ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2013 року Справа № 26/5005/11057/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М. - головуючого Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалу від 19.03.2013 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 26/5005/11057/2012 господарського суду Дніпропетровської області за заявою приватного підприємства "Перспектива 2008", м. Дніпропетровськдо боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Сигма", м. Дніпропетровськ про визнання банкрутом ліквідатор ПП "Перспектива 2008", м. Дніпропетровськ представники сторін в судове засідання не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської від 20.12.2012 року порушено провадження у справі № 26/5005/11057/2012 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Сигма" (далі - Боржник, Товариство) за заявою приватного підприємства "Перспектива 2008" (далі - Кредитор, Підприємство) в порядку норм ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін, далі - Закон про банкрутство).
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2013 року (суддя - Н.М. Камша) Товариство визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором боржника призначено ініціюючого кредитора - приватне підприємство "Перспектива 2008", якого зобов'язано здійснити дії у ліквідаційній процедурі.
Не погодившись із цією ухвалою суду, Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Інспекція, ДПІ) звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2013 року та припинити провадження у справі.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 року (головуючий суддя - Джихур О.В., судді: Виноградник О.М., Вечірко І.О.) апеляційне провадження за апеляційною скаргою Інспекції на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2013 року припинено.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як постанову господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2013 року, так і ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 року.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року Інспекції відмовлено в прийнятті касаційної скарги в частині оскарження постанови господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2013 року, та прийнято до провадження в частині оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 року.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема ст.ст. 1, 23, 52 Закону про банкрутство, ст. 78 Податкового кодексу України, а також норм процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, нормами ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому ГПК України (1798-12) , з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (2343-12) , стаття 1 якого визначає сторін у справі про банкрутство, якими є, зокрема, кредитори (представник комітету кредиторів).
Також, ст. 1 Закону про банкрутство передбачає, що кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до відсутнього боржника, що ліквідується в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, які визначені положеннями ч. 5 вказаної статті, полягають у направленні кредиторами ліквідатору заяв із вимогами до банкрута в місячний термін після отримання від ліквідатора відсутнього боржника повідомлення про визнання банкрутом.
Отже, у справі про банкрутство відсутнього боржника особа (що не є ініціюючим кредитором) може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.
У зв'язку із викладеним суд касаційної інстанції також наголошує, що органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.
Як встановлено апеляційним судом з посиланням на обставини та докази у справі, а також вбачається з матеріалів справи, Інспекція жодним чином не вказувала на наявність у Товариства заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до Боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). Окрім цього, і в апеляційній, і в касаційній скаргах відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги. За цих підстав апеляційний суд дійшов висновку, що ДПІ не є кредитором та стороною у справі про банкрутство Боржника, а тому оскаржувана в апеляційному порядку постанова місцевого суду не стосується прав та обов'язків вказаної особи у даній справі, у зв'язку із чим Інспекція не має права на апеляційне оскарження вказаної постанови суду першої інстанції.
Поряд із викладеним слід зазначити, що виходячи з положень ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство, орган державної податкової служби і у ліквідаційній процедурі боржника - після прийняття постанови про визнання його банкрутом, не позбавлений та має право здійснити податкову перевірку. А у разі виявлення порушень вимог податкового законодавства та заборгованості Боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) податковий орган має право заявити свої претензії до такого боржника шляхом подачі заяви із кредиторськими вимогами. Також, Інспекція, у разі незгоди з відмовою ліквідатора Товариства надати документи для перевірки, не позбавлена права оскаржити відповідні дії у встановленому законом порядку (в порядку адміністративного судочинства або у межах справи про банкрутство).
Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства - щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбаченого ст.ст. 1, 14, 15, а також ст. 52 Закону про банкрутство, касаційна інстанція дійшла висновку, що Інспекція не є кредитором Боржника, оскільки не має підтверджені належними доказами кредиторські вимоги до нього, у зв'язку з чим Інспекція не має статусу сторони, учасника чи іншої особи у справі про банкрутство, а оскаржувана нею в апеляційному порядку постанова про визнання Товариства банкрутом не стосується її прав та обов'язків, тому Інспекція не мала права подавати апеляційну скаргу на оскаржувану постанову суду першої інстанції саме в порядку, передбаченому положеннями ст. 91 ГПК України, висновок про що правомірно був зроблений судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі.
Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм ГПК України (1798-12) (п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України), колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції правомірно було припинено апеляційне провадження за скаргою Інспекції на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2013 року, оскільки спір згідно поданої ДПІ апеляційної скарги на вказану постанову суду першої інстанції не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку апеляційного провадження.
За таких обставин справи, суд касаційної інстанції вважає, що касаційні вимоги Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби не знайшли свого підтвердження, не є обґрунтованими та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають, а тому оскаржувана ухвала цього суду підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 14, 15, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін), ст. 210 Господарського кодексу України, ст. 78 Податкового кодексу України та п. 1 ст. 80, ст.ст. 91, 106, 111-5, 111-7, 111-9- 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 р. у справі № 26/5005/11057/2012 залишити без змін.
Головуючий
Судді
Б.М. Поляков
В.М. Коваленко
О.Є. Короткевич
постанова виготовлена та підписана 13.06.2013 року.