головуючого судді Божок В.С., суддів Гоголь Т.Г., Сибіги О.М. розглянувши матеріали касаційної скарги Дочірнього підприємства "Слобожанське" Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Славія", м. Херсон на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 року у справі господарського суду Херсонської області за заявою Дочірнього підприємства "Слобожанське" Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Славія", м. Херсонпро надання відстрочки виконання рішення господарського суду Херсонської області від 26.05.2014 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газові Автомобільні заправки", м. Донецьк до Дочірнього підприємства "Слобожанське" Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Славія", м. Херсон про стягнення 1 550 000 грн.

за участю представників

позивача: Шеїна Н.О.,

відповідача: не з'явився

Рішенням господарського суду Херсонської області від 26.05.2014 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Газові Автомобільні заправки" (далі за текстом - ТОВ "Газові Автомобільні заправки") до дочірнього підприємства "Слобожанське" товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Славія" (далі за текстом - ДП "Слобожанське" ТОВ АФ "Славія") про стягнення 1 550 000 грн. задоволено: присуджено до стягнення з ДП "Слобожанське" ТОВ АФ "Славія" на користь ТОВ "Газові Автомобільні заправки" 1 550 000 грн. основного боргу та 31 000 грн. витрат по оплаті судового збору.

23.06.2014 року видано наказ № 923/597/14 про примусове виконання рішення господарського суду Херсонської області від 26.05.2014 року, яке набрало законної сили 10.06.2014 року.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 14.07.2014 року залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 року задоволено заяву ДП "Слобожанське" ТОВ АФ "Славія" про надання відстрочки виконання рішення суду та відстрочено виконання рішення господарського суду Херсонської області від 26.05.2014 року на 12 місяців, а саме до 01.07.2015 року.

07.08.2015 року ДП "Слобожанське" ТОВ АФ "Славія" звернулось з повторною заявою до господарського суду Херсонської області про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Херсонської області від 26.05.2014 року на 12 місяців, а саме до 01.07.2016 року.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 28.08.2015 року задоволено заяву ДП "Слобожанське" ТОВ АФ "Славія" про надання відстрочки виконання рішення суду від 26.05.2014 року та відстрочено виконання рішення господарського суду Херсонської області від 26.05.2014 року до 01.07.2016 року.

Ухвалу місцевого господарського суду мотивовано тим, що негайне виконання рішення у даний справі може призвести до негативних для господарської діяльності боржника наслідків та загрози банкрутству підприємства; крім того, надана первісно відстрочка з врахуванням особливих виключних обставин, які носять тривалий характер, є недостатньою для відновлення платоспроможності боржника, а відстрочення погашення боргу буде в інтересах обох сторін, оскільки забезпечить господарську діяльність підприємства, отримання ним прибутку та можливість погашення боргу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 року ухвалу господарського суду Херсонської області від 28.08.2015 року було скасовано та заяву про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Херсонської області від 26.05.2014 року до 01.07.2016 року залишено без задоволення.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що боржником не надано належних доказів на підтвердження його тяжкого матеріального стану і неможливості виконання судового рішення у встановлений при первісній відстрочці строк у розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, які б слугували підставою для надання повторної відстрочки виконання судового рішення.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ДП "Слобожанське" ТОВ АФ "Славія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 року та залишити в силі ухвалу господарського суду Херсонської області від 28.08.2015 року.

ТОВ "Газові Автомобільні заправки" відзиву на касаційну скаргу подано не було.

Розпорядженням від 15.12.2015 року № 03-05/2337 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді -Гоголь Т.Г., Сибіга О.М.

В судовому засіданні представник позивача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 року - без змін.

Відповідача згідно з приписами ст. 111-4 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в обгрунтування заяви про надання відстрочки виконання рішення суду ДП "Слобожанське" ТОВ АФ "Славія" посилається на складне фінансове становище, яке є наслідком об'єктивних обставин, зокрема, на те що в листопаді 2009 року невстановлені особи незаконно заволоділи майном боржника, у зв'язку з чим за фактом викрадення майна (частина вузла забору води) Білозерським РВ УМВС України в Херсонській області було порушено кримінальну справу за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України; внаслідок вчиненого злочину підприємством втрачено 600 000 грн. із загальної суми одержаного в 2011 році займу; крім того, в результаті низки рішень судових органів та інших органів державної влади, дій органу Державної виконавчої служби з примусового виконання цих рішень, вилученням та передачею на зберігання іншому суб'єкту садових насаджень, ТОВ АФ "Славія" фактично недоотримано у 2014 році врожаю плодових культур на площі 103, 92 га на орендованих в межах Антонівської селищної ради земельних ділянках, оскільки боржник втратив можливість догляду за садами і виноградниками, за збереженням системи краплинного зрошення, що призвело до розкрадання останньої та знищення насаджень винограду і садів; крім того, сертифікатом Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини № 2308 від 23.12.2014 року підтверджено наявність подій, що призвели до неотримання врожаю 2014 року, пошкодження і загибель багаторічних сільськогосподарських культур; згідно розрахунку розмір завданих форс-мажорними обставинами збитків за 2014 рік складає 16 736 561, 28 грн.; листом Херсонського обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 09.07.2015 року № 38-03/1-04/1033 "Про загибель, врожаю черешні" підтверджено, що проходження сильних зливових дощів під час дозрівання черешні на початку липня 2015 року могло призвести до загибелі плодів черешні та значної втрати врожаю; згідно складених актів та розрахунку збитки від загибелі черешні складають 1 852 647 грн.

Відповідно до положень ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Частиною 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" (v0014700-03) передбачено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК України і ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

В п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року № 9 (v0009600-12) роз'яснено, що підставою для відстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суду господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому відстрочку виконання рішення господарський суд має надавати лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення (ухвалу) у встановлений строк.

