головуючого Остапенка М.І., суддів: Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Біоімплант" Міністерства охорони здоров'я України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Асоціація Впровадження Інвестицій" до Державного підприємства "Біоімплант" Міністерства охорони здоров'я України про стягнення коштів

у жовтні 2014 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Асоціація Впровадження Інвестицій" звернулось до господарського суду з позовом в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24.11.2014 року, просило стягнути з державного підприємства "Біоімплант" Міністерства охорони здоров'я України 124152,96 грн - попередньої оплати, 248305,92 грн - штрафу та 7449,17 грн на відшкодування витрат понесених ним на сплату судового збору, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем умов договору купівлі-продажу товарів № 5/13 від 21.11.2013 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.01.2015 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з державного підприємства "Біоімплант" МОЗ України 124152,96 грн - попередньої оплати, 24830,59 грн - штрафу та 2979,67 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку постановою Київського апеляційного господарського суду України від 13.05.2015 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.

Постановлені судами рішення оскаржено у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 28.07.2015 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 1 ст. 671 ЦК України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Із матеріалів справи вбачається, що 21.11.2013 року сторони уклали договір купівлі-продажу товарів № 5/13, за умовами якого (п. 1.1) продавець (відповідач) зобов'язався передати у власність покупця (позивач) товар згідно заявки, а саме Біоімплантати Тутопласт®, а покупець зобов'язався сплатити його повну вартість та прийняти товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, що зазначені в договорі та специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, при цьому (п. 1.2) найменування, кількість, асортимент, ціна товару, що постачається, визначається в накладних, рахунках та в інших документах.

Кількість кожної партії товару узгоджується в заявці на постачання товару і вказується в накладних на товар (п. 2.4).

Згідно з п. 2.7, п. 2.9, п. 2.11, п. 2.12 договору продавець зобов'язався передати покупцю весь товар за договором по кількості, якості, асортименті та комплектності, а також всі відповідні документи на нього в строк до 15.02.2014 року, а покупець зобов'язався прийняти відповідний товар та сплатити його вартість.

Відповідно до п. 3.1 загальна сума договору визначається згідно усіх специфікацій до цього договору та складає суму в гривні, що дорівнює 55000 євро. Ціна товару визначається сторонами в порядку, визначеному договором.

Покупець здійснює попередню оплату товару в гривні, у розмірі, що дорівнює сумі 11500 євро за офіційним курсом НБУ на дату оплати, протягом 5 банківських днів з дня укладення договору (п. 3.5).

Остаточний розрахунок за весь товар, що передається за договором, здійснюється покупцем протягом 10 банківських днів з дня отримання покупцем товару на загальну суму, що визначена п. 3.1 договору (п. 3.6).

У п. 6.2 сторони визначили, що у разі неможливості передачі товару покупцю у термін вказаний в п. 2.7 договору на загальну суму, вказану в п. 3.1 договору, продавець зобов'язаний повернути сплачену покупцем попередню оплату товару у повному обсязі, а також сплатити покупцю штраф у розмірі 200% від суми попередньої оплати товару протягом 5 календарних днів з дня, наступного за днем порушення продавцем строку, встановленого п. 2.7 договору.

Перевіряючи виконання кожною із сторін взятих на себе зобов'язань судами встановлено, що сторони погодили та підписали специфікацію до договору № 5/13 від 21.11.2013 року, якою визначили найменування, ціну і кількість Біоімплантів Тутопласт® (Bioimplants Tutoplast®) виробництва Tutogen Medical GmbH (Germany), які підлягали поставці та визначили їх вартість, яка з урахуванням ПДВ склала 124152,96 грн.

Зазначена у специфікації сума сплачена позивачем на рахунок відповідача платіжним дорученням № 286 від 26.11.2013 року, що було рівноцінно 11500 євро.

Проте визначений у цій специфікації товар, зокрема і у передбачений п. 2.7 договору кінцевий строк поставки, відповідач не передав, а тому враховуючи права покупця, передбачені ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд правомірно постановили про повернення попередньої оплати у сумі 124152,96 грн і підстав для скасування судових рішень у цій частині за наведених у касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.

В той же час, судові рішення у частині стягнення штрафу не можуть залишатися без змін і підлягають скасуванню, оскільки постановляючи про часткове задоволення позову та стягнення 24830,59 грн штрафу, суди не звернули уваги, що за змістом п. 6.2 договору право покупця на штраф у розмірі 200% від суми попередньої оплати виникає лише у разі непоставки товару у визначений п. 2.7 договору строк, тобто до 15.02.2014 року, та у обсягах на суму, яка визначена у п. 3.1 договору і складає 55000 євро.

Узгодження товару, який би підлягав поставці на цю суму не відбулось, пропозицій, які могли бути прийняті відповідачем, позивач не надавав, а тому вимоги про стягнення штрафу безпідставні.

Скасовуючи судові рішення у цій частині судова колегія вважає можливим не передавати справу на новий судовий розгляд, а керуючись повноваженнями, зазначеними у ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи, що матеріали справи не потребують додаткової перевірки, постановити у цій частині вимог нове рішення, яким у задоволенні вимог щодо стягнення штрафу відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 13.01.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 року в частині стягнення 24830,59 грн штрафу - скасувати і у позові в цій частині відмовити, судовий збір, який за рішенням господарського суду міста Києва від 13.01.2015 року підлягав стягненню з державного підприємства "Біоімплант" МОЗ України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній" Асоціація Впровадження Інвестицій" у сумі 2979,67 грн зменшити до 2483 грн, в решті судові рішення залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній" Асоціація Впровадження Інвестицій" (ЄДРПОУ 36596152) на користь державного підприємства "Біоімплант" МОЗ України (ЄДРПОУ 32916479) 506,6 грн на відшкодування судових витрат за розгляд апеляційної та касаційної скарги.