Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого-доповідача), Короткевича О.Є., Куровського С.В.

розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Величка Віктора Юрійовича на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 року у справі господарського суду № 904/1907/15 Дніпропетровської області за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання банкрутом ліквідатор Юдицький О.В. у судовому засіданні взяли участь представники :

ОСОБА_5: ОСОБА_7 (довіреність від 24.07.2015 року).

ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2015 року прийнято до розгляду в підготовчому засіданні заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі - боржника) про порушення справи про банкрутство боржника з урахуванням особливостей, передбачених статтями 90 - 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 4212-VI від 22.12.2011 року (4212-17) ) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1 - 2).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 53 - 55).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2015 року (суддя Полєв Д.М.) визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на шість місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Величка В.Ю.; постановлено оприлюднити повідомлення про визнання боржника банкрутом на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет; зобов'язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру згідно з вимогами статей 37 - 48 Закону про банкрутство та подати до суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс, а також документи, які підтверджують проведення ліквідаційної процедури, за десять днів до закінчення її строку (том 1, а.с. 121 - 123).

Не погоджуючись з прийнятою постановою в частині призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Величка В.Ю., арбітражний керуючий Юдицький О.В., кандидатуру якого на призначення ліквідатором у даній справі визначено автоматизованою системою з відбору арбітражних керуючих, (далі - скаржник) звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову про визнання боржника банкрутом від 14.04.2015 року в оскаржуваній частині та прийняти нове рішення, яким призначити ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Юдицького О.В., обґрунтовуючи недодержанням місцевим господарським судом порядку відбору кандидатур арбітражних керуючих при призначенні ліквідатора у даній справі про банкрутство.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Науменка І.М., суддів: Кузнєцова В.О., Кощеєва І.М.) апеляційну скаргу арбітражного керуючого Юдицького О.В. задоволено, постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2015 року в частині призначення ліквідатором фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 арбітражного керуючого Величка В.Ю. скасовано, призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Юдицького О.В. (том 2, а.с. 45-46).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, арбітражний керуючий Величко В.Ю. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 29.07.2015 року, а постанову суду першої інстанції від 14.04.2015 року у даній справі залишити в силі, аргументуючи порушенням апеляційним судом положень статті 129 Конституції України, статті 114 Закону про банкрутство, статей 4, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), а також пунктів 4.12, 4.14 Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство (далі - Положення), затвердженого Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 16.01.2013 (v0001600-13) року.

Скаржник доводить помилковість висновків суду апеляційної інстанції про скасування постанови про визнання боржника банкрутом в частині призначення його ліквідатором боржника без застосування автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, з посиланням на обставини надання арбітражним керуючим Юдицьким О.В., кандидатуру якого було визначено за електронним запитом судді, заяви про згоду на участь у даній справі в порядку частини 2 статті 114 Закону про банкрутство, із запізненням та поза межами строку на її подання, визначеного пунктом 4.12.2. Положення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника боржника - ОСОБА_7, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Згідно з частиною 2 статті 90 Закону про банкрутство, підставою для визнання фізичної особи банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та/або виконати обов'язок із сплати обов'язкових платежів.

Частиною 6 статті 91 Закону про банкрутство передбачено, що у постанові про визнання фізичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону про банкрутство, кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надати заяву на участь у даній справі. У разі якщо від арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Пунктами 4.2., 4.6., 4.8.4., 4.12., 4.13. Положення передбачено, що у разі надходження заяви про порушення справи про банкрутство та прийняття суддею рішення про наявність підстав для її прийняття, до винесення відповідної ухвали суддя до дванадцятої години робочого дня в межах строку, встановленого частиною 1 статті 12 Закону про банкрутство, визначає коефіцієнт складності справи про банкрутство та вчиняє електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого. Справи за коефіцієнтом складності поділяються на п'ять категорій, зокрема, до третьої категорії відносять справи за спрощеним порядком провадження, передбаченим статтями 90-92 Закону про банкрутство. Електронний запит на автоматизований відбір кандидата арбітражного керуючого є підставою для проведення автоматизованого відбору кандидата арбітражного керуючого. Автоматизований відбір кандидата арбітражного керуючого для призначення у справу про банкрутство третьої категорії складності здійснюється з числа арбітражних керуючих, які відповідно до Реєстру відповідають третьому, четвертому і п'ятому рівню кваліфікації та які взяті на облік у відповідному апеляційному господарському суді. Ухвалою про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого подати заяву про участь у відповідній справі у встановлений цією ухвалою строк. Арбітражний керуючий, визначений автоматизованою системою, протягом трьох днів з дня отримання ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство зобов'язаний надати господарському суду заяву про його участь у справі з повідомленням про те, що він не належить до жодної з категорії осіб, зазначених у частині 2 статті 114 Закону про банкрутство, на паперовому носії та/або в електронній формі на адресу електронної пошти, з якої він отримав відповідну ухвалу. При призначенні арбітражного керуючого господарський суд може відхилити кандидатуру арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою, за наявності підстав, передбачених статтею 114 Закону про банкрутство, та вчинити повторний електронний запит в порядку, встановленому Положенням.

