В грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області та Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про визнання недійсними електронних торгів з продажу майнового комплексу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус" (вул. Вокзальна, 8, м.Надвірна, Івано-Франківська область), проведених останнім 20.11.2014 року.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 20.01.2015 року (суддя Фанда О.М.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 року (судді: Скрипчук О.С., Дубник О.П., Матущак О.І.) рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено; визнано недійсними електронні торги, проведені 20.11.2014 року Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, з продажу майнового комплексу ТОВ "Глобус", розташованого по вул. Вокзальній, 8 у місті Надвірна Івано-Франківської області, про що складено протокол № 12953 від 20.11.2014 року.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Клот-Інвест" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.02.2014 року у справі № 909/1418/13 задоволено позов ПАТ "Банк Форум" до ТОВ "Глобус" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 12/08/14-КL від 03.04.2008 року в сумі 5 580 305,70 грн., з яких 5 229 034 грн. - поточна заборгованість по поверненню кредиту, 219 189,63 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 37 247,91 грн. - поточна заборгованість за нарахованими процентами, 94 834,16 грн. - пеня.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 року рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.02.2014 року у справі № 909/1418/13 скасовано в частині стягнення з відповідача 94834,16 грн. пені та прийнято в цій частині нове рішення; стягнуто з ТОВ "Глобус" на користь ПАТ "Банк Форум" 76 694,74 грн. пені; в задоволенні вимог про стягнення 18 139,42 грн. пені відмовлено; в решті рішення залишено без змін.

06.05.2014 року на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду господарським судом Івано-Франківської області видано наказ, який пред"явлено до виконання у відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Івано-Франківській області.

12.06.2014 року старшим державним виконавцем цього відділу Пилип"юком Я.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом ВП № 43644669, а 11.07.2014 року складено акт опису та арешту майна, що належить боржнику на праві власності.

27.08.2014 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта для проведення оцінки описаного та арештованого майна.

Згідно висновку оцінювача про вартість майна, що належить ТОВ "Глобус", складеного станом на 15.08.2014 р., вартість описаного й арештованого майна становить 3 637 703 грн.

ВДВС головного управління юстиції в Івано-Франківській області листом № 04.1-12/4137 від 30.09.2014 року проінформовано позивача про результати оцінки.

Не погоджуючись з визначеною експертом вартістю майна, 22.10.2014 року ПАТ "Банк Форум" подано до відповідача заперечення щодо оцінки описаного й арештованого майна.

24.10.2014 року державним виконавцем винесено постанову щодо проведення рецензування звіту про оцінку майна боржника ТОВ "Глобус".

Цього ж дня державним виконавцем направлено до ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України документи щодо реалізації майна шляхом проведення електронних торгів.

29.10.2014 року ПАТ "Банк Форум" отримано лист ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України № 01-03/7485 від 24.10.2014 року про передачу майна на реалізацію на підставі пункту 5 розділу 3 Тимчасового порядку із зазначенням в ньому початкової ціни продажу 3 579 581 грн., без врахування результатів рецензування.

20.11.2014 року ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України проведено електронні торги, на яких реалізовано майновий комплекс ТОВ "Глобус", розташований за адресою: вул. Вокзальна, 8, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область; переможцем торгів стало ТОВ "Клот-Інвест".

Предметом позову у даній справі є визнання недійсними електронних торгів, проведених 20.11.2014 року ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, з продажу вищевказаного майнового комплексу ТОВ "Глобус", внаслідок порушення при їх проведенні вимог статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" щодо оцінки описаного й арештованого нерухомого майна.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд вказав, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до договорів купівлі-продажу, а тому такий договір може визнаватися недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (статті 203, 215 ЦК України). Підставами недійсності правочину, укладеного за результатами прилюдних торгів, є недодержання вимог закону в момент його укладення, а підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

Водночас, суд першої інстанції зазначив, що у випадку подання позову про визнання угоди недійсною особою, що не є стороною оспорюваної угоди, відповідачами у такій справі є всі учасники угоди. Разом з тим, позивачем не визначено переможця торгів (покупця), як відповідача у справі, і клопотання про його залучення до участі у справі суду не подавалось.

За вказаних обставин, господарський суд Івано - Франківської області послався на не доведення позивачем належними та допустимими доказами, в порядку статті 33 ГПК України, порушення відповідачами №№ 1, 2 його прав чи законних інтересів при проведенні електронних торгів 20.11.2014 року, на яких реалізовано майно ТОВ "Глобус", що перебувало в заставі ПАТ "Банк Форум".

Разом з тим, апеляційна інстанція, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи позовні вимоги, вірно зазначила про недотримання встановлених законом правил проведення торгів та, як наслідок, наявність підстав для визнання спірних торгів недійсними з огляду на наступні приписи чинного законодавства.

Умови та порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачено Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 15.12.1999 року № 74/5 (z0865-99) .

Відповідно до частин 1, 2 статті 62 цього Закону реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Відносини щодо проведення торгів з реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів врегульовано Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 року № 656/5 (z0427-14) , яким передбачено певну процедуру та правила проведення торгів.

