Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Євсікова О.О., суддів Кролевець О.А., Попікової О.В., розглянувши касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 (головуючий суддя Коршун Н.М., судді Алданова С.О., Дикунська С.Я.) та рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2015 (суддя Лиськов М.О.) у справі № 5011-33/18791-2012 Господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до 1. Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна", 2. Публічного акціонерного товариства "Нововоронцовська харчосмакова фабрика", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Мале приватне підприємство "Таврія", про визнання недійсним договору іпотеки № 033-09-08/1 від 16.09.2008, за участю представників: позивача Гуцул А.Д., відповідачів не з'явились, третьої особи не з'явились,

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2015, у справі № 5011-33/18791-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2015, відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним договору іпотеки № 033-09-08/1 від 16.09.2008, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк Петрокоммерц-Україна" та Публічним акціонерним товариством "Нововоронцовська харчосмакова фабрика", посвідченого державним нотаріусом Нововоронцовської державної нотаріальної контори Виноградовою Н.М. за реєстровим № 2693.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 4, 9, 13 Закону України "Про іпотеку", ст. 43 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідачів та третьої не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 11.10.2006 між Акціонерним комерційним банком "Форум", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (далі - позивач, банк, ПАТ "Банк Форум") та Малим приватним підприємством "Таврія" (далі - третя особа, позичальник, МПП "Таврія") укладено кредитний договір № 0200/06/05/КLI (далі - Кредитний договір № 0200/06/05/КLI).

11.10.2006 в забезпечення виконання Кредитного договору № 0200/06/05/КLI між ПАТ "Банк Форум" як іпотекодержателем та Відкритим акціонерним товариством "Нововоронцовська харчосмакова фабрика", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Нововоронцовська харчосмакова фабрика" (далі - відповідач-2, іпотекодавець, ПАТ "Нововоронцовська харчосмакова фабрика"), укладено іпотечний договір № 0200-І-1, посвідчений держаним нотаріусом Нововоронцовської державної нотаріальної контори Виноградовою Н.М., за реєстровим № 2317 (далі - Іпотечний договір № 0200-І-1).

За умовами Іпотечного договору № 0200-І-1 предметом іпотеки є комплекс ПАТ "Нововоронцовська харчосмакова фабрика", що знаходиться за адресою: Херсонська область, Нововоронцовський район, селище Нововоронцовка, вулиця Суворова, будинок номер 13 (тринадцять).

Спір виник у зв'язку з тим, що 16.09.2008 між Закритим акціонерним товариством "Банк Петрокомерц Україна", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна" як іпотекодержателем (далі - відповідач-1, ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна") та ПАТ "Нововоронцовська харчосмакова фабрика" як іпотекодавецем укладено договір іпотеки № 033-09-08/1, посвідчений держаним нотаріусом Нововоронцовської державної нотаріальної контори Виноградовою Н.М., за реєстровим № 2694 (далі - Договір іпотеки № 033-09-08/1).

За умовами Договору іпотеки № 033-09-08/1 його укладено в забезпечення виконання позичальником - МПП "Таврія" Кредитного договору № 033-09-08, укладеного 16.09.2008 між відповідачем-1 та третьою особою. Предметом іпотеки за Договором іпотеки № 033-09-08/1 є нерухоме майно, а саме: комплекс ПАТ "Нововоронцовська харчосмакова фабрика", що знаходиться за адресою: Херсонська область, Нововоронцовський район, селище Нововоронцовка, вулиця Суворова, будинок номер 13 (тринадцять).

Позивач зазначає, що при укладанні Договору іпотеки № 033-09-08/1 предмет іпотеки перебував у нього в іпотеці на підставі Іпотечного договору № 0200-І-1. Позивач згоди на передачу майна в наступну іпотеку не надав, що порушує вимоги ч. 1 ст. 13 та ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку". Крім цього, на думку позивача, незаконне зняття заборони на відчуження іпотечного майна та передання його в наступну іпотеку підтверджується вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21.01.2014.

