Головуючого: Студенця В.І., суддів: Васищака І.М., Палія В.В., за участю представників сторін позивача - Боднар С.Б.; відповідача - Шуляр С.А.; розглянувши касаційну скаргу Міського комунального підприємства (МКП) "Чернівціспецкомунтранс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2015 у справі № 910/8353/15 за позовом Міського комунального підприємства (МКП) "Чернівціспецкомунтранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрвторресурс" про стягнення 765 679, 07 грн

Міське комунальне підприємство "Чернівціспецкомунтранс" (далі - МКП "Чернівціспецкомунтранс") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрвторресурс" (далі - ТОВ "Торговий дім Укрвторресурс") про стягнення 155 667, 28 грн основного боргу, 567 288, 45 грн штрафу, 38 731, 85 грн пені, 3 991, 49 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2015 порушено провадження у справі № 910/8353/15 за позовом МКП "Чернівціспецкомунтранс" до ТОВ "Торговий дім Укрвторресурс" про стягнення 765 679, 07 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Головатюк Л.Д.) від 19.05.2015 позовні вимоги задоволено. Суд стягнув з ТОВ "Торговий дім Укрвторресурс" на користь МКП "Чернівціспецкомунтранс" основний борг у розмірі 155 667, 28 грн, пеню у розмірі 38 731, 85 грн, 3% річних у розмірі 3 991, 49 грн, штраф у розмірі 567 288, 45 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сітайло Л.Г., судді Баранець О.М., Шаптала Є.Ю.) від 07.09.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2015 змінено, позовні вимоги задоволено частково, суд стягнув з ТОВ "Торговий дім Укрвторресурс" на користь МКП "Чернівціспецкомунтранс" 35 090, 82 грн пені, 3 773, 62 грн 3% річних, 187 009, 15 грн штрафу. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 55 901, 72 грн припинено, в іншій частині у позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2015, МКП "Чернівціспецкомунтранс" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2015, окрім частини щодо розміру суми основного боргу, який підлягає стягненню з відповідача, стягнути з ТОВ "Торговий дім Укрвторресурс" основний борг у розмірі 42 443, 45 грн.

Касаційна скарга мотивована тим, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2015 прийнята з порушенням норма матеріального та процесуального права.

При цьому, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норму ст. 907 ЦК України, положення договору № 130, неналежно дослідив матеріали справи, дійшов необґрунтованого висновку про припинення договірних відносин з 31.12.2014.

Окрім того, МКП "Чернівціспецкомунтранс" вказує на те, що судом апеляційної інстанції неповно встановлено обставини справи в частині визначення суми основного боргу, що підлягає стягненню з ТОВ "Торговий дім Укрвторресурс", яка за розрахунками скаржника складає 42 443, 45 грн.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.10.2015 касаційну скаргу МКП "Чернівціспецкомунтранс" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.11.2015.

ТОВ "Торговий дім Укрвторресурс" подало відзив на касаційну скаргу МКП "Чернівціспецкомунтранс", в якому просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2015 - залишити без змін.

У засіданні суду, призначеному на 11.11.2015, оголошено перерву до 18.11.2015.

Відповідно до розпорядження Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 17.11.2015 № 05-05/2222 для розгляду касаційної скарги МКП "Чернівціспецкомунтранс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2015 зі справи № 910/8353/15, сформовано колегію суддів у такому складі: суддя Студенець В.І.- головуючий, судді Васищак І.М., Палій В.В.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між МКП "Чернівціспецкомунтранс" (виконавець) та ТОВ "Торговий дім Укрвторресурс" (замовник) 25.07.2013 укладено договір № 130 про надання послуг із вивезення та утилізації (захоронення) твердих побутових відходів, за умовами якого виконавець зобов'язався надавати послуги з вивезення та утилізації (захоронення) твердих побутових відходів, а замовник зобов'язався своєчасно та у повному обсязі оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором, на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 08.02.2011 № 79/3, додатку до нього та дотримуватись положення про санітарне прибирання об'єктів (п.1 договору).

