головуючого суддів: Демидової А.М., Акулової Н.В. (доповідач), Шевчук С.Р. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 року та рішення господарського суду міста Києва від 08.10.2014 року у справі № 910/15412/14 господарського суду міста Києва за позовом Фізичної особи ОСОБА_4 до відповідача Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про стягнення заборгованості в розмірі 1 249 086,04 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_5 (дов. б/н від 29.04.2013 року);

від відповідача: Василевський О.А. (дов. № 8937 від 29.12.2014 року);

Діденко Ю.О. (дов. № 250/2014 від 24.12.2014 року);

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2014 року по справі № 910/15412/14 (суддя: Літвінова М.Є.) позов задоволено повністю; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на користь Фізичної особи ОСОБА_4 заборгованість в розмірі 1 249 086,04 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 року у справі № 910/15412/14 (судді: Шаптала Є.Ю., Скрипка І.М., Гончарова С.А.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2014 по справі № 910/15412/14 залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані наявністю правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки Акт повернення (передачі) приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 від 15.06.2009 не можна визнати належним доказом повернення орендованого приміщення, оскільки, незважаючи на наявність печатки суб'єкта підприємницької діяльності, відповідачем не доведено факт підписання ОСОБА_4 акту приймання-передачі приміщень від 15.06.2009, а отже, спірне приміщення не було повернуто позивачу; оскільки матеріали справи містять виписку з особового рахунку позивача в АТ "Укрсиббанк", згідно якої 04.10.2013 року представником відповідача (ОСОБА_8) було здійснено перерахування коштів в розмірі 2 000,00 грн. з призначенням платежу за часткове погашення заборгованості за договором оренди від 30.10.2007р. № 8998 за період 16.06.2009 по 28.02.2011 року, що в свою чергу підтверджує визнання боргу з боку відповідача та є підставою переривання строку позовної давності.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 року у справі № 910/15412/14 та в задоволенні позову відмовити.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Представники відповідача, у судовому засіданні, підтримали вимоги та доводи касаційної скарги, просили її задовольнити.

Представник позивача, у судовому засіданні, заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.10.2007 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Банк Універсальний" (орендар) укладено договір оренди (посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Забігайло Л.П. 30.10.2007 р.), відповідно до предмету якого орендодавець передав, а орендар прийняв на весь строк оренди, який зазначений у статті 2.1, нежилі приміщення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 160,0 кв.м. згідно із Технічною документацією, виготовленою Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 28.02.2002 р. Детальний план приміщень наведено у додатку 1 до цього договору. (п.1.1. Договору).

Строк оренди за цим договором розпочинається від дати підписання сторонами Акту приймання-передачі приміщень за формою, зазначеною у додатку 2 до цього договору та продовжується протягом п'яти років від дати початку, до 13.10.2012 р. (п.2.1. Договору).

Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що орендодавець передає приміщення орендарю, а орендар приймає приміщення від орендодавця за Актом приймання-передачі приміщень не пізніше, ніж протягом 5 робочих днів після підписання сторонами цього договору.

Після закінчення або дострокового припинення строку оренди орендар повертає орендодавцеві приміщення за Актом приймання-передачі (повернення) приміщень, складеним за формою, зазначеною у додатку 3 до цього договору, у стані, не гіршому від того, в якому приміщення перебували на дату отримання їх у користування орендарем, враховуючи нормальний знос протягом строку оренди. орендодавець та орендар спільно перевіряють приміщення на предмет будь-якого пошкодження, заподіяного не внаслідок нормального зносу. З моменту підписання Акту приймання-передачі (повернення) приміщень, як зазначено у цій статті договору, припиняється нарахування орендної плати та інших платежів. Стан приміщень на дату їх отримання орендарем у користування фіксується сторонами в Акті приймання-передачі приміщень, який складається та підписується повноважними представниками сторін. (п.2.3. Договору).

