головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справі суддів Іванової Л.Б. Кочерової Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на рішення від та на постанову від господарського суду Одеської області 27.05.2015 Одеського апеляційного господарського суду 04.08.2015 у справі господарського суду № 916/4521/14 Одеської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Камбіо-Стройсервіс" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Камбіо" про стягнення 4 594 118 грн. 63 коп. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Камбіо-Стройсервіс" до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" про визнання договору поруки припиненим за участю представників:

від позивача за первісним позовом - не з'явилися

від відповідача за первісним позовом - не з'явилися

від третьої особи - не з'явилися

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.05.2015 у справі № 916/4521/14 (головуючий суддя Щавинська Ю.М., судді Горячук Н.О., Літвінов С.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 (головуючий суддя Шевченко В.В., судді Діброва Г.І., Савицький Я.Ф.), у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" відмовлено, у задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Камбіо-Стройсервіс" відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк", пункт 2 резолютивної частини рішення Одеської області від 27.05.2015 у справі № 916/4521/14 залишити без змін.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Камбіо-Стройсервіс" надійшов відзив на касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк", в якому відповідач просив залишити без задоволення скаргу ПАТ "КБ "Південкомбанк".

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 15.09.2011 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Південкомбанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Камбіо" (позичальник) укладено договір про надання відкличної невідновлювальної кредитної лінії № 24К-06Ю, відповідно до якого (з урахуванням договорів про внесення змін до кредитного договору) банк зобов'язався відкрити ТОВ "Камбіо" невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 4 500 000 грн., що змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку № 1 до договору з процентною ставкою у розмірі 23,50% річних, а також сторонами договору встановлений строк погашення суми кредиту з 15.09.2011 по 29.08.2014.

Згідно з пунктом 3.2.10 договору кредиту банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, штрафних санкцій та інших платежів, які пов'язані з цим договором у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань за договором, з надсиланням позичальникові відповідного повідомлення.

15.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Камбіо", Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Південкомбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Камбіо-Стройсервіс" укладено договір поруки № 24П-06Ю/2, за умовами якого ТОВ "Камбіо-Стройсервіс" зобов'язався відповідати у повному обсязі перед Банком за виконання ТОВ "Камбіо" зобов'язань за договором кредиту.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 договору поруки в разі порушення боржником обов'язку за договором кредиту боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Пунктом 6.2. договору поруки передбачено, що договір діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених статтею 559 Цивільного кодексу України.

Банк свої зобов'язання за названим договором кредиту виконав у повному обсязі та надав ТОВ "Камбіо" кредитні кошти у сумі 4 300 000 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку за період з 15.09.2011 по 26.09.2011.

У зв'язку з систематичним порушенням строків сплати чергових платежів ТОВ "Камбіо" за договором кредиту, 30.05.2013 банк направив претензію про зобов'язання сплатити прострочену заборгованість, поточну заборгованість, прострочену заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, поточну заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, заборгованість по сплаті пені, штраф та заборгованість по сплаті комісій на загальну суму 3 333 602,51 грн. Банк вказав, що прострочена заборгованість має бути сплачена в повному обсязі протягом 7 днів з дня отримання вимоги.

Крім того, керуючись положенням частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України та пунктом 3.2.10 кредитного договору, банк вимагав дострокового повернення повної суми заборгованості, в тому числі суми кредиту та процентів за його користування з урахуванням пені за прострочення строків повернення кредиту та процентів за користування ним.

Оскільки ТОВ "Камбіо" не повернуто кредит, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Південкомбанк" звернулось до господарського суду Одеської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Камбіо-Стройсервіс" 4 594 118,63 грн.

ТОВ "Камбіо-Стройсервіс" звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом про визнання припиненим з 06.12.2013 договору поруки № 24П-06Ю/2 від 20.04.2012.

Судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, відмовлено в задоволенні первісного та зустрічного позовів.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог частини 2 статті 1050 вказаного Кодексу, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Договором поруки № 24ІІ-06Ю/2 від 20.04.2012 не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених статтею 559 Цивільного кодексу України.

У зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором банк відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України і пункту 3.2.10 кредитного договору використав право достроково стягнути з позичальника заборгованість за кредитним договором, надіславши 30.05.2013 претензію (вимогу) про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів.

Тому, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред"явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

Таким чином, у разі зміни кредитором на підставі частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України строку виконання основного зобов'язання передбачений частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Така ж позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 17.09.2014 № 6-125цс14, від 21.01.2015 № 6-190цс14.

Строк дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може. (постанова Верховного Суду України від 17.09.2014 № 6-53цс14)

Як встановлено судами попередніх інстанцій, після зміни строку виконання основного зобов'язання, банк звернувся до суду з позовом лише у листопаді 2014 року, тобто зі спливом строку встановленого частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк".

Судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено в задоволенні зустрічного позову ТОВ "Камбіо-Стройсервіс" про визнання договору поруки припиненим, оскільки права поручителя підлягають судовому захисту за його позовом шляхом визнання поруки такою, що припинена, в не шляхом припинення договору поруки чи шляхом припинення зобов'язання за договором.

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій порука припинилась відповідно до положень частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України.

Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.