ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2015 року Справа № 917/2192/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенко М.М. (головуючий), Вовк І.В. (доповідач), Нєсвєтова Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Армапром" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 року у справі № 917/2192/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі його Миргородської філії до публічного акціонерного товариства "Армапром", третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг в особі Сектора комісії у Полтавській області, про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 27 105,32 грн., нарахованої за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у червні 2014 року.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.01.2015 року (суддя Безрук Т.М.) позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 27 105,32 грн. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 року (судді: Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І., Плужник О.В.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та в позові відмовити.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що судові рішення у справі є законними і обгрунтованими, та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, що 01.03.2012 року між ПАТ "Полтаваобленерго" в особі Миргородської філії ПАТ "Полтаваобленерго" (постачальник) та ПАТ "Армапром" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 5, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач - оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.
За умовами п. 2.1 договору під час виконання договору та вирішення всіх питань, що ним не обумовлені, сторони зобов'язані керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (z0417-96) (далі - ПКЕЕ).
У п. 3.2.1 договору зазначено, що споживач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього договору.
Пунктом 5.5 договору передбачено, що звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядаються постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ (z0417-96) процедури та додатку № 2 "Порядок розрахунків".
Відповідно до п. 1 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору розрахунковим вважається період з 8.00 годин 1 числа попереднього місяця до 8.00 годин 1 числа такого ж числа поточного місяця.
За п. 8 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору коригування договірних величин споживання електричної енергії у відповідності до п.5.5 договору здійснюється при виконанні споживачем наступних умов:
- звернення не пізніше ніж за п'ять робочих днів постачальника до закінчення розрахункового періоду;
- здійснення оплати за попередні платежі поточного розрахункового періоду;
- проведення попередньої оплати за додатково заявлений обсяг електроенергії не пізніше п'яти робочих днів постачальника після дня звернення.
Коригування буде дійсне з дня, вказаного в письмовому повідомленні постачальника про проведення коригування, але не раніше ніж з дня проведення оплати за додатково заявлений обсяг електроенергії, та при умові виконання платежів відповідно до п. 2 цього Додатку.
При наявності заборгованості за спожиту електричну енергію коригування не проводиться.
В додатку № 1 до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" сторонами узгоджені обсяги споживання відповідачем електричної енергії, по місяцях 2014 року, у тому числі в червні 2014 року в обсязі 451000 кВт/год.
Відповідачем 20.06.2014 року о 16 год. 16 хв. направлено ПАТ "Полтаваобленерго" факсову копію листа із заявою про збільшення на червень 2014 року договірної величини споживання електроенергії на 100000 кВт/год. та встановлення її на рівні 551000 кВт/год., який зареєстровано постачальником 23.06.2014 року.
Миргородською філією ПАТ "Полтаваобленерго" видано позивачу рахунок від 25.06.2014 року № 5 на оплату в сумі 106 896 грн. попередньої оплати за електроенергію, який оплачено в сумі 53 448 грн. згідно з платіжним дорученням від 26.06.2014 року № 725 з призначенням платежу - за електроенергію за червень 2014 року згідно рахунку від 25.06.2014 року № 5.
Листом від 27.06.2014 року № 03-59/7783 позивач повідомив відповідача про відмову в коригуванні договірної величини споживання електроенергії у зв'язку з тим, що споживач звернувся з листом про його проведення у червні 2014 року в сторону збільшення лише 23.06.2014 року, тобто за 4 робочих дні до закінчення розрахункового періоду, що є порушенням установленого договором терміну.
Відповідно до акту про обсяги спожитої (переданої) споживачу (субспоживачу) електричної енергії від 01.07.2014 року, підписаного представниками сторін та скріпленого печатками підприємств, відповідачем за червень 2014 року спожито 481411 кВт/год.
Позивач направив відповідачу повідомлення від 02.07.2014 року № 1693 про перевищення договірної величини споживання електроенергії на 30411 кВт/год., та необхідність оплати 27 105,32 грн. двократної вартості.