Отже, діючим Положенням передбачено здійснення повторного обов'язкового запиту про автоматизований розподіл арбітражного керуючого у справі, що виключає можливість призначення особи арбітражного керуючого, який сам запропонував себе для участі у справі, у випадку першого відхилення судом запропонованої автоматизованою системою кандидатури арбітражного керуючого.

Згідно з частиною 2 статті 114 Закону про банкрутство, розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі: які є заінтересованими у цій справі; які здійснювали раніше управління цим боржником-юридичною особою, крім випадків, коли з дня усунення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, покладених цим Законом; які мають конфлікт інтересів (особи, у яких виникає суперечність між власними чи їх близьких осіб майновими, немайновими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого). До призначення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії зазначених вище осіб.

Пунктом 4.14. Положення передбачено, що у разі якщо від арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою, надійшла заява про відмову від участі у справі або не надійшла заява про участь у такій справі у встановлений господарським судом строк, господарський суд призначає арбітражного керуючого без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Реєстру, з урахуванням рівня кваліфікації та спеціалізації арбітражного керуючого.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 11.03.2015 року від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про порушення щодо нього справи про банкрутство в порядку статей 90-91 Закону, яка ухвалою суду від 16.03.2015 року, надісланою учасникам провадження 20.03.2015 року, була призначена до розгляду, а провадження у справі про банкрутство порушено ухвалою суду від 31.03.2015 року за заявою боржника за особливостями провадження згідно зі статями 90 - 91 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року (том 1, а.с. 1 - 2, 53 - 55).

Судами встановлено обставини вчинення 19.03.2015 року суддею місцевого господарського суду Полєвим Д.М. електронного запиту на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого на призначення ліквідатором у даній справі про банкрутство, за результатами якого автоматизованою системою обрано кандидатуру арбітражного керуючого Юдицького О.В., про що сформовано довідку від 19.03.2015 року, яку долучено до матеріалів справи (том 1, а.с. 25, 26).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 27.03.2015 року на виконання вимог статті 114 Закону про банкрутство та ухвали суду першої інстанції від 16.03.2015 року арбітражний керуючий Юдицький О.В. подав до суду заяву за вих. № 02-01/9130/17-236-15 від 23.03.2015 року про участь у справі в якості ліквідатора банкрута, в якій він зазначив про те, що не є особою, яка відповідно до Закону про банкрутство вважається заінтересованою у даній справі, чи якій заборонено займатися діяльністю арбітражного керуючого, не має судимості за вчинення корисливих злочинів, не є особою, яка здійснювала раніше управління боржником, не належить до жодної із категорій осіб, визначених частиною 2 статті 97 Закону про банкрутство; зазначив про наявність у нього досвіду роботи арбітражним керуючим з липня 2005 року, а також організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки ліквідатора банкрута у даній справі (вх. № 18953/15) (том 1, а.с. 27 - 34).

Також, судами встановлено обставини надходження 30.03.2015 року заяви арбітражного керуючого Величка В.Ю. за вих. № 01-10/247 від 30.03.2015 року про участь у даній справі як ліквідатора (вх. №19162/15) (том 1, а.с. 38 - 50).

Призначаючи у постанові про визнання боржника банкрутом від 14.04.2015 року ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Величка В.Ю., суд першої інстанції виходив з обставин тотожності його місцезнаходження, як суб'єкта підприємницької діяльності, місцезнаходженню фізичної особи-боржника, що матиме наслідком зменшення витрат ліквідатора в ліквідаційній процедурі та створення кращих умов для вжиття заходів з продажу майна банкрута.

Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Юдицького О.В., не погодився з висновками суду першої інстанції в частині обрання кандидатури арбітражного керуючого на виконання обов'язків ліквідатора у даній справі та зазначив, що господарський суд вправі відхилити кандидатуру арбітражного керуючого, визначену автоматизованою системою, лише за наявності підстав, передбачених статтею 114 Закону про банкрутство, та за умов вчинення повторного електронного запиту на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого в порядку, встановленому законодавством про банкрутство.

Відтак, взявши до уваги те, що при призначенні ліквідатора у даній справі судом першої інстанції надано перевагу арбітражному керуючому Величку В.Ю., який подавав заяву за власною ініціативою, перед арбітражним керуючим Юдицьким О.В., кандидатуру якого визначено автоматизованою системою, виключно з підстав тотожності місцезнаходження фізичної особи-банкрута та арбітражного керуючого Величка В.Ю. без здійснення аналізу відповідності кандидатури арбітражного керуючого Юдицького О.В. вимогам статті 114 Закону про банкрутство, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування постанови про визнання боржника банкрутом в частині призначення ліквідатором Величка В.Ю. перевірив відповідність Юдицького О.В. вимогам статті 114 зазначеного Закону та прийняв в цій частині нове рішення про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Юдицького О.В.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає обґрунтованим призначення апеляційним судом ліквідатором у даній справі арбітражного керуючого Юдицького О.В., а доводи касаційної скарги про надання арбітражним керуючим Юдицьким О.В. заяви про участь у справі як ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 з повідомленням про те, що він не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у частині 2 статті 114 Закону про банкрутство, поза межами строку у три дні з дня отримання ухвали місцевого господарського суд від 16.03.2015 року, якою його було зобов'язано надати згоду на участь у даній справі, як підстави для призначення судом першої інстанції ліквідатора банкрута без застосування автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, відхиляє з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції від 16.03.2015 року про прийняття до розгляду заяви боржника про порушення даної справи про банкрутство за особливостями провадження відповідно до статей 90 - 91 Закону про банкрутство зобов'язано арбітражного керуючого Юдицького О.В. надати заяву про згоду на участь у справі та відсутність обставин, що перешкоджають призначенню ліквідатором банкрута; при цьому, строк подання зазначеної заяви місцевим господарським судом не встановлювався; 20.03.2015 року копії зазначеної ухвали надіслано учасникам провадження у справі в кількості чотирьох примірників, в тому числі арбітражному керуючому Юдицькому О.В. (том 1, а.с. 1 - 2). Отже, станом на 19.03.2015 року, коли здійснювався запит до автоматизованої системи розподілу арбітражних керуючих, ухвала суду від 16.03.2015 року перебувала в стадії технічного виготовлення.

Матеріалами справи підтверджується, що заява арбітражного керуючого Юдицького О.В. про його згоду на участь у даній справі в якості ліквідатора банкрута була здана до відділення поштового зв'язку 24.03.2015 року та надійшла до господарського суду Дніпропетровської області 27.03.2015 року (том 1, а.с. 27 - 34), тобто до проведення судового засідання від 14.04.2015 року, в якому вирішувалось питання про визнання боржника банкрутом та призначення ліквідатора у даній справі. Відтак, фактичне надіслання ухвали суду від 16.03.2015 року поштовим відправленням 20.03.2015 року та надіслання Юдицьким О.В. 24.03.2015 року підтверджує додержання ним 3-денного строку на повідомлення суду про свою згоду виконувати повноваження ліквідатора боржника у даній справі про банкрутство, а процесуальне порушення, допущене судом першої інстанції в процесі виготовлення ухвали суду від 16.03.2015 року не може бути підставою для відмови Юдицькому О.В. у призначенні його ліквідатором боржника відповідно до автоматизованого розподілу арбітражних керуючих.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що суду першої інстанції належало дослідити на предмет відповідності вимогам статті 114 Закону про банкрутство визначену автоматизованою системою кандидатуру арбітражного керуючого Юдицького О.В., та з огляду на відсутність у нього обмежень, передбачених частиною 2 цієї статті, призначив його для виконання обов'язків ліквідатора у даній справі про банкрутство.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 року у справі № 904/1907/15 такою, що прийнята з додержанням норм законодавства про банкрутство та не вбачає правових підстав для її зміни чи скасування.

Доводи скаржника про допущене судом першої інстанції процесуальне порушення при виготовленні ухвали від 16.03.2015 року колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такими, які не вплинули на правильність прийняття рішення та встановлення фактичних обставин з призначення ліквідатора боржника судом апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Величка Віктора Юрійовича залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 року у справі № 904/1907/15 залишити без змін.