розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 у справі Господарського суду № 910/1281/15-г м. Києва за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерсервіс-КМ" до публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення 1 215 830,57 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Хаджинова В.В., дов від 23.12.2015; відповідача: Драчова М.С., дов. від 30.06.2015 № 681;

У січні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Майстерсервіс-КМ" (далі - Товариство "Майстерсервіс-КМ") звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - Товариство "Київводоканал") 1 215 830,57 грн. заборгованості, яка складається з: основної заборгованості за договором підряду від 17.01.2014 № 67/06/14-14 у розмірі 1 063 163,09 грн., пені у розмірі 76 680,35 грн., інфляційних втрат у розмірі 66 816,13 грн. та 3 % річних у розмірі 9 171,00 грн.

Позовні вимоги Товариство "Майстерсервіс-КМ", посилаючись на норми Цивільного кодексу України (435-15) (далі - ЦК України (435-15) ) та Господарського кодексу України (436-15) (далі - ГК України (436-15) ), обґрунтовувало тим, що воно виконало обумовлені в укладеному з Товариством "Київводоканал" договорі підряду від 17.01.2014 № 67/06/14-14 роботи по очистці відомчих каналізаційних мереж, проте останнє, прийнявши виконані Товариством "Майстерсервіс-КМ" роботи, про що свідчать підписані сторонами акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, повного розрахунку за них не здійснило, у зв'язку з чим має заборгованість яка з урахуванням пені, інфляційних втрат та 3 % річних підлягає стягненню у судовому порядку.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.04.2015 (суддя: Марченко О.В.,) позовні вимоги Товариства "Майстерсервіс-КМ" задоволено частково. Стягнуто з Товариства "Київводоканал" на користь Товариства "Майстерсервіс-КМ" 1 063 163,09 грн. основного боргу, 9 171,57 грн. 3% річних, 66 816,13 грн. втрат від інфляції, 69 788,12 грн. пені. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 (колегія суддів: Мальченко А.О., Суховий В.Г., Жук Г.А.) рішення Господарського суду м. Києва від 06.04.2015 залишено без змін.

В частині задоволення позовних вимог вказані рішення та постанова прийняті з мотивів, викладених Товариством "Майстерсервіс-КМ" у позовній заяві. В іншій частині судові рішення мотивовано тим, що Товариство "Майстерсервіс-КМ" невірно нарахувало пеню, оскільки період нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Товариство "Київводоканал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 і рішення Господарського суду м. Києва від 06.04.2015 в частині стягнення з Товариства "Київводоканал" на користь Товариства "Майстерсервіс-КМ" 1 063 163,09 грн. основного боргу, 9 171,57 грн. 3% річних, 66 816,13 грн. втрат від інфляції, 69 788,12 грн. пені скасувати та направити справу в цій частині на новий розгляд до Господарського суду м. Києва. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство "Київводоканал" обґрунтовує посиланням на обставини справи, положення ст. 854 ЦК України, ст. 64 ГК України, ст. ст. 4, 42, 43, 47, 32, 34, 43, 54, 63 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ), зазначаючи про помилкове і неповне дослідженням доказів, що мають значення для правильного вирішення спору.

Товариство "Майстерсервіс-КМ" не скористалось правом, наданим ст. 111-2 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Товариства "Київводоканал" до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства "Київводоканал" не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Товариством "Київводоканал" (замовник) та Товариством "Майстерсервіс-КМ" (підрядник) 17.01.2014 укладено Договір підряду № 67/06/14-14 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає та зобов'язується прийняти і оплатити, а підрядник зобов'язується на власний ризик і своїми силами виконати роботи з очистки відомчих каналізаційних мереж на об'єктах, які розташовані на правому березі Дніпра в Голосіївському, Оболонському, Печерському, Подільському, Святошинському, Солом'янському та Шевченківському районах міста Києва, визначених замовником;

- відповідно до п. 1.3. Договору обсяги робіт, їх вартість, строки виконання та об'єкти, на яких будуть здійснюватися роботи, визначаються сторонами у відповідних додаткових угодах до договору;

- пунктом 2.1. Договору передбачено, що орієнтовна загальна сума договору складає 9 980 000,00 грн., в т.ч. ПДВ;

- згідно з п. 2.2. Договору замовник здійснює розрахунок за роботи шляхом перерахування на поточний рахунок підрядника вартості виконаних робіт, зазначеної у відповідній додатковій угоді до договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в);

- у п. 5.4. Договору сторони погодили, що приймання-передача виконаних робіт здійснюється сторонами після виконання робіт в повному обсязі й оформлюється шляхом підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3);

- пунктом 7.1. Договору визначено, що Договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення його печатками сторін та діє до 31.12.2014;

- 05.05.2014 сторонами було підписано Додаткову угоду № 1 до Договору, якою пункт 1.1. Договору викладено в такій редакції: "1.1 в порядку та на умовах Договору замовник доручає та зобов'язується прийняти і оплатити, а підрядник зобов'язується на власний ризик і своїми силами виконати роботи з очистки відомчих каналізаційних мереж на об'єктах, визначених замовником (роботи)";

