головуючого суддів: Є.Борденюк Д. Кривди, С. Могил, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" на постанову від 09.06.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/2429/15-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" до Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" про відшкодування шкоди в порядку регресу у судове засідання прибув представник відповідача Синельніков М.О. (дов. від 15.12.2014 № ГО-14/253), заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представника відповідача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" звернулось до господарського суду з позовом до ПАТ "Страхова Група "ТАС" про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 24750,13 грн з посиланням на те, що до позивача від ТДВ "Наста" перейшло право вимоги, яке останнє мало до відповідача, як до страховика винної у дорожньо-транспортній пригоді особи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2015 (суддя О. Ярмак), залишеним без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 (колегія суддів: В. Шапран, В. Андрієнко, С. Буравльов), позовні вимоги задоволені.

Судові рішення мотивовані наступним.

16.10.2012 ТДВ "Наста" (страховик) та ТОВ "Ілта" (страхувальник) укладений договір добровільного страхування, оформлений страховим сертифікатом № 401.0008545/2745 (який є невід'ємною частиною Генерального Договору № 401.0008545 від 23.09.2010), за умовами якого був застрахований транспортний засіб "Skoda", державний номер АА 9427 КЕ, на строк з 05.11.2012 до 04.11.2013.

31.11.2012 на перехресті проспекту Бажана у м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "ВАЗ 21099", державний реєстраційний номер АА 6769 СВ, яким керував Чайковський С.І., транспортного засобу "Даф", державний реєстраційний номер СА 1020 ВР та транспортного засобу "Skoda", державний реєстраційний номер АА 9427 КЕ, яким керував Поліщук В.І.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 25.01.2013 у справі № 3-9350/12 Чайковського С.І. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України.

Протоколом огляду транспортного засобу від 13.12.2012 визначено перелік та характер пошкоджень автомобіля "Skoda", державний реєстраційний номер АА 9427 КЕ.

Згідно зі Звітом про оцінку автомобіля "Skoda", державний номер АА 9427 КЕ, ТОВ "Ваш Асистанс" № 2012-11-30/006, складеного 15.12.2012, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля внаслідок його пошкодження при ДТП, з урахуванням ПДВ, за винятком вартості робіт, складає 24964,82 грн.

Згідно з рахунком-фактурою ТОВ "Автоцентр Прага Авто на Кільцевій" № САСТ-0017527 від 04.12.2012, вартість ремонтних робіт, матеріалів та запчастин, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля становить 24750,13 грн.

15.01.2013 між ТДВ "СК "Наста" та ТОВ "Ілта" підписаний акт № 31 про проведення заліку взаємних однорідних вимог, згідно з яким станом на 15.01.2013 заборгованість сторони-1 перед стороною-2 щодо виплати нарахованого страхового відшкодування за переліком страхових випадків згідно з Генеральним Договором № 401.0008545 від 23.09.2010 та додатку №2 до даного акту складає 131 559,85 грн.

До заліку взаємних однорідних вимог на підставі додатку №2 до згаданого акту включено і страхове відшкодування на суму 24 750,13 грн за страховим випадком від 30.11.2012, під час якого пошкоджено автомобіль "Skoda".

25.03.2014 між ТДВ "СК "Наста" (первісним кредитор) та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" (позивач, новий кредитор) укладений договір № 2503 про відступлення права вимоги.

Відповідно до додатку № 1 до вказаного договору про відступлення права вимоги позивач набув права вимоги за договором добровільного страхування автотранспорту, оформленого страховим сертифікатом № 401.0008545/2745 від 16.10.2012 укладеним між ТДВ "СК "Наста" (страховик) та TOB "Ілта" (страхувальник), відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки "Skoda", державний реєстраційний номер АА 9427 КЕ (п/п 87 Додатку № 1).

Встановивши наведені вище обставини, суди попередніх інстанцій зазначили про таке.

Відповідно до приписів статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

ТДВ "СК "Наста" виплатило страхове відшкодування потерпілій особі, а тому до нього у відповідності до приписів ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страховика цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Чайковським С.І. автомобіля "ВАЗ 21099", державний реєстраційний номер АА 6797 СВ.

Проте, ТДВ "СК "Наста" відступило вказане право вимоги ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія".

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).

Таким чином, кредитором у зобов'язаннях відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" щодо виплати страхового відшкодування за страховим випадком, який мав місце 31.11.2012, став позивач - ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія".

Отже, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.

Доказів оплати відповідачем 24 750,13 грн останнім не надано.

Водночас, відповідач, заперечуючи проти позовних вимог зазначає, що відступлення права регресної вимоги не передбачене законодавством, оскільки у відповідному зобов'язанні не може бути здійсненна заміна кредитора.

Однак, законодавство не містить заборони щодо переуступлення права вимоги у вказаному зобов'язанні.

Разом з цим, відповідач зазначає про відсутність доказів зарахування коштів відповідно до договору про відступлення права вимоги, а отже і про те, що відступлення права вимоги не відбулось.

Проте, у матеріалах справи наявна копія платіжного доручення № 408 від 27.03.2014 на суму 278 670,58 грн з призначенням платежу: за відступлення права згідно з договором № 2503 від 25.03.2014, при цьому інший код МФО, ніж зазначений у договорі, не може розцінюватись як підстава для визнання даного платіжного доручення неналежним доказом зарахування коштів.

Крім цього, відповідач зазначає про те, що останній не був повідомлений про заміну кредитора у встановленій договором формі. Однак, позивач 28.03.2014 повідомив Чайковського С.І. (винну особу у ДТП) про відступлення права вимоги, а відповідача позивач повідомив заявою № 87 від 20.08.2014.

З посиланням на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

При цьому, заявник касаційної скарги посилається на неможливість відступлення права вимоги за регресними зобов'язанням з відшкодування шкоди; заперечує факт оплати за договором відступлення права вимоги, а також зазначає про те, що не був повідомлений належним чином про відступлення права вимоги.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто, право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, має потерпіла особа. Зазначене право вимоги у межах відносин страхування переходить до страховика в силу закону.

Відступлення страховиком права вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, прямо законом не заборонене, зокрема, з матеріалів справи не вбачається наявність підстав, з якими ст. 515 ЦК України пов'язує неможливість заміни кредитора у зобов'язанні, натомість можливість здійснення відступлення відповідного права вимоги підтримана Верховним Судом України (постанова від 28.08.2012 у справі № 5023/4833/11).

Разом з цим, судами попередніх інстанцій встановлений як факт зарахування коштів - оплати за договором відступлення права вимоги так і факт повідомлення відповідача про відступлення права вимоги, а тому, з огляду на межі перегляду справ у касаційній інстанції (ст. 111-7 ГПК України), заперечення заявником касаційної скарги вказаних фактів колегією суддів Вищого господарського суду України відхиляються.