Компанія "Чжецзян Кемікалс Імпорт енд Експорт Корпорейшн" (Zhejiang Chemicals Import and Export Corporation) звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Унікомбанк" про стягнення 4 094 558,30 доларів США основного боргу, 133073,14 доларів США пені, 3% річних в сумі 195 003,81 доларів США та 73080 грн. судового збору.

Рішенням господарського суду Львівської області від 04.06.2015 року (суддя Ділай У.І.) позов задоволено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Унікомбанк" на користь Компанії "Чжецзян Кемікалс Імпорт енд Експорт Корпорейшн" (Zhejiang Chemicals Import and Export Corporation) 4 094 558,30 доларів США основного боргу, 133 073,14 доларів США пені, 3% річних в сумі 195 003,81 доларів США та 73 080 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 року (судді: Желік М.Б., Костів Т.С., Марко Р.І.) рішення господарського суду Львівської області від 04.06.2015 року змінено та викладено його резолютивну частину в наступній редакції: "Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Унікомбанк" (79019, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 117-А, ідентифікаційний код 26287625) на користь Компанії "Чжецзян Кемікалс Імпорт енд Експорт Корпорейшн" (Zhejiang Chemicals Import and Export Corporation), Китайська Народна Республіка, Ханчоу, 37 Ціньчунь Роуд (No.37Qingchun Road, Hangzhou, China), (реєстраційний номер 330000000001627) 4 094 558,30 доларів США основного боргу, що у гривневому еквіваленті становить 91 103 922,17 грн., 195003,81 доларів США 3% річних, що у гривневому еквіваленті становить 4339 690,25 грн., 133 073,14 доларів США пені, що у гривневому еквіваленті становить 2 961 461,16 грн. та 73 080 грн. судового збору"; в решті рішення господарського суду Львівської області залишити без змін.".

Публічне акціонерне товариство "Унікомбанк" у касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у даній справі та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду. При цьому скаржник зазначив, що позовні вимоги ґрунтуються безпосередньо на договірних правовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Лайн" та пов'язані з виконанням контракту, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Лайн".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Лайн", в свою чергу, також заперечило проти позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не виконав взяті на себе зобов'язання за контрактом та не здійснив поставку товару на заявлену суму у передбачений строк, в зв"язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 24.01.2013 року між Компанією "Чжецзян Кемікалс Імпорт енд Експорт Корпорейшн" та ТОВ "Агро-Лайн" укладено Контракт № ZCIEC0024, згідно якого Компанія "Чжецзян Кемікалс Імпорт енд Експорт Корпорейшн" зобов'язалась поставити ТОВ "Агро-Лайн" пестициди на умовах поставки CIF Іллічівськ чи Одеса, Україна (у відповідності до Інкотермс 2000), а ТОВ "Агро-Лайн" - прийняти й оплатити товар. Ціна встановлена в доларах США на умовах поставки CIF Іллічівськ чи Одеса, Україна (відповідно до Інкотермс 2000), загальна вартість Контракту 5 000 000 доларів США (пп. 3.1., 3.3. Контракту).

У додатку № 2 до Контракту сторони домовились про те, що оплата товару здійснюється шляхом відкриття документарного безвідкличного акредитиву.

05.02.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Унікомбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-лайн" укладено договір про надання акредитиву № А-4/13, відповідно до якого банк відкриває по розпорядженню підприємства безвідкличний акредитив у розмірі 5 000 000 доларів США для виконання зобов'язань підприємства по Контракту №ZCIEC0024 від 24.01.2013 року, укладеному між підприємством, що виступає у ньому покупцем, та Компанією Zhejiang Chemicals Import and Export Corporation, строком дії 180 календарних днів до 04.08.2013 року, з умовою фінансування бенефіціара та відстрочки платежу по акредитиву для підприємства на загальний строк, який зазначається у супровідних документах на товар, включаючи строк дії акредитиву.

05.02.2013 року ПАТ "Унікомбанк" за дорученням ТОВ "Агро-Лайн" відкрито документарний безвідкличний акредитив № 01-20130205 на суму 5000000 доларів США на користь позивача, як бенефіціара за aкредитивом.

