Головуючий суддя Сибіга О.М., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 року у справі № 926/366/15 господарського суду Чернівецької області за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі відокремленого підрозділу Чернівецької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Закритого акціонерного товариства "Трансмост" про стягнення пені та штрафу на суму 4 151, 51 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача: не з'явився, - відповідача: не з'явився, - третьої особи: не з'явився

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 30.04.2015 року у справі № 926/366/15 в позові регіональному відділенню Фонду державного майна України по Чернівецькій області (далі за текстом - РВ ФДМ України) до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі відокремленого підрозділу Чернівецької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (далі за текстом - Чернівецька регіональна філія ДП "Центр державного земельного кадастру"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - закритого акціонерного товариства "Трансмост" про стягнення пені на суму 3 785, 05 грн. та штрафу в розмірі 366, 46 грн. за несвоєчасне виконання договору № 4/00-73-16-1318 від 06.09.2011 року - відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, РВ ФДМ України звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 30.04.2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Крім того, РВ ФДМ України було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 року прийнято апеляційну скаргу РВ ФДМ України до провадження та призначено до розгляду на 08.06.2015 року, клопотання РВ ФДМ України про звільнення від сплати судового збору задоволено частково: відстрочено РВ ФДМ України сплату судового збору до 08.06.2015 року.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 року апеляційну скаргу РВ ФДМ України залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з ухвалою апеляційної інстанції від 08.06.2015 року, РВ ФДМ України звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 року у справі № 926/366/15, а матеріали справи передати на розгляд до Львівського апеляційного господарського суду, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 81, 97 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 27.11.2015 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Ходаківської І.П., суддів - Фролова А.М., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 10.12.2015 року.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 08.12.2015 року № 03-05/2293 для розгляду касаційної скарги у справі № 926/366/14, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Ходаківської І.П. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Сибіга О.М., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Право апеляційного оскарження судового акту передбачено ст. 91 ГПК України, згідно ч. 1 якої сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 року прийнято апеляційну скаргу РВ ФДМ України до провадження та призначено до розгляду на 08.06.2015 року.

Крім того ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 року клопотання РВ ФДМ України про звільнення від сплати судового збору задоволено частково: відстрочено РВ ФДМ України сплату судового збору до 08.06.2015 року.

Як встановлено Львівським апеляційним господарським судом на момент судового засідання 08.06.2015 року апелянтом - РВ ФДМ України вимог ухвали суду від 20.05.2015 року не виконано, а саме, доказів сплати судового збору в порядку та розмірі встановленому Законом України "Про судовий збір" (3674-17) не подано, що підтверджено представником апелянта в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" (3674-17) .

Згідно пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому, оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

З матеріалів справи вбачається, що апеляційним господарським судом було частково задоволено клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору та відстрочено сплату судового збору до 08.06.2015 року.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що в разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.

Якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

За приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Колегія суддів звертає увагу, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони.

При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які унеможливлюють сплату судового збору у встановлених законом розмірах, покладається на заінтересовану сторону. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі. Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце лише за наявності виключних обставин.

Крім того, даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення клопотання РВ ФДМ України про звільнення від сплати судового збору, оскільки заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що майновий стан РВ ФДМ України перешкоджає сплаті судового збору у встановлених порядку і розмірі на момент розгляду апеляційної скарги.

Так, апеляційний господарський, враховуючи те, що скаржником не виконано вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 року у даній справі та не подано витребуваних судом доказів сплати судового збору у порядку та розмірі встановленому Законом України "Про судовий збір" (3674-17) дійшов висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без розгляду згідно з приписами п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без розгляду згідно з приписами п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, враховуючи ту обставину, що позивачем не було виконано вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 року стосовно надання доказів сплати судового збору у порядку та розмірі встановленому Законом України "Про судовий збір" (3674-17) .

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарським судом вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі судового акту.

Згідно ч. 2 ст. 111-13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 року у справі № 926/366/15 залишити без задоволення.