Цей Договір припиняє свою дію за наявності хоча б однієї з наступних обставин: закінчення строку оренди та небажання скористатися своїм правом на його подовження як зазначено у статті 2.1 цього договору; наявність письмової згоди сторін; за наявності інших обставин, передбачених чинним законодавством України. У разі, якщо приміщення виявляться непридатними для використання як офісні та приміщення банківської установи або такими, що не відповідають вимогам Національного банку України щодо приміщень банківських установ, або у приміщеннях неможливо здійснити перепланування та/чи ремонт, необхідний орендарю для використання приміщень як офісних та приміщень банківської установи, орендар має право достроково розірвати договір оренди в односторонньому порядку шляхом надання письмового повідомлення про це орендодавцю за 30 днів до бажаної дати такого розірвання. Орендар має право розірвати договір оренди в односторонньому порядку в будь-який час шляхом надання письмового повідомлення іншій стороні за три календарні місяці до бажаної дати такого розірвання. Орендодавець має право відмовитись від цього договору на підставах, що передбачені нормами статей 782 та 783 Цивільного кодексу України (ст. 8 Договору).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 11.03.2009 року відповідачем було вручено орендодавцю повідомлення про розірвання договору оренди, в якому зазначалось про припинення договору з 25.05.2009 р. та пропонувалось підписати акт приймання-передачі орендованих приміщень.

15.06.2009 р. відповідач передав орендодавцю акт приймання (передачі) приміщення, підписаний з його боку, який було повернуто орендодавцем 17.06.2009 р.

Судами попередніх інстанцій також зазначено, що в рамках кримінального провадження № 12013080020000446 (за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 358 КК України) проведено почеркознавчу судову експертизу № 67-13, предметом дослідження якої був вищезазначений акт. За висновком проведеної судової почеркознавчої експертизи складений висновок від 04.06.2013, яким встановлено, що підпис від імені ОСОБА_4 виконаного не нею, а іншою особою.

Матеріали справи містять також висновок експертного дослідження від 29.04.2013 № 6/тдд, проведений Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві. Предметом експертного дослідження були питання ідентичності кліше печатки позивача та її підпису на акті повернення (передачі) приміщення, договорі застави майнових прав РЯ-01/176/08 від 19.09.2008 та договорі відступлення права вимоги № СЕ-01/176/08 від 19.09.2008. За висновками даного експертного дослідження встановлено, що кліше печатки позивача проставлені одним кліше, а визначити, чи виконано підписи СПД ОСОБА_4 на вищезазначених документах однією особою не виявилось можливим.

Судами попередніх інстанцій також зазначено, що позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за користування приміщенням за Договором за період з 16.06.2009р. по 28.02.2011р., так як приміщення не були повернуті орендодавцю. Відповідач просить застосувати строк позовної давності.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за оренду приміщення за період з 16.06.2009 року по 28.02.2011 року в розмірі 1 249 086, 04 грн, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, матеріали справи містять виписку з особового рахунку позивача в АТ "Укрсиббанк", згідно якої 04.10.2013 року представником відповідача (ОСОБА_8) було здійснено перерахування коштів в розмірі 2 000,00 грн. з призначенням платежу за часткове погашення заборгованості за договором оренди від 30.10.2007 р. № 8998 за період 16.06.2009 по 28.02.2011 року, що в свою чергу підтверджує визнання боргу з боку відповідача та є підставою переривання строку позовної давності; акт повернення (передачі) приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, не є належним доказом повернення відповідачем приміщення позивачу.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив з того, що акт повернення (передачі) приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 від 15.06.2009 не можна визнати належним доказом повернення орендованого приміщення, оскільки, незважаючи на наявність печатки суб'єкта підприємницької діяльності, відповідачем не доведено факт підписання ОСОБА_4 акту приймання-передачі приміщень від 15.06.2009, а отже, спірне приміщення не було повернуто позивачу.

