розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Піар-Лайн" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 р. та рішення господарського суду Київської області від 07.04.2015 р. у справі № 911/572/15 господарського суду Київської області за позовом Заступника прокурора Святошинського району міста Києва, в інтересах держави в особі: 1. Київської міської ради; 2. Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Святошинського району м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Піар-Лайн" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-1 Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" про розірвання договору від 11.03.2013 р. № 13/01, зобов'язання вчинити дії та стягнення 37950 грн.

За участю представників:

прокуратури: Онуфрієнко М.В., посв. Від 04.11.2015 р.;

позивачів: 1) не з'явились;

2) Натрасенюк В.В., дов. Від 25.03.2015 р., б/н;

відповідача: не з'явились;

третьої особи: Нестеренко Г.А., дов. № 196-579/кр від 20.01.2015 р.

Заступник прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради і Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Святошинського району м. Києва звернувся до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Піар-Лайн" про розірвання договору від 11.03.2013 р. № 13/01, укладеного між Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Святошинського району м. Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю "Піар-Лайн", зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Піар-Лайн" демонтувати рекламоносії в кількості 23 шт., затверджені в адресній програмі та розташовані на трасі Київ-Ірпінь від вул. Генерала Наумова в обох напрямках (в напряму м. Києва та м. Ірпеня) та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Піар-Лайн" заборгованості у розмірі 37950 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 07.04.2015 р. (суддя Конюх О.В.) у справі № 911/572/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 р. (колегія суддів у складі головуючого судді Шаптала Є.Ю., суддів: Скрипки І.М., Гончарова С.А.) позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Піар-Лайн" на користь Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Святошинського району м. Києва 37950 грн. основного боргу, розірвано укладений між Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Святошинського району м. Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю "Піар-Лайн" договір від 11.03.2013 р. № 13/01 та вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Піар-Лайн" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить частково скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 р. в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Піар-Лайн" грошових коштів в розмірі 37950 грн. основного боргу і 3045 грн. - судового збору та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін присутніх у судовому засіданні, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Святошинського району м. Києва (позивач-2, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Піар-Лайн" (замовник, рекламодавець) укладено Договір № 13/01 від 11.03.2013 р. (надалі в тексті постанови - "Договір"), згідно якого виконавець надає послуги по благоустрою, догляду, озелененню та утриманню в належному санітарному стані зеленої зони навколо рекламних установок замовника, що розташовані на території Святошинського району м. Києва, та погоджує дозвільну документацію на розташування рекламних щитів останнього на зеленій зоні у місцях згідно з адресною програмою, а замовник здійснює оплату за надані виконавцем послуги на умовах статті 2 даного Договору. В додатку до Договору погоджено адресну програму розташування 23-х рекламоносіїв (рекламних щитів) рекламодавця, які встановлені згідно дозвільних документів Комунального підприємства "Київреклама" (п.1.2. Договору).

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, у розділі 2 Договору сторони погодили вартість робіт і порядок розрахунків. Так, згідно п.2.1. Договору місячна вартість послуг виконавця по догляду біля одного рекламного щита становить 62,50 грн., крім того ПДВ 12,50 грн. Всього 75 грн. Оплата здійснюється замовником згідно пункту 2.1. на основі даного договору, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця щоквартально до 25-го числа останнього місяця в кварталі (п. 2.2 Договору). Вартість робіт по відновленню зеленої зони навколо кожного рекламного щита при установленні та демонтажу визначається виходячи з обсягу пошкодження зеленої зони, та сплачується замовником згідно акту виконаних робіт наданих виконавцем (п.2.3. Договору).

Відповідно до умов Договору замовник зобов'язався своєчасно здійснювати розрахунки з виконавцем за надані ним послуги (п. 3.1. Договору), натомість, виконавець зобов'язався погодити у своїй частині дозвільну документацію встановленого зразка на місця розташування рекламних щитів за умови надходження коштів згідно п.2.4, здійснювати догляд зеленої зони навколо рекламних щитів та надавати акт за виконані роботи, а також здійснити відновлення зеленої зони навколо встановленого та демонтованого замовником рекламного щита протягом 10 днів з моменту отримання від замовника коштів згідно п. 2.3. цього Договору (п. 3.2. Договору).

Договір вступає в законну силу з моменту його підписання сторонами і діє впродовж календарного року (п. 4.2. Договору); договір може бути пролонгованим на наступний термін, якщо жодна зі сторін не виявила письмового бажання припинити дію договору за місяць до терміну його закінчення (п. 4.5. Договору).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Предметом спору у даній справі є вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Піар-Лайн" 37950 грн. основного боргу за Договором (за несвоєчасне здійснення оплати виконаних позивачем-2 робіт за Договором), розірвання Договору та зобов'язання відповідача демонтувати встановлені рекламоносії. Проте, предметом оскарження у суді касаційної інстанції є висновок судів попередніх інстанцій про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Піар-Лайн" основної суми боргу за Договором та 3045 грн. судового збору.

