ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2015 року Справа № 5023/2756/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Куровського С.В. - доповідача, Удовиченка О.С., за участю представників:
арбітражного керуючого Стєбєлєва А.М.,
представника Мінагрополітики України - Коваленко Н.П. (дов. від 17.04.2015),
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу арбітражного керуючого Стєбєлєва Антона Михайловича
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2015
у справі № 5023/2756/11 господарського суду Харківської області
за заявою Приватного підприємства "АЗЧ Постач"
до Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин"
про визнання банкрутом,
встановив:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.02.2015 (суддя Дзюба О.А.) задоволено заяву розпорядника майна про дострокове припинення його обов'язків у справі. Припинено обов'язки розпорядника майна у справі про банкрутство Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" арбітражного керуючого Кот Т.В. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Стєбєлєва А. М. Арбітражного керуючого Кот Т.В. зобов'язано передати всі матеріали, пов'язані з процедурою розпорядження майном, арбітражному керуючому Стєбєлєву А.М. по акту прийому - передачі.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 (колегія суддів у складі: Пуль О.А. - головуючий, Лакіза В.В., Фоміна В.О.) ухвалу господарського суду Харківської області від 19.02.2015 скасовано. Зобов'язано Кот Т.В. виконувати повноваження директора Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" до призначення нового керівника боржника у встановленому законом порядку.
В касаційній скарзі арбітражний керуючий Стєбєлєв А. М. просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 скасувати, ухвалу господарського суду Харківської області від 19.02.2015 залишити в силі. В обґрунтування посилається на порушення вимог чинного законодавства України, невірне застосування судом апеляційної інстанції норм як матеріального, так і процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для вирішення цієї справи.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2011 порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду від 15.01.2013 за результатами підготовчого засідання зобов'язано ініціюючого кредитора - ПП "АЗЧ Постач" у десятиденний строк з дня прийняття даної ухвали опублікувати в офіційному друкованому органі України газеті "Голос України" або "Урядовий кур'єр" оголошення про порушення справи про банкрутство боржника - ДП "Харківський завод шампанських вин". Введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бихна Олександра Миколайовича тощо.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.10.2013 задоволено клопотання арбітражного керуючого Бихна О.М. про припинення його обов'язків розпорядника майна боржника; звільнено арбітражного керуючого Бихно О.М. від виконання обов'язків розпорядника майна ДП "Харківський завод шампанських вин"; призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Кот Тетяну Вікторівну, якого зобов'язано виконати всі дії, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) та ухвалою господарського суду Харківської області від 15.01.2013 року у даній справі, про що представити суду докази.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.06.2014 за клопотанням розпорядника майна Кот Т.В. у порядку статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсторонено ОСОБА_11 від виконання ним обов'язків директора ДП "Харківський завод шампанських вин" та покладено виконання обов'язків директора боржника на розпорядника майна Кот Т.В.
Як вбачається з ухвали господарського суду від 09.02.2015, у судовому засіданні розпорядник майна Кот Т.В. надав пояснення та заявив усне клопотання про звільнення його від обов'язків розпорядника майна у даній справі у зв'язку з припиненням діяльності арбітражного керуючого, розгляд справи судом відкладено на 19.02.2015 року з метою можливості арбітражному керуючому надати письмове належним чином обґрунтоване клопотання про звільнення та з метою розгляду кандидатури арбітражного керуючого Стєбєлєва А.М. Дана ухвала була направлена розпоряднику майна, боржнику, кредиторам, державному органу з питань банкрутства.
19.02.2015 року від арбітражного керуючого Кот Т.В. надійшла заява про дострокове припинення обов'язків у справі про банкрутство у зв'язку з припиненням діяльності арбітражного керуючого.
Згідно з абз. 7 п. 4 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий має право подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх обов'язків.
Право розпорядника майна подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх обов'язків закріплене також у абз. 6 п. 8 ст. 13 Закону.
Відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону про банкрутство повноваження щодо звернення до господарського суду з клопотанням про призначення нового арбітражного керуючого віднесені до компетенції комітету кредиторів.