Також судом зазначено, що з виписки з особового рахунку ФОП ОСОБА_4 в АТ "Укрсиббанк", вбачається, що 04.10.2013 представником відповідача (ОСОБА_8) було здійснено перерахування коштів в розмірі 2 000,00 грн. з призначенням платежу за часткове погашення заборгованості за договором оренди від 30.10.2007 № 8998 за період 16.06.2009 по 28.02.2011, що в свою чергу підтверджує визнання боргу з боку відповідача та є підставою переривання строку позовної давності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що будь-яких повноважень, щодо представництва інтересів ПАТ "Універсал Банк" по укладеним банком господарських договорах, зокрема договору оренди від 30.10.2007 укладеному між ПАТ "Універсал Банк" та ФОП ОСОБА_4, громадянину ОСОБА_8 не надавалось, а отже, він не мав права здійснювати будь-які перерахування коштів за вказаним договором оренди. Крім того, 12.03.2013 ОСОБА_8 було звільнено за власним бажанням, а отже, він станом на 04.10.2013 взагалі не мав повноважень представляти інтереси Банку.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначив, що він критично відноситься до доводів Відповідача та наданих ним доказів, оскільки, вони хоча і підтверджують відсутність у представника повноважень на перерахування коштів від імені Банку, а також, його звільнення в березні 2013 року, проте, жодним чином не спростовують факт зарахування коштів розмірі 2 000,00 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_4 з призначенням платежу за часткове погашення заборгованості за договором оренди від 30.10.2007 № 8998 за період 16.06.2009 по 28.02.2011, що, в силу ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України, є підставою для переривання перебігу позовної давності.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на наступне.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватись достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Матеріали справи містять Положення про Запорізьке відділення № 3 Відкритого акціонерного товариства "Універсал Банк" з якого вбачається, що місцезнаходженням відділення є 69 000, АДРЕСА_1. (т.1, а.с.78)

Згідно з витягу з протоколу засідання Правління ВАТ "Універсал Банк" № 11, затверджено рішення про зміну місцезнаходження Запорізького відділення № 3 Відкритого акціонерного товариства "Універсал Банк". Нова адреса відділення: 69 000, м. Запоріжжя, пр.Леніна, буд.36 та ухвалено затвердити у новій редакції Положення про Запорізьке відділення № 3 Відкритого акціонерного товариства "Універсал Банк". (т.1, а.с. 83).

Згідно роздруківок з Інтернет ресурсу (т.1, а.с.86-96), вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 знаходиться відділення № 36 Запорізької дирекції ПАТ "Терра Банк".

Матеріали справи також містять лист-звернення ВАТ "Універсал Банк" до Національного банку України щодо зміни місцезнаходження Запорізького відділення № 3 ВАТ "Універсал Банк". (а.с.84)

Згідно листа Національного банку України № 41-119/1464 від 01.04.2009 року щодо внесення запису до Державного реєстру банків Національний банк України повідомив, що нова адреса Запорізького відділення № 3 ВАТ "Універсал Банк": 69000, м.Запоріжжя, пр.Леніна, бкд.36.

Тобто відповідачем було змінено адресу місцезнаходження. За адресою АДРЕСА_1 знаходиться відділення № 36 Запорізької дирекції ПАТ "Терра Банк".

Судами попередніх інстанцій не дана оцінка цим обставинам справи.

Згідно пункту 3.5. Договору оренди від 30.10.2007 року Орендодавець повинен виставити рахунок-фактуру на сплату Орендної плати за поточний місяць не пізніше, ніж за 5 банківських днів до 10 числа кожного календарного місяця Строку оренди.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості із орендної плати за період з 16.06.2009 року по 28.02.2011 року у сумі 1 249 086,04 грн.

Матеріали справи містять супровідний лист № 20/10/09-1 від 20.10.2009 року про надсилання акту звірки взаєморозрахунків між сторонами. В акті звірки взаєморозрахунків є посилання на рахунок фактуру СФ-0000020 від 15.06.2009 року.

Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що матеріали справи містять рахунок-фактуру № СФ-008/4 від 16.06.2009 року за оренду приміщення з 07.07.2009 року по 16.07.2009 року та рахунок з 16.07.2009 року за липень 2009 року, а предметом позову є стягнення заборгованості з орендної плати за період з 16.06.2009 року по 28.02.2011 року. Тобто орендної плати з червня 2009 року.

У матеріалах справи відсутній рахунок фактура на сплату орендної плати за червень 2009 року та докази надсилання його відповідачу.

Суди попередніх інстанцій не витребували рахунок-фактуру на сплату орендної плати за червень 2009 року, не надали оцінки цьому рахунку та не дослідили рахунок- фактуру СФ-0000020 від 15.06.2009 року.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані рішення та постанова у порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України прийняті без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що є підставою для скасування прийнятих судових актів та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду; правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини, вирішити спір відповідно до вимог закону.