Борденюк Є.М. - головуючого, Кривди Д.С. (доповідача), Могил С.К., за участю представників: позивача Сірий А.М., представник, відповідача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.09.2015 у справі № 905/1444/15 Господарського суду Донецької області за позовом Державного підприємства "Вугілля України" до Державного підприємства "Макіїввугілля" про стягнення суми,

Державне підприємство "Вугілля України" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Макіїввугілля" заборгованості в розмірі 60767836,05 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.08.2015 (суддя Ніколаєва Л.В.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.09.2015 (судді: Сгара Е.В. - головуючий, Мясищев А.М., Будко Н.В.), відмовлено Державному підприємству "Вугілля України" у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору з 73080 грн до 23499 грн за подання позовної заяви до Господарського суду Донецької області та про відстрочення сплати судового збору на 7 днів з дати винесення ухвали про порушення провадження у справі; позовну заяву Державного підприємства "Вугілля України" і додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з ухвалою та постановою, Державне підприємство "Вугілля України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу і постанову скасувати, прийняти позовну заяву до розгляду та задовольнити клопотання про зменшення, відстрочення сплати судового збору. Скаргу мотивовано доводами про непроведення судами належної оцінки фактичних обставин справи, недослідження всіх матеріалів справи.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Пунктом 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до пункту 4 частин 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Порядок і розмір сплати судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" (3674-17) .

Згідно з статтею 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви у даній справі) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827 грн) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73080 грн).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, предметом спору у даній справі є вимога про стягнення заборгованості у розмірі 60767836,05 грн.

Таким чином, ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, складала 73080 грн.

Втім, місцевим господарським судом встановлено невиконання позивачем зазначених вимог чинного законодавства щодо сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі. Натомість, Державним підприємством "Вугілля України" було заявлено клопотання про зменшення розміру судового збору з 73080 грн до 23499 грн та відстрочення сплати судового збору на 7 днів з дати винесення ухвали про порушення провадження у справі. Клопотання обґрунтоване скрутним матеріальним становищем підприємства.

За приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Колегія суддів звертає увагу, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони.

Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які унеможливлюють сплату судового збору у встановлених законом розмірах, покладається на заінтересовану сторону. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі. Отже, за приписами зазначеної норми, зменшення розміру судового збору та відстрочення його сплати може мати місце лише за наявності виключних обставин.

При цьому даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або зменшення розміру судового збору.

Місцевий господарський суд, дослідивши докази, додані до клопотання про зменшення розміру судового збору та відстрочення його сплати, дійшов висновку, що такі докази не доводять виняткових обставин скрутного матеріального становища ДП "Вугілля України".

Крім того, скаржником не надано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище зміниться протягом строку, на який він просить відстрочити сплату судового збору (7 днів).

З огляду на приписи чинного законодавства, враховуючи, що правова оцінка обставин та доказів по справі є виключною прерогативою судів першої та апеляційної інстанції, а також те, що вирішення питання щодо відстрочення і зменшення розміру сплати судового збору є суб'єктивним правом суду, колегія суддів погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарських судів щодо відсутності підстав для задоволення клопотання Державного підприємства "Вугілля України" про зменшення розміру судового збору та відстрочення його сплати.

Також колегія враховує, що відповідно до статей 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється, зокрема, на основі принципів комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Таким чином, суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано зазначив, що фінансове становище позивача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності і останній повинен нести тягар несприятливих наслідків такої діяльності.

За таких обставин попередні судові інстанції, встановивши недотримання Державним підприємством "Вугілля України" вимог чинного законодавства щодо подання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, діючи з дотриманням приписів пункту 4 частини першої статі 63 ГПК України (1798-12) , дійшли правомірного висновку щодо необхідності повернення названої позовної заяви без розгляду.

Таким чином, оскаржувані ухвала та постанова відповідають нормам процесуального права, ґрунтуються на матеріалах справи, а тому підстави для їх зміни або скасування відсутні.