- Товариство "Майстерсервіс-КМ" відповідно до умов Договору протягом січня-лютого та липня-вересня 2014 року виконало, а Товариство "Київводоканал" прийняло роботи з очистки відомчих каналізаційних мереж на визначених замовником об'єктах, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форми № КБ-3), скріпленими печатками та підписаними уповноважених представників сторін (т. 1 а.с. 31-249, т. 2 а.с. 1-246, т. 3 а.с. 1-119), проте Товариство "Київводоканал" свої грошові зобов'язання за Договором не виконало, у зв'язку із чим має заборгованість у розмірі 1 063 163,09 грн.;

- Товариство "Майстерсервіс-КМ" звернулось до Товариства "Київводоканал" з листами від 30.10.2014 № 36, від 03.11.2014 № 37 та від 25.11.2014 № 43 про сплату заборгованості (т. 3 а.с. 120-122), які останнім залишені без відповіді та задоволення, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, за своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду. Глава 61 ЦК України (435-15) містить спеціальні норми, якими врегульовано відносини в сфері підряду.

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною першою статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

З матеріалів справи та касаційної скарги вбачається, що Товариство "Київводоканал" вважає, що акти приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) не є належними доказами виконання робіт за Договором, оскільки зі сторони замовника вони підписані неуповноваженою особою - Кислим М.І., та не від імені Товариства "Київводоканал", а від імені його структурного підрозділу, який не є юридичною особою - Департаменту експлуатації каналізаційного господарства ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - Департамент).

Вказані доводи Товариства "Київводоканал" були предметом дослідження господарського суду апеляційної інстанції та обґрунтовано ним відхилені, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції на підставі матеріалів справи було з'ясовано, що:

- Департамент є структурним підрозділом Товариства "Київводоканал" та діє на підставі Положення;

- згідно пункту 8.9. Положення про Департамент експлуатації каналізаційного господарства ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" керівник структурного підрозділу на підставі довіреності може підписувати від імені Товариства документи на виконання договорів, вчинених Товариством та пов'язаних із виробничо-господарською діяльністю Департаменту;

- у матеріалах справи наявні довіреності Товариства "Київводоканал" від 31.12.2013 № 338, від 17.03.2014 № 53, від 01.07.2014 № 46 та від 01.10.2014 № 307, які уповноважують директора Департаменту Кислого М.І. на вчинення дій від імені Товариства "Київводоканал" (т. 1 а.с. 27-30). Згідно пункту 4 зазначених довіреностей Кислому М.І., зокрема, надано право підписувати документи на виконання договорів (заявки, акти виконаних робіт, акти наданих послуг, акти приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, акти приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3)).

З урахуванням наведеного господарський суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності у директора Департаменту Кислого М.І. повноважень на підписання актів приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 від імені Товариства "Київводоканал".

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу положень частини першої статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин справи, виходячи зі змісту наведених норм та враховуючи наявність підтвердженої матеріалами справи заборгованості Товариства "Київводоканал" за виконані Товариством "Майстерсервіс-КМ" роботи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що позовні вимоги Товариства "Майстерсервіс-КМ" про стягнення на його користь з Товариства "Київводоканал" суми основної заборгованості за Договором у розмірі 1 063 163,09 грн. місцевим і апеляційним господарськими судами задоволено правомірно та обґрунтовано.

Доводи касаційної скарги Товариства "Київводоканал" наведених висновків не спростовують.

Натомість Товариство "Київводоканал" не погоджуючись з даним висновком судів попередніх інстанції просить касаційний суд надати іншу правову оцінку доказам, наявним в матеріалах справи, у тому числі актами приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в, що виходить за межі повноважень суду, встановлених ст. 111-7 ГПК України, а саме: касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (частина перша ст. 612 ЦК України).

Як з'ясовано господарськими судами попередніх інстанцій у пункті 6.3. Договору сторонами було погоджено, що за порушення замовником строків оплати робіт, встановлених договором, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

За прострочення оплати виконаних робіт Товариством "Майстерсервіс-КМ" Товариству "Київводоканал" було нараховано пеню, розмір якої згідно розрахунку складає 76 680,35 грн.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Між тим, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Товариством "Майстерсервіс-КМ" заявлено до стягнення пеню за період, що перевищує шестимісячний строк. Перевіривши здійснений позивачем та судами розрахунок пені, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що з Товариства "Київводоканал" на користь Товариства "Майстерсервіс-КМ" підлягає стягненню пеня у розмірі 69 788,12 грн.

Окрім того, за приписами статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується також із проведеними судами попередніх інстанцій розрахунками інфляційних втрат та 3 % річних та, виходячи з положень пункту 2 частини 1 статті 83 ГПК України, вважає правомірним їх стягнення саме у заявленому Товариством "Майстерсервіс-КМ" розмірі.

З огляду на наведене, приймаючи до встановлення факту неналежного виконання Товариством "Київводоканал" умов Договору колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарськими судами попередніх інстанцій правомірно задоволено позовні вимоги Товариства "Майстерсервіс-КМ" в частині стягнення на його користь з Товариства "Київводоканал" пені у розмірі 69 788,12 грн., 3 % річних у розмірі 9 171,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 66 816,13 грн.

Касаційна скарга Товариства "Київводоканал" не містить заперечень в цій частині.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства "Київводоканал" зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків господарського суду другої інстанції та не впливають на них, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 та 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 у справі № 910/1281/15-г Господарського суду м. Києва - без змін.