Як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, за своєю правовою суттю Договір є змішаним, який містить елементи як договору підряду, так і договору про надання послуг.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч.1 ст. 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч.4 ст. 849 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судами першої та апеляційної інстанцій, у відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Святошинського району м. Києва свої зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі, а саме: погодило дозвільну документацію на розташування рекламних щитів відповідача на зеленій зоні у місцях згідно з адресною програмою, а також надавало протягом дії Договору з березня 2013 р. по грудень 2014 р. послуги з догляду, озелененню та утриманню в належному санітарному стані зеленої зони на загальну суму 37950 грн., що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії яких містяться у матеріалах справи. Натомість, Товариство з обмеженою відповідальністю "Піар-Лайн", отримавши акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), листом від 26.09.2013 р. № 26/09/13 повідомив позивача-2, про те, що не вважає обумовлені договором роботи та послуги виконаними належним чином, оскільки місцевість біля рекламоносіїв не вирівняна, не прибрана, зелена зона не відновлена і замовнику доводиться визивати спеціальну техніку для проклейки бордів, у зв'язку з чим відповідач поніс додаткові витрати.

У ст. 853 Цивільного кодексу України врегульовано, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч.1 ст. 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Піар-Лайн" не скористалось зазначеними у ст.ст. 853, 858 Цивільного кодексу України правами, а відтак, вірним є висновок судів, що воно не звільнене від обов'язку оплатити виконані за Договором роботи.

При цьому, посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Піар-Лайн" у касаційній скарзі на листи, які надсилались позивачу-2 стосовно неналежності якості виконаних робіт, яким, між іншим, вже була надана відповідна оцінка судами першої та апеляційної інстанцій, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів касаційної інстанції, оскільки згідно ч.2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази. Зазначене обумовлене метою здійснення касаційного перегляду справи, яка полягає у перевірці застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Таким чином, доводи заявника касаційної скарги стосовно того, що Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Святошинського району м. Києва не надавало послуг по благоустрою, догляду, озелененню та утриманню в належному стані зеленої зони навколо рекламних установок замовника з огляду на наявні в матеріалах справи листи та фото Товариства з обмеженою відповідальністю "Піар-Лайн" не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів касаційної інстанції, оскільки зводяться до переоцінки наявних у справі доказів та спростовуються здійсненими судами висновками.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Піар-Лайн" про те, що Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Святошинського району м. Києва уклало Договір без наміру його реального виконання, використовуючи монопольне становище в сфері погодження дозвільної документації на місця розташування рекламоносіїв, також не приймаються до уваги судом касаційної інстанції, оскільки є такими, що не ґрунтуються на нормах права, здійснені з огляду на власні припущення та міркування відповідача та спростовуються наявними у матеріалах справи документами.

Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Піар-Лайн" у касаційній скарзі на неналежне виконання Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Святошинського району м. Києва взятих на себе обов'язків за Договором в частині проведення робіт по відновленню зеленої зони, як на обставини, що свідчать про неналежне виконання позивачем-2 обов'язків стосовно благоустрою та утримання в належному стані зеленої зони навколо рекламних щитів відповідача, також не може бути прийняте до уваги колегією суддів касаційної інстанції з огляду на наступне.

Як вже зазначалось вище, предметом Договору є надання Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Святошинського району м. Києва послуг по благоустрою, догляду, озелененню та утриманню в належному санітарному стані зеленої зони навколо рекламних установок замовника та погодження дозвільної документації на розташування рекламних щитів останнього на зеленій зоні у місцях згідно з адресною програмою. Натомість, здійснення Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Святошинського району м. Києва відновлення зеленої зони навколо встановлених та демонтованих замовником рекламних щитів повинно бути здійснено останнім протягом 10 днів з моменту отримання від замовника (відповідача) оплати згідно п.2.3. Договору (п.3.2. Договору). Тобто, сторони у договорі, з урахуванням ст. 627 Цивільного кодексу України, якою визначено свободу договору, погодили, що виконання Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Святошинського району м. Києва робіт з відновлення зеленої зони поставлене у залежність від здійснення відповідачем оплати у відповідному розмірі. Натомість, матеріали справи не містять документів, які б свідчили, про порушення позивачем-2 своїх обов'язків за договором в цій частині. Крім того, колегія суддів відзначає, що предметом спору у даній справі не є питання про виконання чи неякісне виконання позивачем-2 робіт з відновлення зеленої зони. Відтак, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Піар-Лайн" є помилковими та не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів касаційної інстанції.

Здійснене стягнення з відповідача судового збору рішенням господарського суду Київської області від 07.04.2015 р. відповідає приписам ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 1, 4 Закону України "Про судовий збір".

З урахуванням того, що рішення та постанова судів попередніх інстанцій в частині розірвання Договору відповідачем не оскаржується та в частині відмови у демонтажі рекламних щитів ні прокурором, ні позивачами не оскаржуються, тому в цій частині вимог не здійснюється касаційний перегляд судових актів попередніх інстанцій.