть виникнути.

Відповідно до положень Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22 грудня 2005 року № 3262-ІV (3262-15) кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції правомірно не визнав поважними в розумінні ст. 53 ГПК України причини пропуску строку подання апеляційної скарги, оскільки у клопотанні про відновлення строку скаржником не наведено жодних вагомих причин, які б позбавляли його у передбачений розділом ХІІ ГПК України (1798-12) строк подати до суду правильно оформлену апеляційну скаргу.

На підставі ч. 2 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо, зокрема, скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що ухвалу суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Плесецький гранітний кар'єр" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2015 року зі справи № 33/119 залишити без змін.