головуючого судді: Панової І.Ю., суддів: Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 року у справі № Б11/009-12 господарського суду Київської області за заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем-Інвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестінтер" про банкрутство, за участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Київщина-Капітал" - Деркач С.С., дов. б/н від 28.01.2015 року,

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Київської області від 22.02.2012 року у справі № Б11/009-12 (суддя - Мальована Л.Я.) визнано кредитором боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестінтер" (далі - ТОВ "Інвестінтер"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Систем-Інвест" (далі - ТОВ "Систем-Інвест") з вимогами у сумі 407 315, 08 грн., призначено розпорядником майна Бойка А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 року у справі № Б11/009-12 (головуючий суддя -Разіна Т.І, суддя - Копитова О.С., суддя - Шипко В.В.) відмовлено у задоволенні клопотання Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" (далі - ТОВ "Інвестгарант") про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 року у справі № Б11/009-12, ТОВ "Інвестгарант" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 року у справі № Б11/009-12, передати справу до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги до провадження.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ "Інвестгарант" посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Ст. 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За приписами ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повертаючи без розгляду подану апеляційну скаргу ТОВ "Інвестгарант" на ухвалу господарського суду Київської області від 22.02.2012 року у справі № Б11/009-12, суд апеляційної інстанції послався на те, що вона подана лише 19.06.2015 року, тобто після закінчення строку, який настав 27.02.2012 року, встановленого ст. 93 ГПК України, а в клопотанні про відновлення строку скаржник не навів поважних причин пропуску такого строку.

Дані висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам процесуального закону та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання було відхилено.

В апеляційній скарзі скаржник просив поновити строк для апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції, при цьому, в обґрунтування свого клопотання заявник зазначив, що про ухвалу господарського суду Київської області від 22.02.2012 року, йому стало відомо лише після ознайомлення з матеріалами справи в господарському суді Київської області.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, скаржник не надав доказів коли саме було здійснено ознайомлення з матеріалами справи, представник скаржника неодноразово приймав участь у справі в період з лютого 2012 року по червень 2015 року про що свідчить відповідна інформація в ухвалі від 06.05.2014 року та постанові від 03.06.2014 року Київського апеляційного господарського суду, ухвалі господарського суду Київської області від 25.03.2015 року.

Крім того, як вбачається з ухвали господарського суду Київської області від 22.02.2012 року, представник ТОВ "Інвестгарант" був присутній в судовому засіданні, а отже був обізнаний про існування оскаржуваної в апеляційному порядку ухвали від 22.02.2012 року та не був позбавлений права на її оскарження.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України право апеляційного оскарження мають сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Відповідно до ст. 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску.

Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). Відповідна позиція відображена в п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року (v0007600-11) "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ".

Розглянувши клопотання ТОВ "Інвестгарант" про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не надано доказів існування поважних причин неподання у встановлені процесуальні строки апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин та враховуючи те, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність повернення апеляційної скарги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України. У зв'язку з чим, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.