Відповідно до п. 1 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.
Згідно п. 3 ст. 3-1 Закону арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які мають конфлікт інтересів, - особи, в яких виникає суперечність між особистими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого, що може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання повноважень арбітражного керуючого; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.
До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.
Відповідно до вимог Закону про банкрутство (2343-12) за наявності конкуренції кандидатур на призначення ліквідатора боржника право вибору кандидатури ліквідатора боржника залишається за господарським судом, виходячи з пропозицій учасників справи (кредиторів, державного органу з питань банкрутства). При цьому, жодна з наданих кандидатур арбітражних керуючих не являється для суду пріоритетною.
При виборі кандидатури розпорядника майна судом враховується освіта, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки (п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" (v0015700-09) ).
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, розглянувши вказану заяву Кот Т.В. та встановивши, що на даний час свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого у розпорядника майна Кот Т.В. не має, прийняв обґрунтовану ухвалу про задоволення заяви розпорядника майна про дострокове припинення його обов'язків у справі.
При цьому, у зв'язку з припиненням обов'язків арбітражного керуючого Кот Т.В. у справі про банкрутства ДП "Харківський завод шампанських вин", з метою недопущення затягування процедури банкрутства, суд дійшов висновку про необхідність вирішення питання про призначення нового розпорядника майна у справі. Ухвала суду першої інстанції від 19.02.2015, якою призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Стєбєлєва А.М. мотивована тим, що дана кандидатура відповідає всім вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції, що діяла на момент порушення справи про банкрутство ДП "Харківський завод шампанських вин", а тому заперечення ПП "АЗЧ Постач" обґрунтовано не взяті до уваги.
Вирішення питання про обрання та призначення кандидатури розпорядника майна є компетенцією господарського суду. При цьому суд, враховуючи вимоги ст. 43 ГПК України, повинен належним чином обґрунтувати призначення арбітражного керуючого.
За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності задоволення заяви Кот Т.В. про припинення обов'язків розпорядника майна боржника та призначення розпорядником ДП "Харківський завод шампанських вин" арбітражного керуючого Стєбєлєва А.М., оскільки суд першої інстанції, діючи у межах наданих повноважень, розглянув надані пропозиції щодо кандидатур арбітражних керуючих та встановивши відповідність його кандидатури вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) мав достатні правові підстави для призначення останнього розпорядником майна боржника.
Висновки суду апеляційної інстанції, який скасував ухвалу суду першої інстанції від 19.02.2105, про те, що не є безумовним припиненням повноважень розпорядника майна заява арбітражного керуючого без надання відповідним доказів в обґрунтування неможливості здійснювати такі повноваження з боку арбітражного керуючого, якщо це не забезпечує інтереси всіх учасників справи та самого державного підприємства, колегія суддів вважає є такими, що не ґрунтується на приписах законодавства.
Крім того, законодавством не встановлюється таких вимог до кандидатури розпорядника майном як необхідність володіння спеціальними знаннями та достатнім досвідом з виробництва виноробної продукції, на відсутність яких послався суд апеляційної інстанції як на підставу відхилення кандидатури арбітражного керуючого Стєбєлєва А.М.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до п. 6 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
У зв'язку із встановленим та відповідно до статті 111-10 ГПК України, колегія суддів вважає, що висновки Харківського апеляційного господарського суду, які викладені в апеляційній постанові від 02.06.2015 щодо ухвали суду першої інстанції від 19.02.2015 є помилковими, тому зазначена постанова підлягає скасуванню, а ухвала господарського суду Харківської області від 19.02.2015 постановлена з урахуванням всіх обставин справи у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , підстав для її скасування не вбачається,
Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу арбітражного керуючого Стєбєлєва Антона Михайловича задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 по справі № 5023/2756/11 скасувати.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 19.02.2015 по справі № 5023/2756/11 залишити в силі.
Головуючий
Судді
Ткаченко Н.Г.
Куровський С.В.
Удовиченко О.С.