ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2015 року Справа № 9/218/10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Панової І.Ю. суддів - Білошкап О.В., Жукової Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 у справі № 9/218/10 за заявою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання банкрутом Приватного підприємства "Арт-Майстер", -
в с т а н о в и в:
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області 17.06.2015 (суддя Міщенко В.І.) у справі № 9/218/10 за заявою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання банкрутом Приватного підприємства "Арт-Майстер" провадження у справі припинено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 (колегія суддів у складі: Воронюка О.Л. - головуючого, Лашина В.В., Мирошниченко М.А.) апеляційну скаргу ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Пляки Сергія Валерійовича задоволено частково, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 17.06.2015 у справі № 9/218/10 скасовано, справу № 9/218/10 передано на розгляд до Господарського суду Миколаївської області.
Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 скасувати, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 17.06.2015 залишити без змін, обґрунтовуючи помилковістю висновків суду апеляційної інстанції про передання справи до місцевого господарського суду для розгляду питання про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора Пляки С.В. з посиланням на обставини завершення ліквідаційної процедури у даній справі ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.10.2014 та припинення підприємства-банкрута як юридичної особи, про що є запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Представники учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.12.2010 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Арт-Майстер" за заявою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва.
Матеріалами справи підтверджується, що постановою Господарського суду Миколаївської області від 25.01.2011, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 21.02.2011, боржника визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру за особливостями провадження відповідно до статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 2343-ХІІ (2343-12) , до внесення змін Законом України № 4212-VІ від 22.12.2011 (4212-17) , чинним з 19.01.2013), ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Пляку С.В.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.11.2011 клопотання ліквідатора про перехід до загальних ліквідаційних процедур у справі про банкрутство Приватного підприємства "Арт-Майстер" задоволено, припинено процедуру банкрутства Приватного підприємства "Арт-Майстер" за статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та здійснено перехід до загальних процедур банкрутства, передбачених цим Законом.
Матеріалами справи підтверджуються обставини прийняття Господарським судом Миколаївської області ухвали від 23.05.2012, якою продовжено строк ліквідаційної процедури у справі на шість місяців та затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 501 091, 72 грн., в тому числі з вимогами ПАТ "УкрСиббанк" на суму 1 073 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору (перша черга) та на суму 418 317, 71 грн., як забезпечених заставою майна банкрута (перша черга).
В подальшому строк ліквідаційної процедури банкрута та повноважень ліквідатора Пляки С.В. неодноразово продовжувався ухвалами місцевого господарського суду.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.07.2012 затверджено щомісячну оплату послуг арбітражного керуючого Пляки С.В. у справі про банкрутство Приватного підприємства "Арт-Майстер" у розмірі двох мінімальних заробітних плат, одержаних від продажу майна банкрута.
18.06.2014 арбітражний керуючий Пляка С.В. надав суду першої інстанції звіт ліквідатора № 02-03 від 17.06.2014 про оплату послуг, відшкодування витрат у даній справі (з урахуванням доповнення № 02-03/240 від 17.09.2014) на загальну суму 108 018, 88 грн. та звіт ліквідатора № 02-01 від 17.06.2014 про хід ліквідаційної процедури Приватного підприємства "Арт-Майстер".
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.10.2014 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підприємства-банкрута станом на 17.06.2014, стягнено з кредиторів боржника грошові кошти в якості оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора банкрута Пляки С.В. пропорційно розміру визнаних їх кредиторських вимог до боржника, ліквідовано Приватне підприємство "Арт-Майстер", провадження у справі припинено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 ухвалу місцевого господарського суду від 29.10.2014 про завершення ліквідаційної процедури у справі в частині стягнення із заставного кредитора - ПАТ "УкрСиббанк" оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора банкрута Пляки С.В. на суму 63 229, 96 грн. залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2015 постанову суду апеляційної інстанції від 01.12.2014 у даній справі скасовано.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 ухвалу місцевого господарського суду від 29.10.2014 про завершення ліквідаційної процедури у справі в частині стягнення з кредиторів боржника - УПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва та ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора банкрута Пляки С.В. відповідно на суму 1 881, 03 грн. та на суму 42 703, 92 грн. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2015 року постанову апеляційного суду від 17.12.2014 та ухвалу суду першої інстанції від 29.10.2014 в частині стягнення з кредиторів грошових коштів на користь арбітражного керуючого Пляки С.В. в якості оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора у даній справі скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Під час нового розгляду справи 09.09.2015 року ліквідатором банкрута Плякою С.В. подано клопотання про прийняття додаткового рішення про відновлення Приватного підприємства "Арт-Майстер" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відновлення ліквідаційної процедури підприємства-боржника та повноважень арбітражного керуючого Пляки С.В. як ліквідатора банкрута.
Припиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що розгляд справи в частині стягнення з кредиторів підприємства-банкрута грошових коштів в якості оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора Пляки С.В. не є можливим, оскільки юридичну особу-боржника - Приватне підприємство "Арт-Майстер" припинено у зв'язку із визнанням її банкрутом, про що 11.11.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис № 15221170005007606, дійсність якого на момент проведення у справі судового засідання від 17.06.2015 підтверджується матеріалами справи.
