головуючого: Кузьменка М.В., суддів: Палія В.В., Студенця В.І., за участю представників сторін позивача - Прищепа О.А.; відповідача - Брежницька О.С.; розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Інжиніринг" на постанову від Київського апеляційного господарського суду 27.05.2015 у справі № 911/795/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Інжиніринг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" про стягнення 923 735, 63 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "С-Інжиніринг" (далі - ТОВ "С-Інжиніринг") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" (далі - ТОВ "Київська енергетична будівельна компанія") про стягнення суми заборгованості за договором у розмірі 562 212, 55 грн, інфляційних у розмірі 279 086, 43 грн, 3% річних у розмірі 82 436, 65 грн, а загалом 923 735, 63 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.02.2015 порушено провадження у справі № 911/795/15 за позовом ТОВ "С-Інжиніринг" до ТОВ "Київська енергетична будівельна компанія" про стягнення 923 735, 63 грн.

До прийняття рішення по суті спору ТОВ "С-Інжиніринг" подало заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просило стягнути з ТОВ "Київська енергетична будівельна компанія" суму заборгованості за договором у розмірі 477 396, 32 грн, інфляційні у розмірі 386 815, 40 грн, 3% річних у розмірі 84 591, 95 грн, а загалом 948 803, 67 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області (суддя Мальована Л.Я.) від 16.04.2015 у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Рудченко С.Г.) від 27.05.2015 рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 та рішенням Господарського суду Київської області від 16.04.2015, ТОВ "С-Інжиніринг" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове, яким його позовні вимоги задовольнити повністю.

Касаційна скарга мотивована тим, що постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення місцевого господарського суду, є незаконною та необґрунтованою у зв'язку з тим, що судом було неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, а також з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі ТОВ "С-Інжиніринг" посилається на те, що судом апеляційної інстанції не було надано належної правової оцінки тій обставині, що відповідачем було порушено строки розрахунків не лише в частині 5% доплати у розмірі 477 396, 32 грн, а й строки розрахунків суми основного боргу у розмірі 87, 17%, у зв'язку з чим безпідставно не застосовано положення ст. 625 ЦК України.

Окрім того, ТОВ "С-Інжиніринг" вказує на те, що договір містить не фактичну обставину з настанням якої у відповідача виникає зобов'язання з оплати залишку вартості партії товару, а відкладальні умови, відповідно до яких виконання зобов'язання з оплати коштів за поставлений товар пов'язано з діями осіб, які не є стороною такого договору, а саме з діями підрядних організацій та безпосередньо ДП "НЕК Укренерго", від дій яких залежить введення об'єктів в експлуатацію.

При цьому, умови п.п 3.3.3-3.3.4 договору в розумінні приписів ст.ст. 215, 251, 252, 530 ЦК України не є подією, яка неминуче має настати зі спливом певного періоду, оскільки вона залежить від дій третьої особи, яка не є стороною договору, а тому не може створювати для сторони цивільних прав та обов'язків щодо визначення строку оплати.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.07.2015 касаційну скаргу ТОВ "С-Інжиніринг" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.07.2015.

ТОВ "Київська енергетична будівельна компанія" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "С-Інжиніринг" - без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.07.2015 розгляд касаційної скарги відкладено на 06.08.2015.

ТОВ "С-Інжиніринг" подало також пояснення по справі, в яких вказувало на те, що факт монтажу та введення в експлуатацію не являється підставою для відмови відповідача від виконання зобов'язань за договором та не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

ТОВ "Київська енергетична будівельна компанія" через канцелярію суду було подано пояснення до відзиву на касаційну скаргу, в яких товариство вказувало на те, що нарахування позивачем 3% річних та втрат від інфляції на підставі ст. 625 ЦК України є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки фактичні обставини, з якими в договорі пов'язано виникнення у відповідача обов'язку з оплати, ще не настали. При цьому, відповідач зазначає, що не погоджується з розрахунком позивача, оскільки останній здійснює такий розрахунок на всю суму поставленого товару з дати підписання видаткових накладних.

Засідання суду, призначене на 06.08.2015, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді-доповідача на лікарняному.

Розпорядженням В.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 19.08.2015 № 08.03-04/869 відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з перебуванням судді Швеця В.О. на лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл справи № 911/795/15 в результаті якого, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 20.08.2015 для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Інжиніринг" у справі № 911/795/15 визначено колегію суддів у складі: суддя Кузьменко М.В. - головуючий, судді Васищак І.М., Студенець В.І. - доповідач.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.08.2015 розгляд касаційної скарги ТОВ "С-Інжиніринг" призначено на 02.09.2015.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 01.09.2015 № 05-05/1456 для розгляду касаційної скарги ТОВ "С-Інжиніринг" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 у справі № 911/795/15, сформовано колегію суддів у такому складі: суддя Кузьменко М.В. - головуючий, судді Палій В.В., Студенець В.І.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ТОВ "С-Інжиніринг" (постачальник) та ТОВ "Київська енергетична будівельна компанія" (покупець) 14.01.2013, було укладено договір поставки № 14/01-13, за умовами якого постачальник зобов'язався на умовах даного договору поставити у власність покупця електротехнічне обладнання, а саме: шафи для РЗА і клемні шафи, необхідні для виконання робіт по об'єкту "Релейний захист і автоматика для підстанцій 750 кВ", а покупець зобов'язався прийняти товар, і сплатити за нього у порядку і на умовах, визначених у даному договорі (п. п. 1.1, 1.3 договору).

