Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Вовка І.В., Нєсвєтової Н.М., розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Діфрано Юніон" на постанову та на рішення Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 року господарського суду міста Києва від 11.02.2015 року у справі господарського суду міста Києва за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Екософт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Діфрано Юніон" про стягнення 156 472,60 грн., за участю представників сторін: позивача: не з"явився, відповідача: Антіпова О.А.,

У грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче об'єднання "Екософт" (надалі - ТОВ "НВО "Екософт", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Діфрано Юніон" (надалі - ТОВ "Діфрано Юніон", відповідач) про стягнення 156 472 грн. 60 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем за поставлений товар (установку водо підготовки) на загальну суму 150 000 грн. 00 коп. згідно з видатковою накладною № ЕК-10/07/2-12 від 10 липня 2012 року, який отримано уповноваженою особою відповідача на підставі довіреності № 79 від 10 липня 2012 року.

11.02.2015 року ТОВ "НВО "Екософт" подало до господарського суду міста Києва заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просило суд стягнути з відповідача борг у розмірі 67 500 грн. 00 коп. та 3% річних за період з 10.07.2012 року по 11.02.2015 року у розмірі 5 254 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.02.2015 року у справі № 910/24823/13 (колегія суддів у складі: Чинчин О.В. - головуючий, судді: Васильченко Т.В., Цюкало Ю.В.) позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче об'єднання "Екософт" - задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Діфрано Юніон" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче об'єднання "Екософт" основний борг у розмірі 67 500 (шістдесят сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 5 254 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 (п'ятдесят) коп. Повернуто товариству з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче об'єднання "Екософт" з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 408 (одна тисяча чотириста вісім) грн. 95 (дев'яносто п'ять) коп., сплачений відповідно до платіжного доручення № 13999 від 16 грудня 2013 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 року (колегія суддів у складі: Федорчука Р.В. - головуючого, суддів: Майданевич В.Г., Лобань О.І.) рішення місцевого господарського суду міста Києва від 11.02.2015 року у справі № 910/24823/13 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю "Діфрано Юніон" подало касаційну скаргу, в якій просить змінити рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2015 року у справі № 910/24823/13 та скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 року у справі № 910/24823/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Екософт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Діфрано Юніон" про стягнення 156 472,60 грн. в частині розміру 3% річних, що підлягають сплаті відповідачем на користь позивача.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання усних домовленостей, досягнутих між товариством з обмеженою відповідальністю "Діфрано Юніон", як покупцем (далі - відповідач), та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Екософт", як продавцем (далі - позивач), поставлено товар на підставі видаткової накладної від 10.07.2012 № ЕК-10/07/2-12.

Відповідно до видатковою накладної від 10.07.2012 року № ЕК-10/07/2-12 позивач поставив, а відповідач отримав установки водо підготовки на загальну суму 150 000,00 грн. (далі - товар). Зазначена видаткова накладна підписана з боку відповідача уповноваженою особою, що підтверджується висновком експертів № 11685/11686/14-32 від 25.11.2014 року, довіреністю від 10.07.2012 № 79 на отримання товарно-матеріальних цінностей та скріплена відбитком печатки відповідача.

Спір між сторонами даної справи виник внаслідок порушення відповідачем зобов'язання з оплати за поставлений товар. У зв'язку з наведеним, позивачем заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 67 500,00 грн., 3 % річних у розмірі 5 254,00 грн.

Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, прийняття покупцем товару від продавця засвідчує укладання між сторонами у цій справі договору купівлі-продажу.

Як установлено судами попередніх інстанцій, відповідач не здійснив оплату за отриманий товар в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

11.06.2013 року позивач звернувся до відповідача з відповідною претензією про сплату боргу, на яку відповіді не отримав.

Згідно зі статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі - продажу не встановлено інший строк оплати. Відтак обов'язок відповідача оплатити товар, як зазначено в ст. 692 ЦК України виникає з моменту його прийняття.

Як вбачається із матеріалів справи 10.07.2012 року продавцем було продано, а покупцем отримано товар згідно з видаткової накладної, а тому у відповідача виник обов'язок щодо його оплати, а у позивача, відповідно, виникло право вимоги такої оплати з 11.07.2012 року.

Враховуючи наведене, рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимоги про стягнення з відповідача основної суми боргу, що складає 67 500,00 грн., є законним та обґрунтованим.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Діфрано Юніон" 3% річних за період з 11.07.2012 року по 12.02.2013 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, сплата 3% річних від простроченої суми, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові, а тому здійснене нарахування 3% річних є законним і обґрунтованим.

Також, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.

Таким чином, колегія погоджується з висновками судів про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 5254,00 грн.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та повторюють доводи апеляційної скарги, які були предметом ретельного дослідження в суді апеляційної інстанції і їм дана належна правова оцінка.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, оскаржувані судові рішення є повними, законними та обґрунтованими, винесеними з дослідженням всіх обставин справи в сукупності, при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.

Щодо доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, то вони не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки вони були предметом ретельного дослідження судом апеляційної інстанції і їм була надана належна правова оцінка.