розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Українське Дунайське пароплавство" на рішення господарського суду Одеської області від 02.06.15 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.07.15 р.

у справі № 916/1091/15-г

за позовом ПАТ "Страхова компанія "Мономах", м. Одеса

до ПАТ "Українське Дунайське пароплавство", м. Ізмаїл

про стягнення 1687713, 14 грн.

Рішенням господарського суду Одеської від 02.06.15р. у справі № 916/1091/15-г (суддя Щавинська Ю.М.) позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 937796, 84 грн. заборгованості, 75992, 06 грн. 3 % річних, 672569, 25 грн. інфляційних втрат та 10000 грн. витрат на послуги адвоката; в решті позову - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.07.15 р. (головуючий Гладишева Т.Я., судді Савицький Я.Ф., Журавльов О.О.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 02.06.15 р. та постанову від 15.07.15 р. скасувати, у позові відмовити повністю. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ч. 4 ст. 267 ЦК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", положень Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" (4191-17) , ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", п. 6 Положення "Про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів", затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.12 р. № 36 (v0036871-12) , п. п. 5, 7 ч.2 ст. 54, ст. ст. 56, 57, п. п. 2, 6 ст. 63 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права,, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

23.02.12 р. між АТ "Страхова компанія "Мономах" перейменованого у ПАТ (Страховик) та ПАТ "Українське Дунайське пароплавство" (Страхувальник) укладено договір страхування № 07.0053/079ГС, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України та пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, в порядку, встановленому цивільним законодавством України та/чи нормами міжнародного права, у разі настання страхового випадку, передбаченого договором чи обов'язком понести додаткові витрати, зазначені в правилах страхування та договорі, які можуть виникнути в процесі експлуатації застрахованих суден.

Згідно п.1.2, страхувальник зобов'язаний надати необхідну інформацію щодо ризику та сплатити страхову премію в розмірі та в термін, вказані в договорі.

Відповідно п. 1.3, застрахованими суднами за договором вважається флот згідно з додатком 1.

Страхування за договором здійснюється на основі "Правил добровільного страхування цивільної відповідальності власників водного транспорту" страховика та "Правил страхування відповідальності судновласників ВСАТ "Інгосстрах" (Правила, що мають пріоритет) (п.2.1).

Період страхування з 25.02.12 р. по 24.02.13 р. включно ( п.5.1).

За п. 6.1, сума страхової премії розраховується згідно курсу долара США до гривні, встановленого Національним банком України на дату відкриття тендерної пропозиції (7,9898 грн./дол. США). При зміні курсу НБУ сума страхової премії або чергового платежу підлягає перерахунку у відповідності зі змінним курсом на дату платежу.

Згідно п. 6.3 повна страхова премія за договором складає 1518062 грн. та підлягає сплаті чотирма платежами: 1-й платіж за період 25.02.12 р. - 24.05.12 р. в сумі 379515, 50 грн. - до 25.03.12 р.; 2-й платіж за період з 25.05.12 р. - 24.08.12 р. в сумі 379515,50 грн. - до 25.06.12 р.; 3-й платіж за період 25.08.12 р. - 24.11.12 р. в сумі 379515,50 грн. - до 25.09.12 р.; 4-й платіж за період 25.11.12 р.- 24.02.13 р. в сумі 379515,50 грн. - до 25.12.12 р.

Повернення частки страхової премії проводиться тільки у випадку дострокового припинення страхового покриття відносно окремого судна пропорційно фактичному періоду страхування ( п.6.4).

Відповідно п.12.1, договір набуває сили з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами свої обов'язків.

27.08.12 р. між сторонами укладено адендум № 1 до договору № 07.0053/079ГС, який є його невід'ємною частиною, де узгоджено, що з 27.08.12 р. і до кінця періоду страхування, страхове покриття відносно визначених у вказаному адендумі суден достроково припинено, а сума страхової премії, що підлягає поверненню страхувальнику становить 90781,31 грн., відповідно розміри наступних платежів страхової премії складають: 3-й платіж за період 25.08.12 р. - 24.11.12 р. в сумі 334623,64 грн., 4-й платіж за період 25.11.12 р. - 24.02.13 р. в сумі 333626,05 грн.

На виконання умов договору відповідач платіжними дорученнями (а.с.27-30, т.1) частково сплатив позивачу страхову премію на загальну суму 489483,85 грн., в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 937796, 84 грн. (1427280,69 грн. за мінусом 489483,85 грн.), що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.11.13 р.

01.01.13 р. між позивачем (замовник) та адвокатом Шкуренко Людмилою Валентинівною (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги. Вартість виконаних послуг в сумі 17841, 60 грн. позивач сплатив згідно розрахункових квитанцій, копії яких наявні в матеріалах справи ( а.с. 8, 150, 174, т.1). Крім того, позивачем у відповідності до акту прийому-передачі виконаних послуг від 02.06.15 р. та п.4.1 договору від 01.01.13р. адвокату Шкуренко Л.В. виплачено бонус у розмірі 100000 грн.

15.03.15 р. ПАТ "Страхова компанія "Мономах" звернулося до ПАТ "Українське Дунайське пароплавство" з позовом про стягнення 937796, 84 грн. основного боргу з оплати страхової премії за договором від 23.02.12 р., 77347, 05 грн. 3 % річних, 672569, 25 грн. інфляційних втрат та 100000 грн. витрат на оплату послуг адвоката (з урахуванням уточненої позовної заяви від 29.05.15 р. (а.с. 54-56, т.2)).

Рішенням господарського суду Одеської від 02.06.15 р. у справі № 916/1091/15-г, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.07.15 р., позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 937796, 84 грн. заборгованості, 75992, 06 грн. 3 % річних, 672569, 25 грн. інфляційних втрат та 10000 грн. витрат на послуги адвоката; в решті позову - відмовлено.

Статтею 979 ЦК України передбачено, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 989 ЦК України та ч.1 ст. 21 Закону України "Про страхування", страхувальник зобов'язаний своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії) у розмірі, встановленому договором.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами ч.1 ст. 44 ГПК України, оплата послуг адвоката входить до складу судових витрат.

Згідно п.6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 р. № 7 (va007600-13) , витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Абзацом 2 п. 6.5 вказаної постанови передбачено, вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судами, за договором від 23.02.12 р. відповідач частково виконав свої зобов'язання з оплати страхової премії на загальну суму 489483,85 грн, залишок заборгованості у розмірі 937796,84 грн., який підтверджений актом звірки взаєморозрахунків від 01.11.13 р. в строк до 25.12.12 р. не сплатив, а тому, суди обґрунтовано задовольнили позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, 3 % річних та інфляційних втрат за здійсненим перерахунком, а також правильно розподілили судові витрати.

Доводи заявника скарги судами досліджені, спростовуються викладеними у рішенні та постанові висновками, а тому, касаційною інстанцією відхиляються.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що оскаржені рішення і постанова прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.