Згідно пп. 3.1.5, 3.1.6 договору про надання акредитиву № А-4/13 від 05.02.13, укладеного між ПАТ "Унікомбанк" та ТОВ "Агро-Лайн", банк зобов'язався здійснити перевірку отриманих від бенефіціара документів з метою визначення їх відповідно до умов контракту № ZCIEC0024 від 24.01.2013 року, акредитиву та договору, а у випадку виявлення будь-яких розбіжностей - повідомити про це бенефеціара та ТОВ "Агро-Лайн", тобто у банку виник обов'язок здійснити оплату за акредитивом після отримання від бенефіціара необхідних документів та підтвердження їх прийняття і відповідність умовам акредитиву.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору про надання акредитиву № А-4/13 від 05.02.2013 року щодо сплати позивачу заявленого останнім розміру боргу. При цьому, в підтвердження виконання умов акредитиву позивачем та визнання такого виконання належним і прийняття його відповідачем позивач послався на надіслані ним Публічному акціонерному товариству "Унікомбанк" S.W.I.F.T. повідомлення до банку "AGRICULTURAL BANK OF CHINA, THE HANGZHOU", який обслуговує Компанію "Чжецзян Кемікалс Імпорт енд Експорт Корпорейшн" (S.W.I.F.T.- повідомлення № 023825, № 037287, № 037290, № 037289, № 045840, № 045852, № 045854, № 223158, № 327902), та підтвердження Публічним акціонерним товариством "Унікомбанк" отримання цих документів і, відповідно, виникнення у нього обов"язку щодо здійснення платежів за акредитивом у встановлені терміни.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, в підтвердження факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем послався на копію легалізованої банківської виписки з перекладом та копії S.W.I.F.T. - повідомлень банку, в яких банк підтвердив здійснення за рахунок акредитиву сплачених банківським переказом платежів і просив відстрочити платіж за акредитивом до 15.01.2015 року. При цьому, судом першої інстанції присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача заявлений останнім розмір заборгованості в сумі 4 094 558,30 доларів США.

Водночас, апеляційна інстанція, погодившись з висновками місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача заявленої суми боргу та притягнення його до відповідальності за прострочення виконання грошового зобов"язання у вигляді стягнення пені та 3% річних, змінила рішення, доповнивши його резолютивну частину щодо сум, які підлягають стягненню з відповідача в гривневому еквіваленті, тобто стягнула 4 094 558,30 доларів США, що у гривневому еквіваленті станом на день подання позову становило 91 103 922,17 грн.; 195003,81 доларів США 3% річних, що у гривневому еквіваленті становило 4339690,25 грн. та 133 073,14 доларів США пені, що у гривневому еквіваленті становило 2 961 461,16 грн.

Також суди попередніх інстанцій послались на Постанову НБУ від 03.12.2003 року № 514 "Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операції за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями" (z1213-03) , в якій зазначено, що повідомлення, які надіслані за допомогою системи S.W.I.F.T. є належним способом передачі інформації щодо документарних акредитивів, а також на виникнення у відповідача обов"язку здійснити оплату за акредитивом після отримання документів, що передбачено пп. 2.5., 3.1.5, 3.1.6 договору про надання акредитиву № А-4/13 від 05.02.2013 року, укладеного між ПАТ "Унікомбанк" та ТОВ "Агро-Лайн".

Відповідач, заперечуючи про позову, стверджував про відсутність достатніх доказів для виникнення у банку обов'язку по сплаті за акредитивом лише на підставі листування за допомогою програми 8\УІРТ та відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження отримання відповідачем погоджених сторонами документів, які є виключною підставою для здійснення оплати за акредитивом.

При цьому, скаржник послався на умови виконання зобов'язань за акредитивом, викладені в п. 2.5. договору про надання акредитиву № А-4/13 від 05.02.2013 року, відповідно до якого сума акредитиву, визначена п. 1.1. договору, перераховується на рахунок бенефіціара в строки, визначені акредитивом та супровідних документах на товар, за умови отримання банком від бенефіціара (банка бенефіціара) відповідного пакету документів, передбаченого п.5.3. контракту № ZCIEC0024 від 24.01.2013 року та за умови відсутності розбіжностей.

