головуючого судді: Погребняка В.Я., суддів: Білошкап О.В., Жукової Л.В., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 08.07.2015 року у справі № 908/1778/14 господарського суду Запорізької області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СІБОЛ" про банкрутом, за участю представників сторін: не з'явились,

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.12.2014 року у справі № 908/1778/14 (суддя - Шевченко Т.М.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю "СІБОЛ" (далі - ТОВ "СІБОЛ"), провадження у справі № 908/1778/14 припинено.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 08.07.2015 року у справі № 908/1778/14 (головуючий суддя - Мартюхіна Н.О., суддя - Агапов О.Л., суддя - М'ясищев А.М. ) припинено апеляційне провадження за апеляційною ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу господарського суду Запорізької області від 08.12.2014 року у справі № 908/1778/14.

Не погоджуючись з ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 08.07.2015 року у справі № 908/1778/14, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 08.07.2015 року у справі № 908/1778/14 скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ДПІ у Печерському р-ні ГУ ДФС у м. Києві посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, а саме: ст.ст. 1, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) та ст. ст. 1, 95 Закону про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) до осіб, що мають право апеляційного оскарження відносяться, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Відповідно до ч. 6 ст. 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство (2343-12) .

Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство кредиторами є - юридична або фізична особа, а також органи доходів та зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановлено порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань боржника.

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, визначені ч. 3 вказаної статті, які передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2014 року загальними зборами учасників ТОВ "СІБОЛ" було прийнято рішення про припинення ТОВ "СІБОЛ" шляхом його ліквідації (а.с.7).

Рішення про припинення юридичної особи, опубліковано у "Бюлетені державної реєстрації" № 278 (8) за 2014 рік.

Головою ліквідаційної комісії банкрута на виконання вимог встановлених п.п. 11.1.1 п.11 Порядку обліку платників податків і зборів було направлено заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 04.03.2014 року прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 56/26-55-15-06.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.06.2014 року порушено провадження у справі № 908/1778/14 про банкрутство ТОВ "СІБОЛ" в порядку в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI (4212-17) , що набрав чинності з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Запорізької області від 13.06.2014 року ТОВ "СІБОЛ" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено Костюка В.І.

Повідомлення № 4886 про визнання банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури опубліковано 13.06.2014 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.

Ухвалою господарського суду від 08.12.2014 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано ТОВ "СІБОЛ", провадження у справі припинено.

При цьому, в матеріалах справи не міститься доказів звернення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві до суду з заявою про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство ТОВ "СІБОЛ".

В апеляційній скарзі ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника у податковому органу не має. Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги.

При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно до ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство (2343-12) .

Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до правомірного висновку, що ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві не набула на момент звернення з апеляційною скаргою статусу сторони у справі про банкрутство боржника у розумінні приписів Закону про банкрутство (2343-12) .

Стосовно проведення органами ДПІ перевірки ТОВ "СІБОЛ", колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає що, відкриття ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним позапланової перевірки боржника. Орган податкової служби вправі звернутися до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду у справі про банкрутство.

Відповідно до п. 11 Наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 (za562-11) "Про затвердження порядку обліку платників податків і зборів" у разі отримання документів згідно з пунктом 11.2, органом державної податкової служби приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі. Призначається та розпочинається перевірка у такі строки: протягом місяця після отримання того документа, що надійшов до органу державної податкової служби першим.

Згідно з п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України тривалість перевірок, визначених у ст. 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Цього кодексу, тривалість яких встановлена у ст. 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів.

Відповідно до п. 78.1 п. 78.1.7 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подану заяву про зняття з обліку платника податків;

Згідно з п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві не надано жодних доказів, які б свідчили про вжиття заходів для проведення такої перевірки, поряд з цим, в матеріалах справи також відсутні докази відмови ліквідатора боржника про надання документів для перевірки чи оскарження податковим органом відповідної відмови ліквідатора.

При цьому, у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК (1798-12) підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження (п. 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2014 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХII Господарського процесуального кодексу України" (v0007600-11) ).

Апеляційне провадження у справі може бути припинено з підстав, зазначених у п.п. 1 (у тому числі якщо буде встановлено, що особа, яка подала апеляційну скаргу, не мала права на таке подання) і п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК. (п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2014 року № 7 (v0007600-11) "Про деякі питання практики застосування розділу ХII Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ").

Виходячи з викладених норм законодавства та встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на ухвалу господарського суду Запорізької області від 08.12.2014 року у справі № 908/1778/14.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

За таких обставин, ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 08.07.2015 року у справі № 908/1778/14 підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.