Відповідно до п. 3.3.2. договору оплата 82,17% від вартості кожної партії товару, сплачується постачальнику протягом 80-ти календарних днів з дати поставки такої партії товару, зазначеній у відповідній видатковій накладній відповідно до додатку №1 даного договору.

Згідно з п. 3.3.3 5% від вартості кожної партії товару, сплачується постачальнику протягом 60 календарних днів з дати підписання покупцем та третьою особою актів приймання-передачі робіт, що містять роботи покупця з монтажу товару, що поставлений покупцю за цим договором, та розраховується від суми (вартості) ціни товару, зазначеної у відповідній видатковій накладній у відповідності з додатком № 1 даного договору. Про дату приймання-передачі робіт з монтажу товару покупець зобов'язаний попередити постачальника не пізніш як за 10 днів до дати завершення монтажних робіт щодо обладнання такої партії товару.

Відповідно до п. 3.3.4. договору, залишок у розмірі 5% від вартості кожної партії товару, сплачується постачальнику протягом 60 календарних днів з дати введення об'єкта в експлуатацію. Про дату введення в експлуатацію партії товару покупець зобов'язаний попередити постачальника не пізніш як за 10 днів до дати завершення пусконалагоджувальних робіт щодо обладнання такої партії товару.

На виконання умов договору ТОВ "С-Інжиніринг" поставив у власність ТОВ "Київська енергетична будівельна компанія" електротехнічне обладнання на загальну суму 9 547 926, 49 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними. ТОВ "Київська енергетична будівельна компанія", в свою чергу, було сплачено за поставлений товар грошові кошти у сумі 8 985 713, 94 грн.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ "С-Інжиніринг" до ТОВ "Київська енергетична будівельна компанія" про стягнення з ТОВ "Київська енергетична будівельна компанія" суми заборгованості за договором у розмірі 477 396, 32 грн, яка становить залишок оплати вартості поставленого товару у розмірі 10%, не сплачених відповідачем згідно з п.п. 3.3.3, 3.3.4 договору, інфляційних у розмірі 386 815, 40 грн та 3% річних у розмірі 84 591, 95 грн у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У п. 1 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013 (v0767600-13) № 01-06/767/2012 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", на який зокрема посилається ТОВ "С-інжиніринг", зазначено, що наявність у відповідача зобов'язання щодо проведення платежів за отриманий товар випливає безпосередньо зі змісту частини першої статті 692 ЦК України, а не ставиться в залежність від звернення до нього з окремою вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України. Факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Разом з тим, наведена позиція не заперечує можливості визначення сторонами у договорі іншого строку та порядку оплати, як це передбачено ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Наведене положення узгоджується з принципом свободи договору, зокрема в частині визначення його умов (ст. 6, 627 ЦК України).

Згідно із ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Стаття 528 ЦК України передбачає, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Наведеними нормами передбачено, що, за загальним правилом, зобов'язання між кредитором і боржником не створює обов'язку для іншої третьої особи, проте сторонами може бути укладено договір на користь третьої особи, за яким остання має лише права, а обов'язків у неї не виникає. Разом з тим, чинним законодавством також передбачено можливість виконання зобов'язання боржника іншою особою, наприклад зобов'язання з оплати товару.

Пункти 3.3.3 та 3.3.4 договору поставки № 14/01-13 від 14.01.2013 не свідчать про те, що сторони погодили саме такий випадок, а отже доводи ТОВ "С-Інжиніринг" про виникнення обов'язку у третьої особи щодо виконання договору, укладеного між ним та ТОВ "Київська енергетична будівельна компанія", судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Умови договору поставки № 14/01-13 від 14.01.2013, викладені у п.п 3.3.3, 3.3.4 щодо порядку оплати товару не містять відкладальної обставини в розумінні ст. 212 ЦК України, а зумовлені специфікою товару, що є предметом договору, а саме необхідністю його монтажу та виконання пуско-налагоджувальних робіт.

З врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що оскільки строк оплати залишку сум вартості поставленого товару, передбаченого п.п. 3.3.3, 3.3.4 не настав, то відсутні правові підстави для задоволення позову про їх стягнення в примусовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що ТОВ "С-Інжиніринг" розрахунок сум 3% річних та втрат від інфляції здійснено з врахуванням залишку оплати у розмірі 5%, визначеного п.п. 3.3.3, 3.3.4 договору, строк виконання обовязку зі сплати яких не настав, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог і в цій частині.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ТОВ "С-Інжиніринг", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положень ч. 2 ст. 111-7 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Інжиніринг" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 та рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2015 у справі № 911/795/15 - залишити без змін.