розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гомеопатичні технології" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 року

у справі № 910/25939/14 господарського суду міста Києва

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гомеопатичні технології"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал-Буд"

про стягнення 272 434,26 грн.

У листопаді 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Гомеопатичні технології" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал-Буд", просило стягнути з відповідача 272 434,26 грн. неустойки (т. 1, а.с. 5-7).

Позовні вимоги мотивовано порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Імперіал-Буд" строків виконання робіт за договором підряду № 06/03/14-4 від 06.03.2014 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.02.2015 року (суддя Яковенко А.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 року (головуючий Руденко М.А., судді Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.) (т. 2, а.с. 229-234) у задоволенні позову відмовлено (т. 1, а.с. 179-184).

Оскаржені судові акти мотивовано недоведеністю та необгрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "Гомеопатичні технології" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову (т. 2, а.с. 245-252).

Розпорядженням секретаря другої судової палати № 03-05/1490 від 22.09.2015 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шаргало В.І., судді Алєєва І.В., Прокопанич Г.К. (доповідач) (т. 2, а.с. 242).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.09.2015 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гомеопатичні технології" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.10.2015 року (т. 2, а.с. 243-244).

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.03.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Гомеопатичні технології" та товариством з обмеженою відповідальністю "Імперіал-Буд" було укладено договір підряду № 06\03\14-4, відповідно до умов якого підрядник в порядку та на умовах даного договору, з використанням власних інструментів та обладнання, зобов'язався на свій ризик виконати та передати замовнику комплекс робіт згідно договірної ціни (додаток 1) до дійсного договору, що включає в себе наступні види робіт, а саме, влаштування бетонних підлог на об'єкті "Адміністративно-виробничий комплекс" по вул. Сулими в смт. Глеваха, Васильківського району, Київської області, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити виконані підрядником роботи (т. 1, а.с. 19-25).

Згідно п. 2.1.1 договору підрядник зобов'язався приступити до виконання робіт протягом одного робочого дня з моменту настання останньої з перерахованих подій: передачі замовником фронту робіт, передачі замовником затвердженої проектної документації, перерахування авансового платежу, визначеного п. 5.2.1 договору.

Пунктом 2.1.2 договору передбачено обов'язок підрядника виконати роботи протягом 16 робочих днів з початку їх виконання.

Відповідно до п. 5.1, 5.1.1 договору його сума, на час укладення становила 1 362 171,28 грн., включаючи ПДВ - 20%- 227028,55 грн. Сума договору визначена на підставі додатку № 1 до договору - "договірній ціні". Сума договору підлягає уточненню по факту завершення виконання підрядником робіт, визначених даним договором, виходячи з фактичного об'єму виконаних робіт (динамічна договірна ціна).

Згідно п. 5.2.1 договору аванс у розмірі 70% від суми договору, що складає 953 519,90 грн., включаючи ПДВ 20% - 158 919,99 грн. перераховуються замовником протягом 15 банківських днів з моменту укладення договору.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що достатнім письмовим повідомленням замовника про готовність до прийому-передачі виконаних підрядником робіт, сторони вважають подачу підрядником відповідних актів № КБ-2в та довідок № КБ-3.

Відповідно до п. 8.2 договору за порушення встановлених договором строків виконання робіт, визначених цим договором, підрядник зобов'язується виплатити замовнику неустойку у розмірі 1% від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення, але не більше 20% від суми договору.

Згідно п. 11.1 договору він діє до 31.12.2014 року включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором.

Вважаючи, що підрядником порушено п. 2.1.1, 2.1.2 договору підряду № 06/03/14-4 від 06.03.2014 року щодо строків виконання робіт, товариство з обмеженою відповідальністю "Гомеопатичні технології" звернулось з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Гомеопатичні технології" на виконання умов договору підряду № 06/03/14-4 від 06.03.2014 року перерахувало підряднику авансові платежі, що підтверджується платіжними дорученнями № 1485 від 12.03.2014 року на суму 700 000,00 грн., № 1530 від 27.03.2014 року на суму 253 519,00 грн., № 16385 від 13.05.2014 року на суму 100 000,00 грн. (т. 1, а.с. 106-108).

Місцевий та апеляційний господарські суди враховуючи, що останній авансовий платіж було здійснено 13.05.2014 року, дійшли висновку, що строк виконання зобов'язання закінчується 05.06.2014 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підрядник неодноразово письмово звертався до замовника з повідомленням про завершення робіт 21.05.2014 року та надавав для підписання довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за 2014 рік, акт приймання-виконання будівельних робіт за 2014 рік, підсумкову вартість ресурсів, локальний кошторис на будівельні роботи, підсумкову відомість ресурсів, які були отримані позивачем 08.07.2014 року.

Судами також встановлено відсутність доказів проведення будівельних робіт, зазначених відповідно до акта приймання виконаних робіт у період з травня по жовтень 2014 року (період нарахування неустойки), враховуючи п. 3.3.3 та п. 3.4.1 договору, згідно яких замовник зобов'язується забезпечити підряднику доступ до об'єкта; замовник має право здійснювати контроль і нагляд за ходом і якістю виконуваних робіт, їхньою відповідністю проектній документації, отже міг здійснювати контроль за знаходженням працівників відповідача на належному йому об'єкті.

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що дата підписання акта приймання виконаних будівельних робіт 10.10.2014 року не може свідчити про дату закінчення робіт за договором підряду № 06/03/14-4 від 06.03.2014 року.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Враховуючи, що товариством з обмеженою відповідальністю "Гомеопатичні технології" не підтверджено наявність усіх у сукупності, передбачених п. 2.1.1 договору підряду № 06/03/14-4 від 06.03.2014 року умов, які є підставою для початку виконання робіт підрядником, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність прострочення товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал-Буд".

Частиною 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення апеляційною інстанцією приписів ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України є необгрунтованими, оскільки постанова апеляційного господарського суду не містить висновків про прийняття додаткових доказів.

Інші доводи заявника касаційної скарги спростовуються висновками судів попередніх інстанцій та фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України.