ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2015 року Справа № 916/1695/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Грека Б.М., Нєсвєтової Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу громадської організації "Українська асоціація захисту моря від забруднень" на постанову та на рішення Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 року господарського суду Одеської області від 07.07.2015 року у справі господарського суду Одеської області за позовом громадської організації "Українська асоціація захисту моря від забруднень" до товариства з обмеженою відповідальністю "Дерева раю" про зобов'язання вчинити певні дії, в засіданні взяли участь представники:
- позивача: Гудима І.Б., - відповідача: Шолар О.Ю.,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2015 року громадська організація "Українська асоціація захисту моря від забруднень" (далі - ГО "Українська асоціація захисту моря від забруднень") звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Дерева раю" (далі - ТОВ "Дерева раю") про зобов"язання відповідача здійснити за власний рахунок днопоглиблювальні роботи по відновленню прохідних глибин судоходного каналу РП № 18 до порт-пункту Аркадія.
Рішенням господарського суду Одеської області від 07.07.2015 року (суддя Цісельський О.В.) у задоволені позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 року (колегія суддів у складі: Аленіна О.Ю. - головуючого, суддів: Богатиря К.В., Величко Т.А.) рішення місцевого господарського суду від 07.07.2015 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ГО "Українська асоціація захисту моря від забруднень" подала касаційну скаргу, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 року та рішення господарського суду Одеської області від 07.07.2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій предметом позову є вимога про зобов"язання відповідача відновити становище, яке існувало до порушення права, шляхом здійснення за власний рахунок днопоглибувальної роботи по відновленню прохідних глибин судоходного каналу РП № 18 до порт-пункту Аркадія.
Підставами для заявленого позову є те, що відповідачем порушено норми водного та екологічного законодавства, що призвело до утруднення реалізації позивачем міжнародної програми участі України щодо розвитку прибережного пасажирського судноплавства проекту Європейського Союзу "Комплексне модельоване управління землекористування - Естуарії Чорного Моря" реципієнтом якого є позивач.
В обгрунтування позовних вимог ГО "Українська асоціація захисту моря від забруднень" посилається також на те, що у квітні-травні 2013 року в акваторії ДП "Одеський морський торговельний порт" в районі пляжу "Аркадія" відповідачем були виконані самовільні будівельні гідротехнічні роботи по зміні (зменшенню) глибин на державному судоходному каналі РП № 18 до порту Аркадія шляхом намиву берега та встановлення підводних перешкод на вказаному каналі, внаслідок чого було знищено частину державного судоходного каналу РП № 18 та для відновлення днопоглиблювальних робіт по відновленню прохідних глибин цього каналу, за інформацією ДП водних шляхів "Укрводшлях" необхідно 8 210 000,00 грн.
Розглядаючи заявлені позовні вимоги, судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ГО "Українська асоціація захисту моря від забруднень", Статут якої зареєстровано Головним управлінням юстиції в Одеській області на підставі наказу № 501-о/д від 19.05.2011 р. та видано Свідоцтво про реєстрацію за № 1543, є місцевою неприбутковою добровільною громадською організацією метою діяльності якої є консолідація зусиль членів Організації для сприяння поліпшенню морського середовища та берегової зони Чорного та Азовського морів, як основи буття та подальшого розвитку громадянського суспільства.
Позивач - Українська асоціація захисту моря, відповідно до реєстраційної картки проекту (програми) № 3065, є реципієнтом проекту Європейського Союзу "Комплексне модельоване управління землекористування - Естуарії Чорного Моря", метою якого є розробка концепції щодо покращення та збереження Естуарії Чорного моря з розвитком прибережного пасажирського судноплавства в країнах Чорного моря - "Морське кільце", а також розробка концепції моделі зміцнення та збереження берегової смуги.
Згідно з реєстраційною карткою проекту - Європейський союз, через Спільний орган управління ППС ЄІСП "Басейн Чорного моря" 2007-20013 р.р., представлений Міністерством регіонального розвитку та державного управління Румунії є донором, виконавцем є Регіональна туристична асоціація Бургаса (Болгарія), позивач є реципієнтом у цій програмі, а Одеська обласна державна адміністрація є бенефіціаром.
Державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря у зв'язку із проведенням ТОВ "Дерева раю" гідротехнічних робіт, а саме: влаштування штучних підводних залізобетонних конструкцій у кількості 282 шт. та переміщення піщаної маси на штучний піщаний пляж в об'ємі 3 200 м3 без дозволу Міністерства екології та природних ресурсів України було видано припис № 100030 від 07.06.2012 р., в якому було зазначено, що протиправними діями ТОВ "Дерева раю" державі було нанесено збитки у розмірі 9147 грн. та запропоновано правопорушнику у добровільному порядку відшкодувати зазначені збитки, нанесені державі.
ТОВ "Дерево раю" перерахувало до державного бюджету 9 147,00 грн. збитків, що підтверджується платіжним дорученням № 1453 від 25.06.2012 р.
Капітаном порту Одеса за результатами перевірки дотримання вимог законодавства стосовно забезпечення безпеки мореплавства 18.06.2013 р. було складено Припис № 25А/АВ-19-15, відповідно до якого від ТОВ "Дерева раю" капітан порту вимагав у відповідності до ст. 78 розділу 12 КТМ України проведення робіт на акваторії порту, а також підйом затонулого майна здійснювати з дозволу капітана порту.