З огляду на викладене позивач просить суд визнати Договір іпотеки № 033-09-08/1 від 16.09.2008, укладений між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ПАТ "Нововоронцовська харчосмакова фабрика", недійсним.

В силу ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про іпотеку" (в редакції чинній на момент укладення оспорюваного правочину) передбачено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Також ч. 1 ст. 13 та ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором.

Пунктом 3.1.6 Іпотечного договору № 0200-І-1 встановлено, що ПАТ "Нововоронцовська харчосмакова фабрика" зобов'язане не відчужувати предмет іпотеки та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в найм (оренду), в користування іншим особам, наступну іпотеку тощо) без отримання попередньої письмової згоди на це ПАТ "Банк Форум".

Як встановлено судами, відповідно до Інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна заборона на нерухоме майно - об'єкт обтяження: комплекс, ВАТ Нововоронцовська харчосмакова фабрика", що знаходиться за адресою: Херсонська область, Нововоронцовський район, селище Нововоронцовка, вулиця Суворова, будинок номер 13, на підставі договору іпотеки від 11.10.2006 здійснена 11.10.2006.

Однак 07.02.2008 до реєстру внесено такі зміни: "вилучення обтяження на підставі заяви Акціонерного комерційного банку "Форум" від 06.02.2008 про вилучення з обтяження".

Вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21.01.2014, на який посилається позивач, встановлено, що посадовими особами МПП "Таврія" було підроблено документи, а саме: лист ВАТ Банк "Демарк" № 194 від 15.09.2008; заяву ВАТ Банк "Демарк" про виключення обтяження об'єкта нерухомого майна № 192 від 15.09.2008 про виключення запису з Державного реєстру іпотек, про виконання МПП "Таврія" кредитних зобов'язань за кредитним договором № 12-065 від 07.02.2008 та звільнення в зв'язку з цим від заборони нерухомого майна майнового поручителя - комплексу, розташованого за адресою: Херсонська область, смт. Нововоронцовка вул. Суворова, 13.

Проте судами попередніх інстанцій встановлено, що у зазначеному вироку відсутні будь-які встановлені судом факти підробки документів від Акціонерного комерційного банку "Форум", зокрема, заяви про вилучення обтяження від 06.02.2008 тощо.

Згідно з ч. ч. 5-7 ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо обтяжувачем є юридична особа, підпис її уповноваженої особи скріплюється печаткою. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.

Держателю та реєстраторам Державного реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно із законом за достовірність відомостей, що містяться в заяві.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ст. 17 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

З урахуванням наведеного, судами встановлено, що 07.02.2008 Акціонерним комерційним банком "Форум" вилучено обтяження нерухомого майна, що є предметом оспорюваного правочину, а тому згода на укладання договору іпотеки № 033-09-08/1 від 16.09.2008 від позивача не вимагалась.

Судами також встановлено, що між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір про внесення змін до Іпотечного договору № 0200-І-1, посвідчений держаним нотаріусом Нововоронцовської державної нотаріальної контори Виноградовою Н.М., 14.10.2008, тобто після укладання оскаржуваного договору.

При цьому позивачем не надано доказів чинності обтяження за Іпотечним договором № 0200-І-1 на 16.09.2008, а тому з наведеного випливає, що станом на час укладення спірного договору, тобто 16.09.2008, таке обтяження в силу ч. 2 ст. 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не було чинним у відносинах з третіми особами, зокрема, з ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна".

Враховуючи те, що на момент укладання договору іпотеки № 033-09-08/1 від 16.09.2008 у відповідних реєстрах був відсутній запис щодо обтяження за Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" нерухомого майна: комплексу, розташованого за адресою: Херсонська область, смт. Нововоронцовка вул. Суворова, 13, колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що укладенням спірного договору не порушено прав позивача.

Згідно з п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" (v0011600-13) , вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів на момент їх вчинення недійсними та настання відповідних наслідків (відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору).

Враховуючи встановлені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що позовні вимоги про визнання недійсним договору іпотеки № 033-09-08/1 від 16.09.2008 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також ґрунтуються на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 у справі № 5011-33/18791-2012 - без змін.