головуючий суддя: судді: Алєєва І.В. (доповідач), Данилова Т.Б., Рогач Л.І. за участю представників: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінгрупп Україна" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 р. у справі господарського суду № 922/3721/14 Харківської області за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінгрупп Україна" про внесення змін до договору оренди

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харсківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінгрупп Україна" про внесення змін до договору оренди землі від 10.01.2003 р. № 6901-03 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до зазначеного договору оренди землі у редакції, зазначеній позивачем в позовній заяві.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.07.2015 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 р. у справі № 922/3721/14, позовні вимоги задоволено частково. Внесені зміни до договору оренди землі від 24.12.2002 р., зареєстрованого 10.01.2003 р. за № 6901/03, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в редакції, викладеній у резолютивній частині судового рішення (щодо доповнення розділу 1 договору оренди землі пунктами 1.3, 1.4 та щодо зміни пункту 2.1 договору). В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінгрупп Україна", з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та в цій частині прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині оскаржувані судові акти скаржник просив залишити без змін.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.10.2015 р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 27.10.2015 р. Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 12.11.2015 р. № 03-05/2006 у зв'язку з перебуванням судді Дроботової Т.Б. у відрядженні, для розгляду касаційної скарги у справі № 922/3721/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Данилова Т.Б., Рогач Л.І.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 17.11.2015 р. позивач та відповідач уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінгрупп Україна".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, на підставі рішення Харківської міської ради від 25.09.2002 р. "Про надання в оренду земельних ділянок юридичним та фізичним особам", 24.12.2002 р. між Харківською міською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Техноком" (на даний час Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінгрупп Україна", орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 10.01.2013 р. за № 6901/03 в Харківському міському управлінні земельних ресурсів, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку за адресою: м. Харків, пров. Забайкальський, 15 загальною площею 0,1151 га. Земельна ділянка надається в оренду строком до 01.06.2026 р. для експлуатації та обслуговування дитячого спортивного майданчика для дітей робітників ЗАТ "Техноком". Плата за землю вноситься орендарем у вигляді орендної плати у грошовій формі у розмірі 144,83 грн. на рахунок відділу Державного казначейства у м. Харкові.

Відповідно до п. 2.2 договору орендна плата збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до законів України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід`ємною частиною цього договору оренди.

Згідно з п. 4.1 договору зміна умов договору землі можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Рішенням Харківської міської ради № 1209/13 від 03.07.2013 р. "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі станом на 01.01.2013 р., пунктом 1.1. якого затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова.

Згідно п. 2 вказане рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення у встановленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. застосовується з 01.01.2014 р.

Рішенням Харківської міської ради № 1269/13 від 25.09.2013 р. "Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" передбачено внесення змін до договорів оренди землі у зв'язку зі збільшенням нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 р., шляхом укладення додаткових угод.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Департамент земельних відносин Харківської міської ради листом-пропозицією від 27.01.2014 р. № 854/0/225-14 та від 27.01.2014 р. № 936/0/225-14 направив відповідачу три примірника додаткової угоди до договору оренди землі та три примірника розрахунку орендної плати в зв'язку із зміною розміру орендної плати, які просив підписати, скріпити печаткою та повернути у двадцятиденний строк після одержання листа-пропозиції, проте залишились без відповіді та реагування.

Предметом спору у даній справі є вимога Харківської міської ради внести зміни до договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди до зазначеного договору в редакції, наведеній у позовній заяві, на підставі вищезазначених рішень Харківської міської ради.

За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 цього Кодексу).

Статтею 632 ЦК України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 654 ЦК України унормовано, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначена як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Статтею 13 цього Закону унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (стаття 15 цього Закону).

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Статтею 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (2768-14) , Цивільним кодексом України (435-15) , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) ).

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 06.12.2010 р. у справі № 2-1/10068-2008, від 23.05.2011 р. у справі № 7/105-10 (30/234-09), від 04.07.2011 р. у справі № 41/81пд, а також узгоджується з позицією, викладеною у п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (v0006600-11) .

Крім того, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Така правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 20.08.2013 р. у справі № 5009/3430/12.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Беручи до уваги вищевикладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли до вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволенні позовних вимог шляхом внесення змін до договору оренди землі, які стосуються розміру орендної плати.

В силу приписів ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 р. у справі № 922/3721/14 відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2015р. у справі № 922/3721/14 - залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінгрупп Україна" - без задоволення.