На оплату даної суми позивач виставив відповідачу рахунок від 30.06.2014 року № С0005, але відповідач листом від 09.07.2014 року № 2619 висловив незгоду з отриманими ним повідомленням про перевищення договірної величини споживання електроенергії та рахунком від 30.06.2014 року № С0005.
У зв'язку з існуванням спірних питань в частині енергопостачання листом від 16.07.2014 року № 05-17-01-1/1842 позивач запросив відповідача до участі в засіданні Комісії інформаційно-консультаційного центру по роботі зі споживачами електричної енергії щодо вирішення спірного питання, а листом від 26.12.2014 року позивач повідомив відповідача, що засідання інформаційно-консультаційного центру не відбулося в зв'язку з неявкою представника Держенергонагляду.
За поясненнями позивача сплачені відповідачем за платіжним дорученням від 26.06.2014 року № 725 кошти за електричну енергію сумі 53 448 грн. направлені на погашення вартості електричної енергії за червень та липень 2014 року, а санкція за перевищення договірної величини споживання електроенергії відповідачем не сплачена.
Предметом даного судового розгляду є вимоги постачальника до споживача про стягнення заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.
Висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову обгрунтовано наявністю правових підстав для стягнення заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за червень 2014 року у зв'язку з порушенням процедури коригування договірної величини споживання обсягу електричної енергії за спірний період.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 276 ГК України загальна кількість енергії, яка відпускається, визначається за погодженням сторін. Пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей у енергопостачальника.
Пунктом 4.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за № 417/1442 (z0417-96) (далі - Правила), споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.
Споживач, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживач постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності.
Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.
У разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності.
Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. У разі, якщо договором про постачання електричної енергії попередня оплата не передбачена, датою коригування вважається дата прийняття постачальником електричної енергії рішення про коригування договірних величин на підставі письмового звернення споживача. Для споживача, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживача постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, за дату коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності приймається дата отримання постачальником електричної енергії звернення від споживача.
За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору.
Проте, дійшовши висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії за спірний період у зв'язку з недотриманням споживачем порядку коригування, визначеного умовами договору та Правилами, оскільки заява про збільшення обсягів споживання отримана позивачем за чотири робочих дні до закінчення розрахункового періоду, суди обох інстанцій не встановили обставин щодо дати закінчення розрахункового періоду, за п'ять робочих днів до якої має звернутися споживач із заявою про коригування величини споживання електроенергії.
Так, за умовами п. 1 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору розрахунковим вважається період з 8.00 годин 1 числа попереднього місяця до 8.00 годин 1 числа такого ж числа поточного місяця, однак суди не навели оцінки зазначеним умовам та не встановили також кінцевої дати звернення споживача із заявою про коригування величини споживання електроенергії, необгрунтовано зазначивши про звернення відповідача лише за чотири робочих дні до закінчення розрахункового періоду.
Крім того, задовольняючи позов суди виходили з того, що позивач правомірно відмовив у збільшенні договірної величини споживання електроенергії, оскільки відповідачем не було дотримано сукупності умов, необхідних для такого коригування, зокрема, не здійснено попередньої оплати додатково заявлених обсягів електроенергії.
Однак, Правилами передбачена тільки пріоритетність пропозиції споживача щодо коригування договірних величин споживання електричної енергії у разі здійснення ним попередньої оплати додатково заявлених обсягів, а підставою для відмови споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин згідно з цими Правилами та умовами договору є невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором, тоді як обставини наявності чи відсутності заборгованості за спожиту електричну енергію судами не досліджувалися.
Водночас, згідно з п. 4.4 Правил за результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування.
При цьому, за змістом листа позивача підставою для відмови споживачу у коригуванні договірних величин електроспоживання було лише порушення строку звернення із заявою про таке коригування.
У зв'язку з наведеним, рішення попередніх судових інстанцій прийняті за неповним встановленням обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до передчасного висновку про обґрунтованість позову.
За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи сторін, дати їм належну юридичну оцінку і вирішити спір з дотриманням вимог закону.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Армапром" задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 року та рішення господарського суду Полтавської області від 16.01.2015 року скасувати, і справу № 917/2192/14 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий суддя
Судді
М.Черкащенко
І.Вовк
Н.Нєсвєтова