ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2015 року Справа № 910/26972/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Удовиченка О.С. суддів: Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на постанову та на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 господарського суду міста Києва від 29.04.2015 (в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ПАТ " Брокбізнесбанк " в сумі 20 000,00 грн.)
у справі № 910/26972/14 господарського суду міста Києва за заявою Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Публічного акціонерного товариства "Гідромеханізація" про визнання банкрутом арбітражний керуючий Мирутенко М.М. в судовому засіданні взяли участь представники :
ПАТ " Брокбізнесбанк "Савінський К.В.ПАТ "Гідромеханізація" арбітражний керуючий Мирутенко М.М.
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.01.2015 порушено провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства "Гідромеханізація" (далі - ПАТ "Гідромеханізація"), визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на суму 1 747 656, 59 грн., розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Мирутенка М.М., попереднє засідання суду призначено на 18.03.2015.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.04.2015 (суддя Чеберяк П.П.) визнано конкурсними кредиторами ПАТ "Гідромеханізація", зокрема, Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" на суму 1 119 854, 74 грн. (вимоги 4 черги), на суму 76 637,47 грн. (вимоги 6 черги); відмовлено у визнанні кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на суму 20 000 грн. 00 коп.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 (колегія суддів: Разіна Т.І., Шипко В.В., Гарник Л.Л.) ухвалу господарського суду міста Києва від 29.04.2015 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ПАТ "Брокбізнесбанк" на суму 20 000,00 грн. залишено без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Брокбізнесбанк" залишено без задоволення.
ПАТ " Брокбізнесбанк " звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015, скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 29.04.2015 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ПАТ "Брокбізнесбанк" на суму 20 000,00 грн., визнати вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" на суму 20 000,00 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів в шосту чергу.
В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень в частині невизнання кредиторських вимог на суму 20 000,00 грн. норм процесуального права, зокрема: ст.ст.43, 45, 47 ГПК України (1798-12) .
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої та судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Гідромеханізація" оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 15.01.2015 за № 13516.
ПАТ "Брокбізнесбанк" звернулося до господарського суду у порядку ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) з кредиторськими вимогами до боржника на суму 1216492,21 грн., з яких 1119 854,74 грн. - заборгованість по кредиту за кредитним договором № 81-08-980-К від 23.12.2008, за нарахованими та несплаченими відсотками, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 96 637,47 грн. - сума пені за порушення основного зобов'язання, сума пені за нарахованими та несплаченими відсотками та штраф за неподання банку щоквартальної фінансової звітності, передбачений кредитним договором. Заявлені кредитором вимоги, обґрунтовані невиконанням зобов'язань за кредитним договором № 81-08-980-К від 23.12.2008.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, визнаючи вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" у сумі 1 196 492,21 грн., виходив з того, що вони є обґрунтованими, виникли на підставі кредитного договору № 81-08-980-К від 23.12.2008, підтверджуються рішенням господарського суду м. Києва від 25.10.2010 у справі № 4/199 за позовом ПАТ "Брокбізнесбанк" до ПАТ "Гідромеханізація" про стягнення заборгованості за кредитним договором, визнані боржником та розпорядником майна та підтверджуються наданими кредитором доказами.
Вимоги в сумі 20 000, 00 грн. штрафних санкцій, які просив визнати кредитор посилаючись на невиконання боржником умов п.4.2.6 кредитного договору, суди визнали необґрунтованими виходячи з наступного.
Судами зазначено, що вимоги на суму 20 000,00 грн., які складають штрафні санкції, нараховані на підставі п. 4.2.6 кредитного договору, боржником та розпорядником майна в повідомленні № 52/15 від 24.04.2015 не визнані, оскільки наведеним пунктом договору передбачено, що позичальник зобов'язаний надавати банку всі необхідні документи для здійснення перевірки цільового використання кредиту, аналізу фінансового стану позичальника на вимогу банку. З огляду на те, що банком не надано доказів, які б свідчили, що на вимогу банку позичальником не надано витребуваних документів, вимоги, які складають неустойку в розмірі 0,5 відсотків від суми фактичного залишку заборгованості за кредитом є безпідставними.
За приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 629 Цивільного Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 7.3 кредитного договору банк має право нараховувати позичальнику неустойку в розмірі 0,5 відсотків від суми фактичного залишку заборгованості за кредитом у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником п.п. 4.2.6, 4.2.7 цього договору за кожним факт порушення.
Згідно п. 4.2.6 кредитного договору передбачено обов'язок позичальника надавати банку всі необхідні документи для здійснення перевірки цільового використання кредиту, аналізу фінансового стану позичальника, зокрема щоквартально до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати банку фінансову інформацію, пов'язану з діяльністю позичальника у звітному кварталі (в тому числі баланс (форму № 1), звіт про фінансові результати (форму № 2), щорічно до 20 лютого наступного за звітним роком надавати банку фінансову інформацію, пов'язану з діяльністю позичальника у звітному році (в тому числі баланс (форму № 1), звіт про фінансові результати (форму № 2), а також в строк до 7 числа поточного місяця надавати банку довідки з інших банків, в яких у позичальника відкриті поточні рахунки та/або існує кредитна заборгованість, про фактичні обороти і стан заборгованості (по сумі кредиту, процентам та штрафним санкціям) за попередній місяць, а також інші документи на вимогу банку.
Таким чином, кредитним договором встановлено обов'язок позичальника надавати банку документи щоквартальної звітності (форма № 1 та форма № 2), а інші, не передбачені цим пунктом документи, подавати на вимогу банку. За невиконання обов'язку щодо надання своєчасно щоквартальної звітності передбачено відповідальність позичальника у вигляді 0,5 % від суми залишку заборгованості по кредиту. Станом на день звернення заборгованість по кредиту становила 1000000,00 грн. Згідно розрахунку заборгованості кредитором за 4 квартали 2014 року на базову суму заборгованості 1000000,00 грн. нараховано штраф за неподання позичальником щоквартальної звітності згідно п.4.2.6. кредитного договору. Так, за неподання щоквартальної звітності 20.02.2014, 25.04.2014, 25.07.2014, 25.10.2014 боржнику нараховано штраф у розмірі 20000,00 грн.
Враховуючи, що висновок судів про відхилення вимог банку в сумі 20 000,00 грн. зроблений без врахування вимог ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526, 629 Цивільного Кодексу України, вимоги банку ґрунтуються на умовах кредитного договору, докази виконання боржником обов'язків, передбачених п. 4.2.6 кредитного договору, в матеріалах справи відсутні, натомість кредитором підтверджено право на отримання штрафних санкцій у розмірі 20 000,00 грн., колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення кредиторських вимог в сумі 20000,00 грн.
Згідно з пунктом 5 статті 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції.
Враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, а також те, що суди попередніх інстанцій правильно встановили фактичні обставини у справі, проте невірно витлумачили пункт договору, що призвело до помилкового відхилення кредиторських вимог банку, постанова апеляційного господарського суду та ухвала суду першої інстанції підлягають зміні.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 та на ухвалу господарського суду міста Києва від 29.04.2015 у справі № 910/26972/14 змінити в частині визначення розміру кредиторських вимог ПАТ "Брокбізнесбанк", визнаних як вимоги шостої черги.
Визнати кредиторські вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" шостої черги на суму 96 637,47 грн. ( 76 637,47 грн. та 20 000,00 грн.)
В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 та ухвалу господарського суду міста Києва від 29.04.2015 залишити без змін.
Головуючий
Судді
О.С. Удовиченко
В.Я. Погребняк
В.Ю. Поліщук