Згідно розділу 2 цього Тимчасового порядку реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 58 Закону України "Про виконавче провадження". Державний виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після закінчення десятиденного строку подачі заперечень сторін виконавчого провадження проти визначення вартості (оцінки) майна або у разі відсутності таких заперечень готує для проведення реалізації майна документи, передбачені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за № 489/20802 (z0489-12) , і направляє їх до відповідного структурного підрозділу головного управління юстиції у місті Києві та областях, які беруть участь в експерименті, що забезпечує реалізацію повноважень Державної виконавчої служби України. У разі проведення рецензування звіту про оцінку майна зазначені документи готуються та направляються (передаються) не пізніше трьох робочих днів з дня закінчення десятиденного строку на оскарження у судовому порядку сторонами виконавчого провадження оцінки, визначеної за результатами рецензування такого звіту.

Визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі, якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження").

Переглядаючи судове рішення в апеляційному порядку, апеляційним господарським встановлено факт порушення державним виконавцем порядку проведення оцінки майна при передачі ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України документації щодо реалізації майна шляхом проведення електронних торгів за відсутності результатів рецензування звіту оцінки майна, чим порушено приписи статті 58 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, судом апеляційної інстанції обгрунтовано спростовано твердження ВДВС про те, що реалізація майна на електронних торгах повинна була відбуватись без призначення рецензування звіту оцінки майна, оскільки позивач пропустив 10-денний строк щодо подачі заперечень на звіт про оцінку майна, посилаючись на пункт 3.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" (v0011600-13) , в якому передбачено, що державний виконавець здійснює підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації майна проводяться спеціалізованими організаціями, з якими Державною виконавчою службою укладається відповідний договір. З урахуванням правової процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та особливостей, передбачених законодавством щодо проведення прилюдних торгів, у тому числі складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів, слід мати на увазі, що складання такого акта є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а, відтак, є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку. Предметом спору може бути як протокол відповідних торгів із зазначенням сторін та істотних умов, так і договір купівлі-продажу, якщо він укладався. При цьому, не оскарження позивачем у порядку статті 121- 2 ГПК дій або бездіяльності органу Державної виконавчої служби під час виконання судового рішення не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про визнання прилюдних торгів недійсними.

Також апеляційною інстанцією встановлено обставини недотримання ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України правил щодо надання повної і достовірної інформації в публікації оголошення про продаж на електронних торгах майнового комплексу належного ТОВ "Глобус".

Так, згідно розділу 3 Тимчасового положення інформаційне повідомлення про електронні торги розміщується на Веб-сайті системою автоматично не пізніше ніж за один місяць до дати завершення електронних торгів. Зміст інформаційного повідомлення про електронні торги повинен містити: загальну інформацію про електронні торги: відомості про організатора (найменування, контактні телефони, електронна адреса); відомості про зберігача (прізвище, ім'я, по батькові (найменування), контактний телефон, електронна адреса (за наявності); порядок оформлення участі в електронних торгах, перелік документів, які надаються учасниками, та вимоги до їх оформлення; кінцевий термін прийому заявок для участі в електронних торгах; дату і час початку електронних торгів; час закінчення електронних торгів (завершення подачі цінових пропозицій); строки сплати та розмір гарантійного внеску, реквізити рахунку, на який вноситься гарантійний внесок (найменування банку, МФО банку, номер рахунку, призначення платежу); строк для підписання протоколу проведення електронних торгів; реквізити рахунку, контактні телефони органу державної виконавчої служби, на який у разі визначення переможцем електронних торгів необхідно перерахувати кошти за придбане майно, строки сплати таких коштів. Якщо реалізації підлягає єдиний (цілісний) майновий комплекс підприємства чи його структурний підрозділ, в інформації про майно додатково зазначаються: обсяг та основна номенклатура продукції (робіт, послуг), у тому числі експортної; кількість та склад робочих місць; відомості про будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на якій розташовано єдиний (цілісний) майновий комплекс підприємства; додаткові відомості.

В інформаційному повідомленні про проведення електронних торгів щодо реалізації майнового комплексу ТОВ "Глобус", розміщеному на сайті 20.10.2014 року, містилась наступна інформація: дата закінчення подання заявок - 20.11.2014 року 08:00; дата проведення аукціону 20.11.2014 року, 09:00; стартова ціна - 3 579 581 грн., розмір гарантійного внеску 178 979,05 грн.; крок аукціону 35 795,81 грн.; країна - Україна; місцезнаходження майна - Івано-Франківська область, Надвірнянський район, м. Надвірна, вул. Вокзальна, 8; відомості про майно, його склад характеристики опис; відомості про обтяження майна - іпотека (АКБ "Форум"), застава (АКБ "Форум", ТОВ "Компанія з управління активами "Євроінвест"), арешт (ВДВС Яворівського РУЮ, ВДВС Рахівського РУЮ, ВПВР Державної виконавчої служби України, ВПВР ГУЮ в Івано-Франківській області).

Проте, в повідомленні про проведення електронних торгів щодо реалізації майнового комплексу ТОВ "Глобус" інформація по обсягу й основній номенклатурі продукції (робіт, послуг), у тому числі експортної; кількість і склад робочих місць; відомості про земельну ділянку, на якій розташовано єдиний (цілісний) майновий комплекс підприємства, відсутня.

