ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2015 року Справа № 918/459/15
Вищий господарський суд України у складі колегії:
Головуючого: Грека Б.М., суддів: Васищака І.М., Студенця В.І., за участю представників сторін позивача - Лінніченко І.В.; відповідача - не з'явився; третьої особи - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на постанову Рівненького апеляційного господарського суду від 02.09.2015 та на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.06.2015 у справі № 918/459/15 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Національний банк України в особі Управління НБУ в Рівненській області про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним в повному обсязі рішення Адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 05-03/2-15 від 16.04.2015.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.05.2015 порушено провадження у справі № 918/459/15 за позовом ПАТ АБ "Укргазбанк" до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії.
Рішенням Господарського суду Рівненської області (суддя Горплюк А.М.) від 16.06.2015 в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимога на предмет спору, на стороні позивача, Національний банк України в особі Управління НБУ в Рівненській області.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сініцина Л.М., судді Бучинська Г.Б., Олексюк Г.Є.) від 02.09.2015 рішення Господарського суду Рівненської області від 16.06.2015 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 та рішенням Господарського суду Рівненської області від 16.06.2015, ПАТ АБ "Укргазбанк" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, а саме ст.ст. 60, 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Окрім того, скаржник звертає увагу на те, що однією із його позовних вимог було зупинити виконання рішення Адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 05-03/2-15 від 16.04.2015, яка проте була залишена без уваги судами першої та апеляційної інстанцій.
У касаційній скарзі ПАТ АБ "Укргазбанк" на підставі ст. 1211 також просить зупинити виконання оскаржуваних рішень до закінчення їх перегляду в порядку касації.
Відповідно до ч. 1 ст. 121-1 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.
З огляду на те, що рішення про відмову в позові не підлягають примусовому виконанню, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.12.2015 касаційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.12.2015.
Антимонопольним комітетом України подано відзив на касаційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк", в якому відповідач просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено господарськими судами Адміністративною колегією Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 16.04.2015 було прийнято рішення № 1 по справі № 05-03/2-15, відповідно до якого було визнано, що ПАТ АБ "Укргазбанк" в особі Рівненської обласної дирекції ПАТ АБ "Укргазбанк" вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету у встановлені його головою строки та вирішено накласти на ПАТ АБ "Укргазбанк" в особі Рівненської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" штраф у розмірі 51 000 грн. 00 коп.
Рішення мотивоване тим, що Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України 22.01.2015 звернулось до Рівненської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" з листом № 01/32-64-04 про надання інформації у зв'язку з розглядом територіальним відділенням справи щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ "Колор С.І.М." та ФОП ОСОБА_6, яким зобов'язано в 10-денний термін з дня отримання вимоги надати до Рівненського обласного територіального відділення наступну інформацію:
1. Копії заяв, з якими ТОВ "Колор С.І.М." та ФОП ОСОБА_6 звертались до Рівненської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" щодо видачі довідок про відсутність заборгованості за кредитами, та на підставі яких останнім було надано довідки № 5-100/17/1114/2014 та № 5-100/17/1115/2014 від 04.07.2014.
2. Копії документів, в яких отримання зазначених довідок засвідчено підписами вказаних підприємців, або їх уповноваженими особами.
У відповідь на вказаний лист Рівненська обласна дирекція ПАТ АБ "Укргазбанк" направила Рівненському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України лист № 5-100/17/195/2015 від 27.01.2015, відповідно до якого посилаючись на ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" було відмовлено в наданні запитуваної інформації, а також роз'яснено порядок розкриття інформації, що становить банківську таємницю.
Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України 29.01.2015 повторно звернулося до Рівненської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" з листом № 01/32-88-04, скріпленим печаткою, про надання зазначеної інформації.
Рівненська обласна дирекція ПАТ АБ "Укргазбанк" листом від 03.02.2015 № 5-100/17/246/2015, інформацію не надала посилаючись на те, що правові підстави для надання запитуваної інформації відсутні.
Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ АБ "Укргазбанк" до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним в повному обсязі рішення Адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 05-03/2-15 від 16.04.2015.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Згідно з п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
У п. 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 № 15 (v0015600-11) зазначено, що у перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" судам необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов'язок з надання інформації передбачено статтею 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань.
Судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з'ясовувати, чи було повідомлено суб'єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Частиною 2 ст. 12 зазначеного Закону передбачено, що повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 7 цього Закону у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України та застосування законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.
Аналогічні повноваження закріплено й у Положенні про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України 23 лютого 2001 року № 32-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за № 291/5482 (z0291-01) , зокрема, п. 3 ч. 1, між іншим передбачає, що відділення АМК має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.
Статтею 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Крім того, виходячи зі змісту статей 22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо подання суб'єктами господарювання та інших документів, інформації тощо, необхідних для виконання цими органами завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, є обов'язковими для виконання у визначені ними строки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14.08.2012 зі справи № 08/03/26/64/2011.
В обґрунтування позовних вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" посилалося на те, що витребовувана Рівненським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України інформація належить до банківської таємниці, а отже має надаватися у визначеному, ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність", порядку розкриття банківської таємниці.
Відповідно до ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.
Банківською таємницею, зокрема, є:
1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;
2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;
3) фінансово-економічний стан клієнтів;
4) системи охорони банку та клієнтів;
5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності;
6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;
7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;
8) коди, що використовуються банками для захисту інформації.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що вимоги територіального відділенням АМК про надання копій заяв, з якими ТОВ "Колор С.І.М." та ФОП ОСОБА_6 звертались до Рівненської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" щодо видачі довідок про відсутність заборгованості за кредитами, та на підставі яких останнім було надано довідки № 5-100/17/1114/2014 та № 5-100/17/1115/2014 від 04.07.2014; копій документів, в яких отримання зазначених довідок засвідчено підписами вказаних підприємців, або їх уповноваженими особами; не є вимогами щодо надання інформації, яка містить банківську таємницю.
Таким чином, оскільки відділення АМК у межах наданих йому повноважень мало право витребувати у ПАТ АБ "Укргазбанк" відповідну інформацію, необхідну для дослідження антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), а ПАТ АБ "Укргазбанк" у свою чергу зобов'язане було надати таку інформацію у встановлені строки і невиконання розпоряджень, рішень і вимог голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, відповідно до частини другої статті 22 Закону України "Про антимонопольний комітет України", тягне за собою передбачену законом відповідальність, а ПАТ АБ "Укргазбанк" зазначені вимоги не виконало, тому колегія судів погоджується з висновоком судів попередніх інстанцій, що ПАТ АБ "Укргазбанк" правомірно, згідно з положеннями Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) , було притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а отже й відсутні були підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи ПАТ АБ "Укргазбанк" щодо того, що судами попередніх інстанцій було залишено без уваги його вимогу про зупинення виконання рішення Адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 05-03/2-15 від 16.04.2015, колегією суддів відхиляються з огляду на те, що нормами процесуального закону не передбачено таких повноважень для господарських судів першої та апеляційної інстанції, та відповідно до положення ч. 3 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. При цьому, нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду в силу закону відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Інші доводи ПАТ АБ "Укргазбанк", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів також вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положень ч. 2 ст. 111-7 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 та рішення Господарського суду Рівненської області від 16.06.2015 у справі № 918/459/15 - залишити без змін.
Головуючий - суддя
Судді:
Грек Б.М.
Васищак І.М.
Студенець В.І.