Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Євсікова О.О., суддів Кролевець О.А., Попікової О.В., розглянувши касаційну скаргу Фонду державного майна на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 (головуючий суддя Філінюк І.Г., судді Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) у справі № 5017/781/2012 Господарського суду Одеської області за позовом Фонду державного майна до Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "Укрферрі", за участю Прокуратури Одеської області, про зобов'язання підписати додатковий договір до договору оренди, за участю представників: позивача Васильківська В.Є., відповідача Типінський Д.В., Маліневський О.М., Фурса С.М., прокуратури Романов Р.О.,

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.05.2015 скаргу Фонду державного майна України на дії другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції задоволено: визнано дії головного державного виконавця другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Долинського М.М. щодо винесення постанови від 25.12.2014 ВП № 38648202 про закінчення виконавчого провадження неправомірними; скасовано постанову головного державного виконавця другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 25.12.2014 ВП № 38648202 про закінчення виконавчого провадження.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.05.2015 у справі № 5017/781/2012 скасовано, в задоволенні скарги Фонду державного майна України на дії другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції відмовлено.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просять постанову апеляційного суду скасувати, а ухвалу місцевого суду - залишити в силі.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, зокрема ст.ст. 93, 117 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25.06.2013 державним виконавцем другого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 38648202 з виконання наказу Господарського суду Одеської області № 5017/781/2012 від 30.05.2013.

22.12.2014 ухвалою Господарського суду Одеської області у справі № 5017/781/2012 визнано таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду Одеської області від 13.05.2013 у справі № 5017/781/2012 щодо зобов'язання ПАТ "Судноплавна компанія "Укрферрі" підписати додатковий договір до договору оренди від 05.12.1997 № Д-1905 у редакції позивача.

25.12.2014 старшим державним виконавцем другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Долинським М.М. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 38648202 на підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 22.12.2014 з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як встановлено судами, скаржником подано скаргу на дії державної виконавчої служби у встановлений ч. 4 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" та ч. 1 ст. 121-2 ГПК України десятиденний строк для оскарження постанови.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Як зазначалось вище, підставою для закінчення виконавчого провадження стала ухвала Господарського суду Одеської області від 22.12.2014 у справі № 5017/781/2012, якою наказ № 5017/781/2012 від 30.05.2013 визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Скасовуючи ухвалу місцевого суду від 18.05.2015 та відмовляючи у задоволенні скарги позивача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 залишено без змін ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2014, остання набула законної сили 22.12.2014, а тому дії державного виконавця відповідають вимогам закону.

Однак колегія суддів не погоджується з наявністю підстав для скасування ухвали місцевого суду з огляду на таке.

Згідно з п. 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 (v0006600-12) ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення, якщо інше не передбачено законом (зокрема, частинами п'ятою та шостою статті 122-11 ГПК).

Відповідно до ч.ч. 4 та 5 ГПК України (1798-12) якщо наказ було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Ухвала господарського суду за результатами розгляду заяви надсилається стягувачеві і боржнику у п'ятиденний строк з дня її винесення. Ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на ухвалу місцевого господарського суду протягом п'яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом.

Таким чином, ухвала Господарського суду Одеської області від 22.12.2014 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, може бути оскаржена протягом 5 днів.

Однак, як встановлено судами, державним виконавцем було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження 25.12.2014, тобто у період, відведений для апеляційного оскарження вказаної ухвали.

Водночас єдиною підставою для відмови у задоволенні заяви позивача суд апеляційної інстанції визначив наявність ухвали Господарського суду Одеської області від 22.12.2014, залишеної без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015.

Разом з тим апеляційним судом встановлено, що 07.04.2015 постановою Вищого господарського суду України постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2014 скасовано, у задоволенні заяви ТОВ "Судноплавна компанія "Укрферрі" про визнання наказу Господарського суду Одеської області від 30.05.2013 у справі № 5017/781/2012 таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

Отже, вказаною постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2015 не тільки скасовано акти попередніх судових інстанцій, а й взагалі відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Судноплавна компанія "Укрферрі" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, що свідчить про необгрунтованість такої вимоги.

Тобто, відсутні підстави, які були покладені в основу постанови суду апеляційної інстанції від 10.06.2015 для відмови у задоволенні скарги на дії ДВС, що не може залишитися поза увагою суду касаційної інстанції, оскільки має визначальне значення для правильного вирішення даного спору.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За висновком колегії суддів, місцевий суд повно встановив обставини справи, надав їм вірну юридичну оцінку, встановив підставність доводів позивача та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення скарги позивача є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а ухвала місцевого суду - залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 49, 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Касаційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 скасувати, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.05.2015 у справі № 5017/781/2012 - залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "Укрферрі" на користь Фонду державного майна України 852,60 грн. судового збору за подання касаційної скарги.