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника визначено у главі 4 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Згідно частини 1 статті 52 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Підставою для повернення виконавчого документа згідно пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" є відсутність у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" на майно, яке перебуває в іпотеці та не входить до Переліку видів майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами (додаток до цього Закону) допускається звернення стягнення на майно, яке полягає, зокрема, в його арешті та примусовій реалізації.

Отже, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення суду та може накладатись державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (стаття 57 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 44 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено черговість задоволення вимог стягувачів, згідно якої в першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.

Загальний порядок звернення стягнення на заставлене майно визначений статтею 54 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" (898-15) (частина восьма статті 54 Закону України "Про виконавче провадження").

За положеннями статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки передбачений у розділі V Закону України "Про іпотеку" (898-15) , згідно частини 1 статті 33 якого, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону України "Про іпотеку").

Нормами статей 36, 37, 38 цього Закону також передбачено право сторін договору іпотеки визначати інші позасудові способи задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, передбачений розділом V Закону України "Про іпотеку" (898-15) та частиною 8 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" спеціальний примусовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог іпотекодержателя застосовується за умови ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки або вчинення нотаріусом виконавчого напису (статті 39, 41 Закону України "Про іпотеку").

Водночас, якщо виконавчі дії вчиняються на підставі судового рішення про стягнення заборгованості та за відсутності судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, вони регулюються загальними нормами Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , а не нормами спеціального Закону України "Про іпотеку" (898-15) .

Апеляційною інстанцією встановлено, що державним виконавцем вчинялися дії з виконання судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, в тому числі на користь іпотекодержателя, а не з виконання судових рішень чи виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі частини третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку".

Разом з тим, опис, арешт та примусове звернення стягнення на предмет іпотеки повинно здійснюватися державним виконавцем відповідно до частини 8 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" (898-15) , оскільки рішення судів про стягнення з боржника на користь стягувача коштів, на виконання яких відкрито виконавче провадження, не дає державному виконавцю права звертати стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, при відсутності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки або виконавчого напису нотаріуса з цього приводу. У випадку, коли у боржника немає майна, на яке може бути звернуто стягнення при виконанні судових рішень про стягнення заборгованості, а наявне у боржника майно є предметом іпотеки, державний виконавець повертає стягувачу виконавчий лист з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, реалізація предмета іпотеки можлива лише у разі наявності відповідного рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконавчого напису нотаріуса чи договору про задоволення вимог іпотеко держателя.

Крім того, відповідно до розділів 5, 6 договору іпотеки від 09.10.2007 року, укладеного між АКБ "Форум" та ТОВ "Глобус", звернення стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно адміністративно виробничі будівлі ТОВ "Глобус", які знаходяться за адресою: вул. Вокзальна, 8, м. Надвірна, Івано-Франківська область) здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису або відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя (позасудове задоволення вимог іпотекодержателя).

Відтак, реалізація предмета іпотеки відбулася поза межами виконавчого провадження із звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки ВДВС відкрито виконавче провадження за наказом про стягнення з ТОВ "Глобус" на користь ПАТ "Банк Форум" грошових коштів, в той час як на електронних торгах, які відбулись 20.11.2014 року, реалізовано майно, що є предметом іпотеки (майновий комплекс ТОВ "Глобус" за адресою вул. Вокзальна, 8, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область) за договором від 09.10.2007 року.

Зважаючи на вищевикладені обставини, апеляційною інстанцією підставно зазначено про самовільну зміну державним виконавцем у спірних відносинах способу виконання виконавчого документу, що спричинило звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2014 року у справі № 909/1418/13 визнано дії старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Івано-Франківській області Пилип'юка Ярослава Васильовича зі складання акту опису та арешту майна від 11.07.2014 р. року у виконавчому провадженні ВП № 43644669 з примусового виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області № 551 від 06.05.14 р. незаконними та скасовано акт опису та арешту від 11.07.2014 р.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2014 року скасовано в частині визнання дій старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Івано-Франківській області Пилип'юка Я.В. зі складання акту опису та арешту майна від 11.07.2014 р. року у виконавчому провадженні ВП № 43644669 з примусового виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області № 551 від 06.05.14 р. незаконними; в цій частині скарга залишена без розгляду; в іншій частині (в частині скасування акта опису та арешту від 11.07.2014 р.) ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2014 року залишена без змін.

Враховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (ст.ст. 203, 215 ЦК України).

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги, апеляційна інстанція обгрунтовано виходила з того, що реалізація з електронних торгів спірного приміщення (предмета іпотеки) за відсутності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням способу реалізації предмета іпотеки (виконавчого напису нотаріуса) та порушення державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) щодо організації проведення прилюдних торгів є підставою для визнання недійсним укладеного за результатами прилюдних торгів правочину згідно частини 1 статті 215 ЦК України.

Доводи касаційної скарги відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 ГПК України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обгрунтованих висновків апеляційного господарського суду.

В зв"язку з викладеним, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків Львівського апеляційного господарського суду, в зв'язку з чим підстав для скасування постанови не вбачається.