Комісією, що призначена за розпорядженням Капітана ДП "Одеський морський торговельний порт", в період з 14.06.2013 р. по 19.06.2013 р. було проведено перевірку обставин затоплення земснаряду БВЛ 400/20, за результатами якої 19.06.203 р. було складено Акт з виявлення причин та обставин події, що сталася із земснарядом БВЛ 400/20, який належить ОСОБА_8
У складеному Акті вказано на те, що власник малого земснаряду БВЛ 400/20 ОСОБА_8, дирекція ТОВ "Дерево раю" та безпосередні виконавці роботи, що забезпечували замовлення та спробу використання земснаряду БВЛ 400/20 для проведення робот на водній акваторії, а також підйом затонулого земснаряду БВЛ400/20 без узгодження з капітаном Одеського порту та без його дозволу, допустили порушення вимог хорошої морської практики та вимог відповідних статей та пунктів Кодексу торговельного мореплавства України (176/95-ВР) і "Обов'язкових постанов по ДП "Одеський морський торговельний порт" та портопункту "Зміїний".
Разом з тим, судами встановлено, що проект на виконання відповідачем гідротехнічних робіт з намиву території на каналі РП № 18к п/п Аркадія, як-то вимагає постанова КМУ № 557 від 12.07.2005 р. (557-2005-п) на розгляд Регістру не надавався та дозвільні документи на виконання робіт Регістром не видавались, що підтверджено листом регіонального представництва Регістру судноплавства України в м. Одесі 02.08.2013 р. за № 105-41.5-304.
Управління інженерного захисту територій міста та розвитку узбережжя ОМР листом від 09.06.2015 р. повідомило, що за період з 2013 р. УІЗТМ не видавалися дозволи, погодження, приписи на адресу ТОВ "Дерева раю" відносно здійснення будівельних гідротехнічних робіт або робіт з намиву штучного піщаного пляжу між траверсами № 20 першої черги ПЗС та № 1 другої черги ПЗС, розташованого в районі пляжу "Аркадія". Крім того вказано, що повноваження щодо проведення будь-яких робіт по намиву чи насипу прохідних глибин судоходного каналу РП № 18 до порту-пункту Аркадія у даного підприємства немає. Також, у листі зазначено, що відповідно до наявної інформації, вказаної у позові та запиті позивача роботи даним підприємством не проводились та по суті не могли бути проведені буз відповідної дозвільної та погоджувальної документації.
Держрибагенство України листом від 11.06.2015 р. за № 1-7-19/2978-15 повідомило, що воно не видавало погоджень проведення днопоглиблювальних робіт на державному каналі РП № 18 до порт-пункту Аркадія для ТОВ "Дерева раю" в період з 2013 по 2015 роки.
Відсутність дозволів на проведення у 2013 році ТОВ "Дерева раю" будівельних гідротехнічних робіт на державному суднохідному каналі РП № 18 до порт-пункту Аркадія також підтверджено листом Одеського обласного управління водних ресурсів від 06.07.2015 р. № 1213/21/10; Листом від 16.06.2015 р. Департамент ДАБІ в Одеській області за № 05/1-6009.
Листом від 10.06.2015 р. за № 25А/32-184 Капітан морського порту у відповідь на запит адвоката позивача зазначив, що в червні 2013 р. при перевірці дотримання вимог законодавства стосовно забезпечення безпеки мореплавства на акваторії Одеського порту була зафіксована спроба намиву берегу у районі клубу "Ітака", з приводу чого було видано Припис № 25А/АВ-19-16. Після отримання Припису звернень з приводу виконання робіт на акваторії порту від ТОВ "Дерева раю" не надходили.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (ч. 1 ст. 2 ГПК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Також ст. 20 ГК України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема, шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.
Отже, такий спосіб захисту цивільних прав, як відновлення становища, яке існувало до порушення пов'язаний з застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб'єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення.
Позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення його прав та інтересів, тоді як господарський суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, а, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд має з'ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалити рішення про захист порушеного права або відмовити позивачеві в захисті внаслідок безпідставності та необґрунтованості заявлених вимог.
Суди попередніх інстанцій, в процесі розгляду даної справи встановивши, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами факту проведення гідротехнічних робіт з намиву піску відповідачем та знищення ним частини державного судоходного каналу РП № 18 і за відсутності належних доказів про глибину та габарити судноплавного каналу РП № 18 та доказів про встановлення відповідності або невідповідності глибин даного каналу вимогам нормативно-технічної документації станом на сьогоднішній день та на момент, який передував нібито проведеним відповідачем роботам по намиву берегу, з урахуванням приписів зазначених вище статей, дійшли вірного висновку, що відповідачем не було порушено права чи охоронювані законом інтерес, у зв"язку з чим правомірно відмовили у задоволенні заявленого позову.
Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, оскаржувані судові рішення є повними, законними та обґрунтованими, винесеними з дослідженням всіх обставин справи в сукупності, при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.
Щодо доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, то вони не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів у справі, що не віднесено до компетенції суду, а також такі доводи були предметом ретельного дослідження судом апеляційної інстанції і їм надана належна правова оцінка.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу громадської організації "Українська асоціація захисту моря від забруднень" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 року та рішення господарського суду Одеської області від 07.07.2015 року у справі № 916/1695/15 залишити без змін.
Головуючий
Судді
М.М.Черкащенко
Б.М.Грек
Н.М.Нєсвєтова