Переглянувши справу в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 99, 101 ГПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 17.06.2015 прийнята з неправильним застосуванням норм процесуального права, що полягало у недодержанні судом першої інстанції вимог статей 43, 111-12 ГПК України щодо повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, оцінки доказів, що мають значення для правильного вирішення спору, та виконання вказівок суду касаційної інстанції відповідно до Постанови Вищого господарського суду України від 03.03.2015 при новому розгляді справи в частині стягнення з кредиторів підприємства-банкрута грошових коштів на оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора Пляки С.В.
Здійснивши у касаційному порядку перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2015, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги ПАТ "УкрСиббанк" з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .
Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що 25.01.2011 Приватне підприємство "Арт-Майстер" визнано банкрутом та введено щодо нього ліквідаційну процедуру.
Отже, як вірно було зазначено судами першої та апеляційної інстанцій, до спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції, чинній до 19.01.2013.
Відповідно до ч.ч. 12, 16 статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.
Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", передбачено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс з додатками. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справі про банкрутство припиняється господарським судом, зокрема, у зв'язку із затвердженням звіту ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону, про що виноситься ухвала.
Згідно з ч. 1 ст. 122 ГПК України, якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.
Отже, до компетенції господарських судів належить вжиття заходів до повороту виконання скасованого судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Положеннями ст. 101 ГПК України передбачено, що у процесі розгляду справи апеляційний суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 104 ГПК України, підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 106 ГПК України, у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2015 року скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій про завершення ліквідаційної процедури у даній справі в частині стягнення з кредиторів грошових коштів на користь арбітражного керуючого Пляки С.В. в якості оплати його послуг та відшкодування витрат як ліквідатора підприємства-банкрута, справу в цій частині передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Апеляційний суд встановив, що судом касаційної інстанції надано вказівки місцевому господарському суду при новому розгляді справи у скасованій частині більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним у справі доказам, доводам і запереченням сторін та з огляду на встановлене та виходячи з норм закону прийняти законне та обґрунтоване рішення по суті вимог ліквідатора банкрута Пляки С.В. про оплату його послуг та відшкодування витрат у даній справі про банкрутство.
Однак, в порушення положень статей 43, 111-12 ГПК України, при новому розгляді справи в частині стягнення з кредиторів підприємства-банкрута грошових коштів на оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора Пляки С.В. суд першої інстанції не виконав вказівок Вищого господарського суду України відповідно до Постанови від 03.03.2015 року та припинив провадження у справі в цій частині, виходячи із встановлених обставин припинення підприємства-боржника як юридичної особи та припинення провадження у даній справі про банкрутство в цілому ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.10.2014, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Також, апеляційний суд зазначив, що судом першої інстанції не розглядалося клопотання арбітражного керуючого Пляки С.В. від 09.06.2015 року про відновлення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Арт-Майстер" та не вживались заходи щодо скасування внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення підприємства-боржника як юридичної особу у зв'язку із визнанням його банкрутом, що не узгоджується з вимогами статті 122 ГПК України.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що зазначені процесуальні порушення місцевого господарського суду є безумовною підставою для скасування прийнятої ним ухвали від 17.06.2015 з переданням справи до суду першої інстанції на розгляд питання щодо оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Пляки С.В. за час здійснення ним повноважень ліквідатора Приватного підприємства "Арт-Майстер".
З огляду на встановлені апеляційним судом обставини справи, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статей 111-5, 111-7 ГПК України, вважає, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 у даній справі прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому правові підстави для її зміни чи скасування відсутні.
Доводи касаційної скарги про помилковість висновків суду апеляційної інстанції про можливість розгляду в межах даної справи про банкрутство питання щодо оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Пляки С.В. за час виконання ним повноважень ліквідатора Приватного підприємства "Арт-Майстер" з посиланням на обставини припинення підприємства-банкрута як юридичної особи та внесення про це запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, колегія суддів касаційної суду відхиляє як необґрунтовані. В порушення вимог ст.ст. 65, 122 ГПК України на стадії підготовки справи до розгляду у скасованій судом касаційної інстанції частині місцевий господарський суд не вжив заходів до повороту виконання ухвали Господарського суду Миколаївської області від 29.10.2014 про завершення ліквідаційної процедури Приватного підприємства "Арт-Майстер" шляхом направлення державному реєстратору запиту про скасування державної реєстрації припинення Приватного підприємства "Арт-Майстер" як юридичної особи, не відновив провадження у даній справі про банкрутство та не розглянув по суті вимог ліквідатора Пляки С.В. про затвердження звіту про оплату його послуг та відшкодування витрат та розподіл спірної суми грошових коштів між кредиторами пропорційно розміру визнаних їх кредиторських вимог до боржника.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 у справі № 9/218/10 залишити без змін.
Головуючий:
Судді:
Панова І.Ю.
Білошкап О.В.
Жукова Л.В.