розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность Супутникові Комунікації" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09 червня 2015 року у справі № 910/11586/13 господарського судуміста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность Супутникові Комунікації" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Поверхность ТВ"про стягнення 2 149 855, 57 доларів США та 18 588 196 грн. 71 коп. за участю представників: від позивача: від відповідача: від третьої особи: Кравченко Р.М., Дзюбко М.П., Самойленко В.В., Клименко Р.В., Клименко Р.В.,

У червні 2013 року ПАТ "Банк Кіпру", правонаступником якого є ПАТ "Неос Банк", звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "Поверхность Супутникові Комунікації" про стягнення на підставі договору поруки № 54-2010 від 11.01.2010 заборгованості за кредитним договором.

Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.

При новому розгляді справи позивач зменшив розмір заборгованості за кредитним договором № 002-130/2006 від 18.09.2006 та просив стягнути з відповідача 1 801 227,74 дол. США, з яких: 1318155,90 дол. США простроченої заборгованості, 483071,84 дол. США прострочених процентів, а також 18 303 005,90 грн., з яких: 13140265,25 грн. простроченої заборгованості по кредиту та 5162740,65 грн. прострочених процентів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.04.2015 (суддя Пінчук В.І.) в задоволенні позовних вимог відмовлено з огляду на те, що на момент звернення до суду із цим позовом договір поруки припинено в силу положень ч.4 ст. 559 ЦК України, оскільки кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явив вимоги до поручителя.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 (судді: Тищенко О.В. - головуючий, Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.) рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Поверхность-Супутникові Комунікації" на користь ПАТ "Неос Банк" заборгованість по поверненню кредиту в розмірі 1801227,74 дол. США та 13140265,28 грн.; заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 483071,84 дол. США та 5162740,65 грн.

Апеляційний господарський суд, дослідивши вимогу кредитора до поручителя від 11.06.2013, дійшов висновку про відсутність підстав вважати поруку припиненою на підставі ст. 559 ЦК України.

Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Поверхность Супутникові Комунікації" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, скасувати виконавче провадження по цій справі.

У скарзі зазначається, що у вимозі від 11.06.2013 вимагається виконання кредитних зобов`язань за кредитним договором № 002-194/2007 від 26.12.2007, проте відповідач не укладав із позивачем вказаний кредитний договір. Відповідач поручився відповідати перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором № 002-130/2006 від 18.09.2006.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 13.08.2015 у зв`язку із перебуванням судді Татькова В.І. та судді Плюшка І.А. у відпустці у справі № 910/11586/13 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Самусенко С.С. (доповідач), судді Дунаєвська Н.Г., Картере В.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.08.2015 касаційну скаргу у справі № 910/11586/13 прийнято до провадження.

ПАТ "Неос Банк" у відзиві на касаційну скаргу, з урахуванням додаткових пояснень, просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду без змін як таку, що прийнята з дотриманням норм права.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 31.08.2015 у справі № 910/11586/13 у зв`язку з виходом судді Плюшка І.А. та судді Татькова В.І. з відпустки сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді Самусенко С.С. (доповідач), Татьков В.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.09.2015 у справі № 910/11586/13 продовжено строк та відкладено розгляд касаційної скарги.

Розпорядженням секретаря першої судової палати ВГСУ від 12.10.2015 у справі № 910/11586/13 у зв`язку з перебуванням судді Плюшка І.А. у відпустці сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Самусенко С.С. (доповідач), судді Владимиренко С.В., Татьков В.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.10.2015 у справі № 910/11586/13 розгляд касаційної скарги відкладено.

Розпорядженням секретаря першої судової палати ВГСУ від 02.11.2015 у справі № 910/11586/13 у зв`язку із виходом з відпустки судді Плюшка І.А. сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді Самусенко С.С. (доповідач), Татьков В.І.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, відповідача та третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.09.2006 між банком-кредитором та третьою особою як позичальником укладено кредитний договір № 002-130/2006.

На виконання умов кредитного договору № 002-130/2006 від 18.09.2006 кредитор надавав позичальнику грошові кошти, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позичальника.

У п.3.5 кредитного договору, з урахуванням додаткових угод, сторони погодили, що позичальник зобов`язаний забезпечити повне погашення кредиту до 11.12.2012.

Позичальник належним чином не виконав покладені на нього зобов`язання за кредитним договором у розмірах та терміни, які передбачені умовами кредитного договору.