Доказом існування тяжкого фінансового стану є офіційна фінансова звітність, відповідна документація (баланс, звіт про фінансові результати тощо), достовірність якої підтверджена належними засобами.

Таким чином, вищезазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є підставність цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Отже, виходячи з приписів процесуального закону, відстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише у виняткових випадках, тобто за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

Крім того, слід мати на увазі, що Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що апеляційним господарським судом правомірно було відмовлено у задоволенні заяви ДП "Слобожанське" ТОВ АФ "Славія" про надання повторної відстрочки виконання рішення суду та вірно вказано на відсутність належних доказів неможливості такого виконання з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Херсонської області від 14.07.2014 року при наданні відповідачу первісної відстрочки виконання судового рішення до 01.07.2015 року відповідно зі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України дійсно встановлені обставини, які у 2014 році стали підставою для надання ДП "Слобожанське" ТОВ АФ "Славія" відстрочки виконання судового рішення до 01.07.2015 року.

Згідно з заявою ДП "Слобожанське" ТОВ АФ "Славія" про надання первісної відстрочки виконання судового рішення останнє з врахуванням обставин, які виникли саме у 2014 році, обґрунтовувало можливість виконання судового рішення до 01.07.2015 року. Однак, рішення суду до вказаної дати так і не було виконано. При цьому, заявником у заяві про надання повторної відстрочки було наведено саме ті обставини, які він вказував у заяві про надання первісної відстрочки, на ці ж обставини послався і суд першої інстанції при наданні повторної відстрочки виконання судового рішення без наведення доказів, які б підтверджували твердження самого боржника про об'єктивну неможливість виконання судового рішення до 01.07.2015 року при наданні йому первісної відстрочки.

Також судом апеляційної інстанції вірно відзначено, що посилання суду першої інстанції на докази, які підтверджують неврожай черешні у ДП "Слобожанське" ТОВ АФ "Славія", не можуть бути достатньою підставою для надання повторної відстрочки виконання судового рішення при відсутності жодної виплати боргу за первісною відстрочкою.

Згідно з витягом з ЄДРПОУ № 19590900 від 12.11.2014 року основними видами діяльності боржника є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; вирощування винограду; вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; виробництво фруктових і овочевих соків: інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; виробництво виноградних вин: виробництво сидру та інших плодово-ягідних вин; виробництво інших недистильованих напоїв із зброджуваних продуктів; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

Таким чином, крім вирощування черешні та інших фруктів ДП "Слобожанське" ТОВ АФ "Славія" займається вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; вирощування винограду; виробництвом фруктових і овочевих соків: інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; виробництвом виноградних вин: виробництво сидру та інших плодово-ягідних вин; виробництво інших недистильованих напоїв із зброджуваних продуктів; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

Однак, судом апеляційної інстанції вірно зауважено, що місцевий господарський суд при наданні повторної відстрочки виконання судового рішення не врахував вищенаведене та не навів доказів щодо фактичного майнового стану ДП "Слобожанське" ТОВ АФ "Славія".

До того ж, в матеріалах справи навіть відсутні баланс підприємства боржника та його фінансові звіти за 2015 рік, докази відсутності на його рахунках грошових коштів, які б свідчили про тяжкий фінансовий стан боржника.

Поняття "фінансовий стан підприємства" визначено у спільному наказі Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України № 49/121 від 26.01.2001 року (z0121-01) , яким затверджено Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації (далі - Положення).

Так, згідно з п. 1.1. Положення фінансовий стан підприємства - це сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні й потенційні фінансові можливості підприємства.

В п. п. 3.1, 3.2 Положення передбачено, що основним джерелом інформації для фінансового аналізу є фінансова звітність підприємства за два останні календарні роки та за останній звітній період. Фінансовий аналіз підприємства складається з таких етапів: оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни; аналіз фінансових результатів діяльності підприємства; аналіз ліквідності; аналіз ділової активності; аналіз платоспроможності (фінансової стійкості); аналіз рентабельності.

Доказами матеріального становища можуть бути фінансова звітність, в тому числі Форма 1 "Баланс"; співвідношення загального обсягу кредиторської та дебіторської заборгованості - звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма N 1-Б); наявність або відсутність грошових коштів на розрахункових рахунках підприємства - Форма 2 "Звіт про рух грошових коштів"; наявність або відсутність основних та оборотних засобів та їх вартість; розмір та вартість інших матеріальних активів підприємства.

Однак, як вірно відзначено апеляційним господарським судом, скаржником не надано судам належних доказів на підтвердження його тяжкого матеріального стану і неможливості виконання судового рішення у встановлений при первісній відстрочці строк.

Разом з тим, вирішуючи питання про надання відстрочки виконання рішення, суд враховує не тільки матеріальне становище боржника, але і матеріальні інтереси стягувача, оскільки невиконання протягом тривалого часу зобов'язання перед своїм контрагентом за договором та рішенням суду порушує і матеріальні інтереси стягувача та може призвести до негативних наслідків для нього.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграфі 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що з урахуванням приписів процесуального закону визначальним фактором при вирішенні питання про надання відстрочки виконання рішення суду є підставність цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення, проте відповідачем не надано переконливих доказів наявності саме таких виняткових обставин у розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, які б слугували підставою для надання повторної відстрочки виконання судового рішення.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про необхідність відмови у задоволенні заяви про надання повторної відстрочки виконання рішення господарського суду Херсонської області від 26.05.2014 року з огляду на те, що апеляційним господарським судом було надано належну оцінку доказам та дійсним обставинам справи, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.