Відповідно до п. 12 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

У зв'язку із застосуванням щомісячної системи оплати послуг, платежі вносяться замовником не пізніше ніж до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. У разі погодження із виконавцем, замовник може здійснити попередню оплату послуг (п. 13 договору).

Згідно з п. 14 договору розрахунки проводяться замовником у безготівковій формі шляхом оплати рахунків, виставлених виконавцем на основі укладених сторонами актів наданих послуг. Оплата рахунків замовником здійснюється шляхом перерахунку коштів на рахунок виконавця в установі банку, згідно з наданими останнім реквізитами.

Пунктом 28 договору передбачено, що договір діє з 01.08.2013 до 31.12.2013.

Відповідно до п. 30 договору він вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії, одна із сторін не заявила про відмову від договору або його перегляд.

Згідно з п. 31 договору припинення дії останнього здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України. У випадку невиконання однією із сторін своїх зобов'язань, інша сторона має право на розірвання договору після письмового попередження другої сторони не менш як за 14 днів до дати розірвання договору.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що між сторонами за період з лютого 2014 року по грудень 2014 року підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 467 522, 89 грн.

Відповідно до транспортних накладних за січень 2015 та лютий 2015 року МКП "Чернівціспецкомунтранс" надав ТОВ "Торговий дім Укрвторресурс" послуги з вивезення твердих побутових відходів замовника в січні в кількості 1213, 08 метрів кубічних, в лютому - 1123, 1 метри кубічних, на загальну суму 99 765, 56 грн.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога МКП "Чернівціспецкомунтранс" до ТОВ "Торговий дім Укрвторресурс" про стягнення 155 667, 28 грн основного боргу, 567 288, 45 грн штрафу, 38 731, 85 грн пені, 3 991, 49 грн 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати наданих послуг за договором № 130 від 25.07.2013.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, виходив із того, що за період з лютого 2014 року по лютий 2015 року позивач надав відповідачу послуг обумовлених договором на загальну суму 567 288, 45 грн, які були оплачені відповідачем частково в розмірі 411 621, 17 грн. При цьому, оплата здійснювалася з порушенням обсягів та строків встановлених договором.

Станом на момент винесення рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем з оплати послуг наданих за договором складає 155 667, 28 грн, доказів оплати якої відповідачем не надано. При цьому, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 155 667, 28 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати наданих послуг, відповідно до п. 13 договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 155 667, 28 грн місцевим господарським судом визнано обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції також задоволено позовні вимоги в частині стягнення 3% річних, штрафу та пені, оскільки відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку з перерахування коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання.

Суд апеляційної інстанції, за наявними у справі доказами і додатково поданими доказами, повторно розглянувши справу, дійшов висновку про наявність підстав для зміни рішення місцевого господарського суду з огляду на таке.

З врахуванням умов договору № 130, закріплених в розділі визначення строку його дії, а також повідомлення МКП "Чернівціспецкомунтранс" про розірвання договору, в зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "Торговий дім Укрвторресурс" своїх зобов'язань, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про припинення договору № 130 з 31.12.2014 та відповідно про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості (за січень 2015 року - 42 554, 85 грн та за лютий 2015 року - 57 210, 71 грн), нарахованої МКП "Чернівціспецкомунтранс" на підставі умов договору після його припинення.

З врахуванням викладених фактичних обставин справи, судом апеляційної встановлено, що залишок заборгованості ТОВ "Торговий дім Укрвторресурс" становив 55 901, 72 грн за період дії договору.