Крім того, сторонами договору про надання акредитиву № А-4/13 від 05.02.2013 року встановлено перелік документів, отримання яких (при відсутності в них невідповідності та/або інших недоліків) є безумовною підставою для виконання банком-емітентом своїх зобов'язань за акредитивом, зокрема, належним чином підписаного комерційного інвойсу бенефіціара, в якому зазначено вартість відвантаженого товару, оригінальний примірник; коносамент із зазначенням вантажоотримувачем LLC "Agro-line" Addres: Ukraine, 03069, Kiev, Kirovogradska str. 38/58 та з відміткою "фрахт сплачено", копію або дублікат; сертифікат походження, виданий місцевою Торговою палатою або іншим компетентним органом влади в м. Ханчжоу, копію або дублікат; пакувальний лист, підтверджуючий інформацію по упаковці, вазі, вимірювання ваги, оригінальний примірник; сертифікат якості на товар, виданий лабораторією виробника товару, копію або дублікат; страховий поліс на період перевезення з бланковим індосаментом, на 110 % вартості інвойса із зазначенням того, що "претензії попередньо сплачені в порту відвантаження бенефенціаром" та який покриває "морські ризики" 2 оригінальні примірники або дублікати, повний пакет яких не надано відповідачу.

Разом з тим, доводи відповідача про неотримання банком документів, що відповідають умовам акредитиву, з метою встановлення обов"язку відповідача здійснити оплату акредитиву, що передбачено пунктом 5.3. Контракту № 2-СІЕС0024 від 24.01.2013 р., пунктом 2.5. договору про надання акредитиву № А-4/13 від 05.02.2013 року та ст. 530 ЦК України, залишились поза увагою господарських судів, тоді як висновки судів попередніх інстанцій про достатність повідомлень засобів телекомунікацій: 8\УІРТ № 023825, № 037287, № 037290, № 037289, № 045940, № 045852, № 045854, № 223158 та № 327902 від ПАТ "Унікомбанк" в якості належних доказів є сумнівними, оскільки інформаційний характер S.W.I.F.T. - повідомлень від ПАТ "Унікомбанку" не підтверджує факт отримання необхідних документів, передбачених акредитивом, що свідчить виконання всіх умов акредитива та не ідентифікує який саме документ отримано відповідачем.

В силу статті 1096 ЦК України для виконання акредитива одержувач грошових коштів подає до виконуючого банку документи, які передбачені умовами акредитива, що підтверджують виконання всіх умов акредитива. У разі порушення хоча б однієї з цих умов виконання акредитива не провадиться. Якщо виконуючий банк відмовляє у прийнятті документів, які за зовнішніми ознаками не відповідають умовам акредитива, він повинен негайно повідомити про це одержувача грошових коштів і банк-емітент із визначенням причин відмови. Якщо банк-емітент, одержавши прийняті виконуючим банком документи, вважає, що вони не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитива, він має право відмовитися від їх прийняття і вимагати від виконуючого банку суму, сплачену одержувачеві грошових коштів з порушенням умов акредитива.

Поняття і види доказів викладені у статті 32 ГПК України, згідно якої доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст. 36 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що норми ст. 38 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази і п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначено одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарськими судами, в межах своїх повноважень, повинні бути створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснення всіх необхідних дій щодо їх витребування.

Проте, судами попередніх інстанцій не перевірено наявності належних доказів на підтвердження позивачем своїх позовних вимог.

Також місцевим й апеляційним господарським судами не перевірено тверджень ТОВ "Агро-Лайн" про неотримання ним від позивача обумовленого Контрактом № 2-СІЕС0024 від 24.01.2013 р. товару, необхідність якого встановлює обов"язок останнього здійснити розрахунки його вартості.

Крім того, з метою встановлення факту прострочки виконання відповідачем грошового зобов"язання та притягнення останнього до відповідальності шляхом стягнення з нього пені та 3 % річних, має бути достовірно встановлено факт порушення ним договірних зобов"язань, підтверджений належними доказами.

Відтак, висновки господарських судів попередніх інстанцій про задоволення позову є передчасними, оскільки судами в повній мірі не встановлено фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, зокрема, відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження факту отримання відповідачем документів, необхідних для виконання останнім своїх зобов'язань за акредитивом, перелік яких визначений сторонами.

Таким чином, касаційна інстанція дійшла висновку про порушення попередніми судовими інстанціями вимог статей 32, 33, 34, 38 ГПК України щодо встановлення обставин справи, які складають фактичну основу спірних правовідносин.

При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (стаття 111-7 ГПК України).

В зв"язку з викладеним, судові інстанції припустились порушення вимог частини 1 статті 47 ГПК України (1798-12) щодо всебічного, повного й об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України.

Згідно статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та, дотримуючись норм процесуального права, вирішити спір відповідно до вимог закону.