головуючого судді Євсікова О.О. суддів: Кролевець О.А. Попікової О.В. (доповідач у справі) за участю представників: від позивача не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) від відповідача Бондар Р.В. дов. від 7.08.2015 р. № 124 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.09.2015 р. та на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 р. у справі № 916/3718/15 Господарського суду Одеської області за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" про звернення стягнення на предмет іпотеки

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Порто-Франко" (далі - позивач, ПАТ АБ "Порто-Франко") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" про стягнення 737 218 448,46 грн. заборгованості за кредитними договорами: № 118/4-11 від 21.03.2011 р.; № 539/5-12 від 14.08.2012 р.; № 17/12-11 від 19.01.2011 р.; № 20/4-11 від 20.01.2011 р.; № 18/4-11 від 19.01.2011 р.; № 420/2-11 від 13.09.2011 р., № 429/3-12 від 04.07.2011 р., № 573/1-11 від 20.12.2011 р., № 490/1-08 від 25.03.2008 р., № 577/1-11 від 22.12.2011 р. та № 923/1-12 від 27.12.2012 р., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 28.12.2012 р. зареєстрованим під № 4079 із застосуванням способу реалізації предмета іпотеки - проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) та встановлення початкової ціни продажу на рівні ринкових цін на підставі оцінки, проведеної в межах виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.09.2015 р. (суддя Щавинська Ю.М.) позовну заяву ПАТ АБ "Порто-Франко" повернуто без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду мотивована тим, що заявляючи вимоги про стягнення боргу за одинадцятьма кредитними договорами позивач вказав лише суми заборгованості по кожному із них без надання обґрунтованого розрахунку даних сум, оскільки в позовній заяві не зазначено розміру кредиту за кожним із договорів та відомостей про його часткове погашення, а докази, що можуть підтверджувати такі відомості, до позовної заяви не додані.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 р. (головуючий суддя Колоколов С.І., судді Разюк Г.П., Петров М.С.) ухвала Господарського суду Одеської області від 07.09.2015 р. залишена без змін.

постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що додані банком розрахунки заборгованості не відповідають вимогам належності та допустимості доказів у розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", та з них не вбачається на підставі яких первинних документів позивачем здійснено нарахування заборгованості.

Не погодившись з ухвалою та постановою судів попередніх інстанцій, ПАТ АБ "Порто-Франко" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.09.2015 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 р., а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій були порушені норми процесуального права, а саме: приписи пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржник зазначає, що ним до позовної заяви було додано обґрунтовані розрахунки заборгованості за кожним із вказаних в позові кредитних договорів, в яких зазначено всі необхідні реквізити. Також вказує, що недодання до позовної заяви документів, які є доказами, не є належною підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Від заявника касаційної скарги - ПАТ АБ "Порто-Франко" надійшло клопотання про розгляд касаційної скарги за відсутністю представника позивача.

Колегія суддів, заслухавши доводи представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів визначені статтями 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Так, за приписами пункту 5 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ АБ "Порто-Франко" до позовної заяви додало: копію іпотечного договору від 28.12.2012 р. зареєстрованого під № 4079; розрахунки заборгованості окремо по кожному із вказаних у позовній заяві кредитних договорів, із зазначенням у них суми, що береться для розрахунку заборгованості, дати початку та кінця періоду, за які проводиться нарахування відсотків по кредиту та пені, кількість днів нарахування, процентної ставки за кредитом, формула, за якою рахується заборгованість; роздруківки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно його підприємства та Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім".

Разом з тим, у переліку додатків до позовної заяви не вказано про подання копій кредитних договорів, за якими виникла заявлена до стягнення заборгованість та виписки з банківських рахунків, що були відкриті для їх обслуговування.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Відповідно до пункту 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 (v0018600-11) (зі змінами та доповненнями) господарський суд не вправі повернути позовну заяву на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України з мотиву неподання документів, що є доказами, або подання не засвідчених належним чином копій документів, оскільки позивач може їх подавати до закінчення розгляду справи.

Як роз'яснено в пункті 3.5 вказаної постанови Пленуму, якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.

Таке право судді на витребування доказів закріплене в статті 65 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, зокрема, суддя при підготовці справи до розгляду може викликати представників сторін (якщо сторони знаходяться у тому ж населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин справи і з'ясувати, які матеріали може бути подано додатково; зобов'язати сторін, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребувати від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомитися з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.

Як вбачається із змісту зазначених норм, вже саме посилання у позовній заяві на кредитні договори, за якими виникла заявлена до стягнення заборгованість, унеможливлює повернення поданої позовної заяви без розгляду з підстав відсутності у матеріалах позовної заяви вказаних кредитних договорів та первинних документів на підтвердження заявленого до стягнення боргу, оскільки дані недоліки можуть бути усунуті шляхом витребування судом відповідних документів та матеріалів, належним чином засвідчених їх копій в порядку підготовки справи до розгляду, а також в процесі розгляду справи.

При цьому не зазначення в позовній заяві початкового розміру кредиту за кожним із договорів та відомостей про їх часткове погашення також не може вважатися підставою для повернення позовної заяви, оскільки дані обставини можуть бути з'ясовані судом в порядку підготовки справи до розгляду шляхом витребування судом відповідних документів та матеріалів у порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, приймаючи оскаржувані судові акти, суди попередніх інстанцій не врахували наведеного та неправомірно застосували положення пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала Господарського суду Одеської області від 07.09.2015 р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 р. не відповідають вимогам господарського процесуального законодавства, у зв'язку з чим підлягають скасуванню, а справа передачі на розгляд місцевому господарському суду.