При цьому, судом було враховано оплату ТОВ "Торговий дім Укрвторресурс" за послуги з вивезення та утилізацію твердих побутових відходів в розмірі 58 456, 57 грн, що здійснена до прийняття оскаржуваного рішення, а тому на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України припинено провадження у справі в частині стягнення 55 901, 72 грн боргу, в зв'язку з відсутністю предмета спору.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції визнано обґрунтованими позовні вимоги про стягнення 3% річних, пені та штрафу, у зв'язку з наявністю прострочення виконання грошового зобов'язання протягом, визначеного судом, строку дії договору, відповідно пені в розмірі 35 090, 82 грн, 3% річних в розмірі 3 773, 62 грн та штрафу в розмірі 467 522, 89 грн. При цьому, на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України суд апеляційної інстанції зменшив зазначений розмір штрафу до 187 009, 15 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у п. 31 договору закріплено, що припинення дії останнього здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України. У випадку невиконання однією із сторін своїх зобов'язань, інша сторона має право на розірвання договору після письмового попередження другої сторони не менш як за 14 днів до дати розірвання договору.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що МКП "Чернівціспецкомунтранс" повідомило ТОВ "Торговий дім Укрвторресурс" про розірвання договору № 130 відповідно до його п. 31, в зв'язку з неналежним виконанням останнім своїх зобов'язань, та з врахуванням п.п. 28, 30 договору, а також фактичних правовідносин, що склались між сторонами, суд дійшов висновку про припинення даного договору з 31.12.2014.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості, що виникла після 31.12.2014, а саме за січень та лютий 2015 року, та відповідно 3% річних, пені та штрафу, нарахованих на таку заборгованість.

Також колегія суддів вважає правомірним врахування судом апеляційної інстанції доказів, поданих ТОВ "Торговий дім Укрвторресурс", на підтвердження погашення заборгованості, що виникла до закінчення строку дії договору, та яка була погашена до прийняття рішення судом першої інстанції. І як наслідок судом обґрунтовано припинено провадження у справі в іншій частині суми основного боргу.

Відповідно до ч.1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

З урахуванням наведеного законодавчого припису суд апеляційної інстанції, приймаючи додаткові докази, має викладати мотивувальну частину своєї постанови із зазначенням відповідного обґрунтування заявником неможливості їх подання суду першої інстанції та з оцінкою апеляційною інстанцією такого обґрунтування.

Водночас якщо прийнята апеляційною інстанцією постанова є по суті законною і обґрунтованою, то самі лише прийняття і розгляд апеляційною інстанцією додаткових доказів без обґрунтування заявником неможливості їх подання суду першої інстанції не можуть вважатися підставами для скасування зазначеної постанови.

До того ж і ч. 2 ст. 111-10 ГПК України, якою передбачено випадки, в яких порушення норм процесуального права є підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду судом касаційної інстанції, не відносить відповідне порушення до числа таких.

Щодо зменшення розміру штрафу, колегія суддів також погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для застосування п. 3 ст. 83 ГПК України, з огляду на таке.

Пункт 3 статті 83 ГПК України надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України також встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 (v0018600-11) зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив із того, що сума нарахованого штрафу є надмірною в порівнянні із вартістю послуг, прострочення по оплаті яких допущено відповідачем. Поряд з цим, неустойка має компенсаційний характер і є не лише заходом, який стимулює боржника до належного виконання ним зобов'язань, але є мірою відповідальності за допущене правопорушення у зобов'язанні.

У зв'язку з цим завданням суду є встановлення такої величини неустойки, яка є достатньою для компенсації втрат кредитора, і у залежності від цього має вирішуватися питання про співрозмірність неустойки наслідкам порушення зобов'язання.

Судом апеляційної інстанції було прийнято до уваги те, що ТОВ "Торговий дім Укрвторресурс" в повному обсязі здійснив оплату наданих позивачем послуг за 2014 рік, та станом на момент винесення оскаржуваного рішення заборгованість відповідача за договором відсутня.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, керуючись п.6 ч.1 ст. 3, ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України, суд апеляційної інстанції вважав за можливе зменшити розмір штрафу, що підлягає стягненню з ТОВ "Торговий дім Укравторесурс" на користь МКП "Чернівціспецкомунтранс" до 187 009, 15 грн.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи МКП "Чернівціспецкомунтранс", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 111-7 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Міського комунального підприємства (МКП) "Чернівціспецкомунтранс" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2015 у справі № 910/8353/15 - без змін.