Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу комунального підприємства "Харківський метрополітен", м. Харків,

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.09.2015

зі справи № 922/2846/15

за позовом комунального підприємства "Харківський метрополітен" (далі - КП "Харківський метрополітен"), м. Харків,

до: 1. Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення), м. Харків,

2. Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (далі - ГУ ДКСУ у Харківській області), м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі міста Харкова (далі - УДКСУ у Ленінському районі міста Харкова), м. Харків,

про стягнення 136 000, 00грн. завданих збитків.

Судове засідання проведено за участю представників:

КП "Харківський метрополітен" - не з'явився

Відділення - Харченко С.В. предст. (дов. від 31.07.2015)

ГУ ДКСУ у Харківській області - не з'явився

УДКСУ у Ленінському районі міста Харкова - не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

КП "Харківський метрополітен" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з державного бюджету України 136 000,00 грн. збитків, завданих незаконними рішеннями Відділення.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.06.2015 (суддя Кухар Н.М.) позов КП "Харківський метрополітен" про стягнення 136 000,00 грн. завданих збитків задоволено повністю. Стягнуто з державного бюджету України на користь КП "Харківський метрополітен" 136 000,00 грн. збитків, завданих незаконними рішеннями Відділення.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 рішення місцевого господарського суду зі справи № 922/2846/15 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України КП "Харківський метрополітен" просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваного судового акта з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Відділення просило залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника Відділення, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- рішеннями Відділення від 25.04.2014 102-р/к у справі № 2/01-25-14 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" та № 103-р/к у справі № 2/01-26-14 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на КП "Харківський метрополітен", якого за результатами діяльності у 2011-2013 роках та станом на квітень 2014 року визнано монополістом на ринку послуг з надання місць категорій "D" та "V" для розміщення реклами у салонах вагонів рухомого складу метрополітену в межах м. Харкова з часткою 100% та на ринку послуг з розміщення реклами на місцях категорій "D" та "V" у салонах вагонів рухомого складу метрополітену в межах м. Харкова з часткою 100%, накладено штраф у загальній сумі 136 000,00 грн. (по 68 000,00 грн. за кожним рішенням) за вчинення антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, які стосуються обмеження доступу на ринок послуг з надання місць категорій "D" та "V" для розміщення реклами у салонах вагонів рухомого складу метрополітену в межах м. Харкова інших покупців, що призвело до суттєвого обмеження конкуренції на ринку послуг з розміщення реклами на місцях категорій "D" та "V" у салонах вагонів рухомого складу метрополітену в межах м. Харкова, у тому числі монополізації цього ринку;

- зазначені рішення Відділення були оскаржені КП "Харківський метрополітен" до господарського суду;

- рішенням господарського суду Харківської області від 31.07.2014 у справі № 922/2580/14 рішення Відділення від 25.04.2014 № 102-р/к та № 103-р/к визнані недійсними у частинах, які стосуються КП "Харківський метрополітен";

- постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 рішення місцевого господарського суду у справі 922/2580/14 було скасовано; прийнято нове рішення про відмову в позові;

- на виконання зазначеної постанови КП "Харківський метрополітен" було сплачено штраф у розмірі 136 000,00 грн., шляхом перерахування коштів на рахунок УДКСУ у Ленінському районі міста Харкова, що підтверджується платіжними дорученнями від 02.12.2014 № 4761 та № 4762;

- постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2015 у справі 922/2580/14 скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2014, рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2014 у справі 922/2580/14 залишено в силі.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з Державного бюджету України збитків (у розмірі сплаченого позивачем штрафу - 136 000,00 грн.), завданих неправомірними рішеннями Відділення.

В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Надаючи правову оцінку обставинам справи апеляційний господарський суд обґрунтовано виходив з того, що нормами Господарського кодексу України (436-15) (далі - ГК України (436-15) ) передбачено відшкодування з Державного бюджету України збитків, завданих незаконними рішеннями Антимонопольного комітету України або його територіальних відділень.

Так, у відповідності до частин шостої та сьомої статті 40 ГК України Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.

Рішення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень можуть бути оскаржені до суду. Збитки, завдані незаконними рішеннями Антимонопольного комітету України або його територіальних відділень, відшкодовуються з Державного бюджету України за позовом заінтересованих осіб у порядку, визначеному законом.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передачені у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності до статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Крім того, згідно зі статтею 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статей 1173, 1174 ЦК України передбачають відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.

Відповідно до приписів частини другої статті 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Згідно з приписами статті 6 названого Закону Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету.

Частиною другою статті 22 ЦК України передбачено, що до збитків відносяться: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Однак, необхідною умовою для стягнення шкоди, завданої внаслідок неправомірних рішень органу державної влади, є факт неправомірних дій цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. У разі відсутності хоча б одного з наведених елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 22.01.2013 у справі № 3-72гс12.

Апеляційний господарський суд, на відміну від місцевого господарського суду, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими учасниками процесу доказами, яким надав необхідну оцінку з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права, беручи до уваги те, що кошти, які сплачені позивачем у доход Державного бюджету України є штрафом, який накладений на позивача згідно рішень Відділення (у подальшому визнаних недійсними у судовому порядку) та не можуть бути віднесені до збитків у розумінні чинного законодавства України (не є додатковими витратами - штрафними санкціями, які сплачені на користь інших суб'єктів); позивачем не доведено наявності складу цивільного правопорушення, що є необхідною умовою для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, - дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи КП "Харківський метрополітен" щодо неправомірного скасування судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції з підстав невжиття позивачем заходів, передбачених для повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, не спростовують висновків, покладених в основу постанови суду апеляційної інстанцій щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та відсутності складу цивільного правопорушення, наявність якого є обов'язковою умовою для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 зі справи № 922/2846/15 залишити без змін, а касаційну скаргу комунального підприємства "Харківський метрополітен" - без задоволення.