11.01.2010 між банком-кредитором та відповідачем як поручителем і третьою особою як позичальником укладено договір поруки № 54-2010, за яким з урахуванням внесених змін до договору, поручитель зобов`язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником в повному обсязі грошових зобов`язань, що випливають з кредитного договору № 002-130/2006 від 18.09.2006 та всіх додаткових угод до нього.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що кредитор пред`явив вимогу до поручителя 11.06.2013, тобто в межах шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання.

17.06.2013, тобто через шість днів після пред`явлення вимоги до поручителя, банк звернувся до поручителя із цим позовом.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Дослідивши вказані вище обставини та зміст наявної у матеріалах справи вимоги позивача до відповідача як поручителя від 11.06.2013 про сплату заборгованості, апеляційний господарський суд встановив, що текст вимоги від 11.06.2013 слід розглядати як вимогу за всіма переліченими в ній договорами.

У вимозі від 11.06.2013 позивач просив відповідача негайно виконати зобов`язання, зокрема, за договором поруки № 54-2010 від 11.01.2010.

Як вбачається із встановлених обставин апеляційним господарським судом, договір поруки № 54-2010 від 11.01.2010 укладено на забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з кредитного договору № 002-130/2006 від 18.09.2006.

Пунктом 3.2 договору поруки передбачено, що дія договору припиняється після повного виконання позичальником або поручителем зобов`язань перед кредитором за кредитним договором.

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного виконання зобов`язань за кредитним договором не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в такому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя (див. постанову ВСУ від 05.10.2015 у справі № 6-263цс15).

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками апеляційного господарського суду про відсутність підстав вважати поруку припиненою на підставі ч.4 ст. 559 ЦК України, оскільки кредитор пред`явив вимогу до поручителя 11.06.2013, тобто в межах передбаченого ч.4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку.

Касаційна інстанція вважає, що судом апеляційної інстанції правильно не застосовано ст. 559 ЦК України, зокрема, із врахуванням положень ст. 555 ЦК України.

Тлумачення відповідачем ч.4 ст. 559 ЦК України несправедливо звужує право банку на захист його порушеного права на повернення наданого боржнику кредиту.

Касаційна інстанція звертає увагу на помилкове зазначення апеляційним господарським судом в мотивувальній частині постанови норм Глави 47 та параграфа 1 Глави 71 ЦК України (435-15) та норм і мотивування щодо пені. Також колегія суддів погоджується із твердженнями скаржника про некоректність викладеного апеляційним господарським судом аналізу змісту вимоги від 11.06.2013.

Проте вказане не вплинуло на правильність зроблених апеляційним господарським судом висновків згідно встановлених обставин про наявність підстав для задоволення позову у цій справі.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Апеляційний господарський суд правильно послався на ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України.

За змістом вказаних норм суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір поруки є обов`язковим для виконання сторонами, в конкретному випадку поручителем.

При цьому, погоджуючись із правильною позицією апеляційного господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позову, касаційна інстанція в межах наданих їй повноважень за встановленими судами обставинами виправляє допущену в постанові апеляційним господарським судом помилку.

Так, встановивши наявність у позичальника боргу у заявленому позивачем розмірі, з урахуванням уточнених вимог, та наявність підстав для стягнення з поручителя вказаних сум, а саме 1801227,74 дол. США, з яких 1318155,90 дол. США простроченої заборгованості та 483071,84 дол. США прострочених процентів, а також 18303005,90 грн., з яких 13140265,25 грн. простроченої заборгованості по кредиту та 5162740,65 грн. прострочених процентів, суд апеляційної інстанції помилково зазначив у резолютивній частині постанови замість "1318155,90 дол. США" - "1801227,74 дол. США" та замість"13140265,25 грн." - "13140265,28 грн.".

З урахуванням вказаного у резолютивній частині постанови апеляційної інстанції має бути замість "1318155,90 дол. США" - "1801227,74 дол. США" та замість"13140265,25 грн." - "13140265,28 грн."

За п.5 ч.1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого господарського суду України змінює постанову в порядку п.5 ч.1 ст. 111-9 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ТОВ "Поверхность Супутникові Комунікації" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 910/11586/13 змінити, в пункті 3 резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 замість "1 801 227, 74 дол. США" читати "1 318 155,90 дол. США" та замість "13 140 265,28 грн." читати "13 140 265,25 грн.".