головуючого - судді Грека Б.М., - (доповідача у справі), суддів: Бондар С.В., Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каргон" на постанову Київського апеляційного господарського суду 18.06.15 у справі № 910/2646/15-г господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каргон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська харчова компанія" про стягнення суми за участю представників від: позивача Павленко О.О. (дов. від 07.07.15) відповідача не з'явилися, були належно повідомлені,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каргон" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача ТОВ "Українська харчова компанія" про стягнення заборгованості у розмірі 382002,65 грн., з якої 341015,40 грн. основного боргу, 21582,07 грн. пені, 2354,77 грн. - 3 відсотків річних та 17050,77 грн. інфляційних втрат на заявлену суму заборгованості.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.04.15 (суддя Демидов В.О.) позовні вимоги задоволено повністю з підстав доведеності наявності та розміру заборгованості.

За результатом апеляційного перегляду справи постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Ільєнок Т.В., суддів: Яковлєва М.Л., Авдеєва П.В.) рішення скасовано, в позові відмовлено. постанова обґрунтована тим, що відповідач повністю розрахувався за виконані позивачем роботи.

Не погоджуючись із постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення господарського суду м.Києва залишити без змін. Скарга обґрунтована тим, що апеляційним судом неправильно оцінені докази у справі. Відповідач надав відзив, в якому заперечує проти доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а постанову - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 15.07.15 між ТОВ "Українська харчова компанія" (замовник) та ТОВ "Каргон" (підрядник) укладений Договір підряду № 15/07/14 ( Договір), до якого в подальшому укладалися додаткові угоди.

Позивач фактично виконав свої зобов'язання за Договором на суму 5062342,62 грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін Актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2014 року від 17.10.14. Згідно Графіку фінансування робіт (Додаток № 3 до Договору) граничним строком оплати виконаних робіт на користь позивача є - 29.10.14.

За твердженнями позивача, відповідачем була проведена часткова оплата за Договором на загальну суму 4721327,22 грн., у зв'язку із чим станом на момент подачі даного позову (06.02.15) залишилася несплаченою сума 341015,40 грн. З даними доводами погодився місцевий господарський суд, задовольняючи позов.

Відмовляючи в позові, апеляційний господарський суд послався на наступне. Представником позивача до суду надано Графік платежів згідно Договору підряду № 15/07/14 від 15.07.14 між ТОВ "Каргон" та ТОВ "Українська харчова компанія" за підписом керівника підприємства та 7 (сім) платіжних доручень відповідача, за якими позивач отримав оплату за виконанні роботи. У названому Графіку платежів вказано 7 (сім) Платіжних доручень загальна сума яких, за розрахунком позивача складає - 4721327,22 грн. за наступними Платіжними дорученнями:

- Платіжне доручення від 16.07.14 №3348 на суму - 1 884 156,12 грн.;

- Платіжне доручення від 01.08.14 № 3422 на суму - 1 309 388,28 грн.;

- Платіжне доручення від 22.08.14 № 3568 на суму - 593 548,80 грн.;

- Платіжне доручення від 12.09.14 №3643 на суму - 250 946,40 грн.;

- Платіжне доручення від 19.09.14 № 3697 на суму - 560 169,02 грн.;

- Платіжне доручення від 26.09.14 № 3735 на суму - 74 118,60 грн.;

- Платіжне доручення від 10.10.14 № 3833 на суму - 49 000,00 грн.

Відповідачем також надано до матеріалів справи 7 вищеназваних платіжних доручень в оригіналі з відміткою банку одержувача. Надані відповідачем оригінальні Платіжні доручення підтверджували копії Платіжних доручень, наданих позивачем. За оригінальними платіжними дорученнями відповідача загальна сума сплати виконаних робіт складає 7052345,84 грн.

Досліджуючи докази оплати апеляційний суд встановив, що:

- за платіжним дорученням від 22.08.14 № 3568 сплачена сума становить - 1990844,40 грн., натомість як у Графіку платежів (за даними позивача) зазначено 593548,80 грн.;

- за платіжним дорученням від 19.09.14 № 3697 сплачена сума становить - 1319961,64 грн., натомість як у Графіку платежів зазначено - 560169,02 грн.;

- за платіжним дорученням від 26.09.14 № 3697 сплачена сума становить - 248049,00 грн., натомість як у Графіку платежів зазначено - 74118,60 грн.

Крім того, дослідивши надані позивачем 7 (сім) електронних банківських виписок за період 16.07.14, 01.08.14, 12.09.14, 19.09.14, 26.09.14, 10.10.14, 22.01.15, (а.с 73-80), що надавались суду першої інстанції на підтвердження боргу, апеляційний суд вказав, що у цих виписках відсутня інформація про платіжне доручення № 3568 від 22.08.14 на суму 1990844,40 грн. за виконанні роботи за Договором № 15/07/14 від 15.07.14.

Вищенаведене свідчить про помилковість обрахунку позивача та суду першої інстанції.

На підставі вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості (у сумі 341015,40 грн. з нарахованими на неї штрафними санкціями), не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем сплачено 7052345,84 грн., а сума виконаних робіт складає 5062342,62 грн.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати висновки апеляційного суду, оскільки відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відтак, зобов'язання відповідача припинилося зі сплатою ним 7052345,84 грн., при тому, що сума виконаних робіт складала 5062342,62 грн.

Доводи відповідача про те, що платіжне доручення № 3697 на суму 1319961,64 грн. та платіжне доручення № 3735 на суму 248049,00 грн. стосуються іншого договору також не спростовують висновків про погашення заборгованості відповідачем у повному обсязі, оскільки 7052345,84 - 1319961,64 - 248049,00= 5484335,20 грн., що також більше суми, на яку виконані роботи (5062342,62 грн.).

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каргон" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду 18.06.15 у справі № 910/2646/15-г залишити без змін.