головуючого Грейц К.В., суддів: Бакуліної С.В. (доповідач), Поляк О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів" на постанову від 01.10.2015 Одеського апеляційного господарського суду у справі № 2/54-09-2352 господарського суду Одеської області за позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт Южний" до Державного підприємства "Чорноморсько-Азовського виробничо-експлуатаційного управління морських шляхів" про стягнення 2 072 831,53 грн

в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: від відповідача: Пихтін К.В. (довіреність № 05-18/16 від 26.01.2015) не з'явились

Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Бахарєв Б.О.) від 07.07.2009 позов Державного підприємства "Морський торгівельний порт Южний" задоволено повністю; стягнуто з Державного підприємства "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів" на користь Державного підприємства "Морський торгівельний порт Южний" 1 940 000, 00 грн основного боргу, 114 654 грн розміру встановленого індексу інфляції, 18 177,53 грн трьох процентів річних, 20 728,32 грн державного мита, 312,50 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення 17.07.2009 видано відповідний наказ.

У червні 2015 Державне підприємство "Морський торгівельний порт Южний" звернулось до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання судового наказу від 17.07.2009 у справі №2/54-09-2352 в порядку ст. 119 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своєї заяви Державне підприємство "Морський торгівельний порт Южний" послалось на те, що відносно Державного підприємства "Чорноморсько-Азовського виробничо-експлуатаційного управління морських шляхів" було порушено справу про банкрутство і подання виконавчого документу від 17.07.2009 у справі № 2/54-09-2352 до виконання зумовило б обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.06.2015 (суддя Бахарєв Б.О.) відмовлено у задоволені заяви Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання судового наказу від 17.07.2009 у справі № 2/54-09-2352.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 (головуючий суддя - Лисенко В.А., судді - Головей В.М., Ліпчанська Н.В.) ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.06.2015 по справі № 2/54-09-2352 скасовано; поновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання судового наказу від 17.07.2009 по справі № 2/54-09-2352 за позовом Державного підприємства "Морський торгівельний порт Южний" до Державного підприємства "Чорноморсько-Азовського виробничо-експлуатаційного управління морських шляхів" про стягнення 2 072 831,53 грн.

В касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2015, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.06.2015 по справі № 2/54-09-2352 залишити в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 37, 38, 39 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 43, 53 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із такого.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Згідно ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, передбаченого окрім іншого, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Статтею 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві і боржнику.

Частиною 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" також передбачено право стягувача, у разі пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, на звернення із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Разом з тим, можливість відновлення судом пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання безпосередньо пов'язана із наявністю поважних причин його пропуску, і такою підставою не може бути лише подання заяви стягувачем із зазначенням, що ним попущений строк з поважних причин.

Так, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 ГПК України.

Статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на момент видання наказу від 17.07.2009 у справі № 2/54-09-2352.) наказ господарського суду від 17.07.2009 у справі № 2/54-09-2352 міг бути пред'явлений до виконання протягом трьох років, що також зазначено в наказі.

Як вказує сам заявник та підтверджується матеріалами справи ДП "МТП "Южний" не подавало відповідну заяву про примусове виконання рішення у справі № 2/54-09-2352 в межах строку для пред'явлення наказу, у зв'язку з порушенням відносно боржника справи про банкрутство та наявністю мораторію на задоволення вимог кредиторів, але скористався свої правом в іншій спосіб, звернувшись до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника на суму 2 093 872, 35 грн за рішенням Господарського суду Одеської області від 07.07.2009 у справі № 2/54-09-2352. Зазначене підтверджено Ухвалою попереднього засідання господарського суду від 14.09.2011 у справі № 21-2/6-08-285.

Так, відсутність поважних причин вказує на байдуже ставлення сторони до виконавчого документу, тобто характеризує суб'єктивну складову дій стягувача, але у даному конкретному випадку апеляційним судом встановлено відсутність байдужого ставлення, що підтверджується зверненням стягувача до боржника в межах справи про банкрутство про визнання грошових вимог до боржника на суму 2 093 872, 35 грн за рішенням Господарського суду Одеської області від 07.07.2009 № 2/54-09-2352, незважаючи на відхилення судом зазначених вимог як поточних на підставі Ухвали попереднього засідання господарського суду від 14.09.2011 у справі № 21-2/6-08-285 та очікування тієї стадії банкрутства, у який поточні кредиторські вимоги мають бути задоволені. Припинення провадження у справі про банкрутство позбавило кредитора на отримання від боржника задоволення за відповідним наказом суду. Таким чином, у діях стягувача мале місце об'єктивна складова (мораторій на задоволення вимог, справа про банкрутство боржника, очікування тієї стадії банкрутства, що надавала можливості стягнення відповідних сум), і відмова у поновленні строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, позбавить Державне підприємство "Морський торгівельний порт Южний" права на справедливий судовий захист.

За оцінкою суду апеляційної інстанції встановлені ним причини пропуску позивачем строку на пред'явлення наказу на виконання є поважними, що свідчить про відсутність підстав для скасування законної і обґрунтованої постанови Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2015, ухваленої у даній справі. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тому помилковими є доводи касаційної скарги, що оскільки Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) встановлений певний порядок виконавчих дій відносно боржників, стосовно яких порушено справу про банкрутство, який позивачем не дотримано, - поважні причини пропуску строку у зв'язку з недотриманням цього порядку відсутні.