Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коробенка Г.П.

суддів Прокопанич Г.К.

Шаргала В.І.

за участю представників:

Прокурора: від Генеральної прокуратури України - Романова Р.О., посв. № 014714 від 21.01.2013 року;

Відповідача -1: не з'явився;

Відповідача -2: Талащенка В.Є., дов. № б/н від 07.07.2014 року;

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Полтаваплемсервіс" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 року

у справі № 917/66/15 господарського суду Полтавської області

за позовом прокурора Полтавського району Полтавської області

до відповідача -1 Полтавської районної державної адміністрації

відповідача -2 відкритого акціонерного товариства "Полтаваплемсервіс"

про визнання недійсним розпорядження, договору, зобов'язання повернути земельну ділянку

У січні 2015 року прокурор Полтавського району Полтавської області звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавської районної державної адміністрації, відкритого акціонерного товариства "Полтаваплемсервіс", просив визнати недійсним розпорядження голови Полтавської районної державної адміністрації № 101 від 24.01.2011 року; визнати недійсним договір про встановлення земельного сервітуту від 27.12.2011 року; зобов'язати відкрите акціонерне товариство "Полтаваплемсервіс" повернути земельну ділянку площею 40,8578 га (кадастровий № 5324080100:00:013:0002) загальною вартістю 815 037,93 грн. до земель Абазівської сільської ради (а.с. 21-30).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 23.01.2015 року (суддя Бунякіна Г.І.) позовну заяву прокурора Полтавського району Полтавської області повернуто без розгляду на підставі п. 2, 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 1).

Не погодившись з прийнятим судовим актом, прокурор Полтавського району Полтавської області звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу господарського суду Полтавської області від 23.01.2015 року скасувати, справу передати на розгляд до місцевого господарського суду (а.с. 6-11).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 року (головуючий Бондаренко В.П., судді Россолов В.В., Тихий П.В.) ухвалу господарського суду Полтавської області від 23.01.2015 року скасовано, справу передано на розгляд до місцевого господарського суду (а.с. 75-79).

Постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2015 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до апеляційної інстанції (а.с. 121-125).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 року (головуючий Слободін М.М., судді Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.) ухвалу господарського суду Полтавської області від 23.01.2015 року скасовано, справу передано на розгляд до місцевого господарського суду (а.с. 149-154).

Не погодившись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, публічне акціонерне товариство "Полтаваплемсервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до апеляційної інстанції (а.с. 165-168).

Розпорядженням секретаря другої судової палати № 03-05/1492 від 22.09.2015 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шаргало В.І., судді Алєєва І.В., Прокопанич Г.К. (доповідач) (а.с. 162).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.09.2015 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Полтаваплемсервіс" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.10.2015 року (а.с. 163-164).

Розпорядженням секретаря другої судової палати № 03-05/1626 від 06.10.2015 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді Прокопанич Г.К. (доповідач), Шаргало В.І. (а.с. 169).

У судове засідання 08.10.2015 року представник відповідача -1 - Полтавської районної державної адміністрації не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (v0018600-11) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача -1 - Полтавської районної державної адміністрації.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора, представника відповідача -2 - публічного акціонерного товариства "Полтаваплемсервіс", обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, у січні 2015 року прокурор Полтавського району Полтавської області звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавської районної державної адміністрації, відкритого акціонерного товариства "Полтаваплемсервіс", просив визнати недійсним розпорядження голови Полтавської районної державної адміністрації № 101 від 24.01.2011 року; визнати недійсним договір про встановлення земельного сервітуту від 27.12.2011 року та зобов'язати відкрите акціонерне товариство "Полтаваплемсервіс" повернути земельну ділянку площею 40,8578 га (кадастровий № 5324080100:00:013:0002) загальною вартістю 815 037,93 грн. до земель Абазівської сільської ради (а.с. 21-30).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 23.01.2015 року позовну заяву прокурора Полтавського району Полтавської області повернуто без розгляду на підставі п. 2, 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 1).

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що у позовній заяві не вказано повного найменування відповідача, у порушення приписів ст. 58 ГПК України об'єднано декілька самостійних вимог немайнового характеру, вимога про повернення земельної ділянки є передчасною та сформульована на користь особи, яка не є стороною спору, обраний спосіб захисту (зобов'язання вчинити певні дії) не відповідає приписам ст. 16 ЦК України та 20 ГК України (436-15) .

Згідно ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Згідно п. 3.6 постанови пленуму Вищого господарського суду Укроаїни від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (v0018600-11) Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК України).

Пунктом 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Як встановлено апеляційною інстанцією, усі три вимоги прокурора є взаємопов'язаними між собою виходячи з підстав виникнення, а саме, встановлення правомірності передання в користування земельної ділянки площею 40,8578 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), що знаходиться на території Абазівської сільської ради; наявністю одних і тих самих сторін спору, підтверджуються одними й тими ж самими доказами.

Крім того, апеляційною інстанцією вірно зазначено про неправомірність твердження місцевого господарського суду, що вимога про повернення земельної ділянки є передчасною, оскільки такий висновок є правовою оцінкою позовних вимог, яку суд має право здійснити виключно за результатами розгляду справи по суті з ухваленням відповідного судового рішення.

Колегія суддів також зазначає, що і висновки місцевого господарського суду про те, що прокурором вибрано спосіб захисту (зобов'язання вчинити певні дії), який не відповідає приписам ст. 16 ЦК України та 20 ГК України (436-15) є хибними, оскільки такі висновки суд може зробити також за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Місцевий господарський суд в оскарженій ухвалі зазначив, що у позовній заяві не вказано повного найменування сторони - відповідача.

Проте, апеляційною інстанцією встановлено, що позовна заява прокурора Полтавського району Полтавської області містила як найменування відповідачів, так і відомості щодо їх поштових адрес.

Крім того, колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом у оскарженій ухвалі не визначено якого саме відповідача не зазначено повне найменування, з огляду на те, що позов заявлено до Полтавської районної державної адміністрації та відкритого акціонерного товариства "Полтаваплемсервіс".

Частиною 2 ст. 111-13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Посилання скаржника в касаційні скарзі про те, що апеляційною інстанцією розглянуто справу без участі представника у судовому засіданні та неможливістю висловити позицію і доводи відкритого акціонерного товариства "Полтаваплемсервіс", чим порушено принцип рівності сторін є неспроможними з огляду на наступне.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судова колегія зазначає, що представником відкритого акціонерного товариства "Полтаваплемсервіс" подавався відзив на апеляційну скаргу (а.с. 133-135), у якому відповідач висловлював і свою позицію, і відповідні доводи.

Оскільки судом апеляційної інстанції не було допущено порушення норм процесуального права при прийнятті оскарженого акта, підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111-7, 111-9 - 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Полтаваплемсервіс" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 року у справі № 917/66/15 залишити без змін.