розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.04.2015 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.03.2015 по справі № 25/55 за заявою ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" про банкрутство ВАТ "Мелітопольгаз", -

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.03.2015 по справі № 25/55 (суддя Ніколаєнко Р.А.), клопотання ВАТ "Мелітопольгаз" ( вих.№ 1384 від 08.07.2014 ) задоволено, виключено ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" з реєстру вимог кредиторів боржника - ВАТ "Мелітопольгаз" з грошовими вимогами в розмірі 19 248 028,20 грн по справі про банкрутство № 25/55.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.04.2015 по справі № 25/55 ( судді : Пуль О.А., Бородіна Л.І., Лакіза В.В.) апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.03.2015 по справі № 25/55 залишено без змін.

В касаційній скарзі ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.04.2015 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.03.2015, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні клопотання боржника щодо кредиторської заборгованості ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у повному обсязі, посилаючись на те, що заборгованість боржника перед ДК "Газ України" не регулюється нормами Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) , отже не може бути списана відповідно до вимог названого Закону.

Боржник - ВАТ "Мелітопольгаз" у відзиві на касаційну скаргу просить скаргу залишити без задоволення, оскаржувані постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.04.2015 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.03.2015 без змін, посилаючись на те, що висновки судів відповідають вимогам Закону та фактичним обставинам справи.

У судовому засіданні Вищого господарського суду України 28.07.2015 року, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи № 25/55 відкладено на 04.08.2015 року на 10 год. 50 хв.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Провадження по справі про банкрутство ВАТ "Мелітопольгаз" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) ( в редакції чинній до 19 січня 2013).

Згідно із ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.07.2005 за заявою ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування порушено провадження по справі № 25/55 про банкрутство ВАТ "Мелітопольгаз", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.10.2005 по справі № 25/55 затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ "Мелітопольгаз".

Боржником 10.07.2014 року до господарського суду подано клопотанням про виключення ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" з реєстру вимог конкурсних кредиторів у даній справі, посилаючись на те, що за Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-УІ від 12.05.2011 (3319-17) , який набрав чинності з 04.06.2011 року, підлягає списанню заборгованість за природний газ підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, НАК "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазовидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалась станом на 01.01.2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.08.2014 по справі № 25/55 (суддя Дьоміна А.В.) клопотання ВАТ "Мелітопольгаз" задоволено, визнано кредиторську заборгованість ВАТ "Мелітопольгаз" перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у розмірі 19248028,20 грн. списаною на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-VI від 12.05.11 (3319-17) ; зобов'язано розпорядника майна боржника скликати збори кредиторів, на яких вирішити питання щодо переобрання членів комітету кредиторів підприємства-боржника.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 по справі № 25/55 (судді : Шевель О.В., Крестьянінов О.О., Фоміна В.О.) ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.08.2014 змінено, викладено перший та другий абзац резолютивної частини ухвали від 05.08.2014 в наступній редакції : "клопотання ВАТ "Мелітопольгаз" задовольнити частково, провадження у справі № 25/55 у частині грошових вимог ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до ВАТ "Мелітопольгаз" в сумі 19248028,20 грн. припинити у зв'язку зі списанням вказаної суми заборгованості на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-VI від 12.05.11 (3319-17) . В частині виключення з реєстру вимог конкурсних кредиторів у справі № 25/55 ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у задоволенні клопотання ВАТ "Мелітопольгаз" відмовити2. В іншій частині (в частині вимог ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про скасування ухвали про зобов'язання розпорядника майна скликати збори кредиторів, на яких вирішити питання щодо переобрання членів комітету кредиторів підприємства-боржника) апеляційне провадження припинено; справу направлено до Господарського суду Запорізької області для подальшого розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2014 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 в частині часткового задоволення клопотання ВАТ "Мелітопольгаз" та припинення провадження по справі в частині грошових вимог ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до боржника у розмірі 19 248 028,20 грн та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.08.2014 в частині задоволення клопотання ВАТ "Мелітопольгаз" і визнання кредиторської заборгованості ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у розмірі 19 248 028,20 грн списаною по справі № 25/55. Справу № 25/55 в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області, з підстав, викладених в постанові ВГСУ.

Боржником 05.03.2015 року надано до суду додаткові пояснення по суті клопотання, в яких він просив суд визнати списання кредиторської заборгованості ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у сумі 19 248 028,20 грн, здійснене відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) № 3319-17 від 12.05.2011 року - правомірним.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.09.2011 наказом Голови правління ВАТ "Мелітопольгаз" створено комісію з питань списання заборгованості за природний газ.

На засіданні комісії з питань списання заборгованості ВАТ "Мелітопольгаз" було прийнято рішення про списання заборгованості, про що свідчить протокол № 1 засідання комісії від 20.09.11 (а.с.67-95 т.13).

Задовольняючи клопотання Боржника, Господарський суд Запорізької області виходив з того, що вказана в протоколі засідання комісії з питань списання заборгованості ВАТ "Мелітопольгаз" від 20.09.2011 сума заборгованості - 19 248 028,20 грн., облікована станом на 01.01.2010 року і не була сплачена станом на дату набрання чинності Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) № 3319-17 від 12.05.2011, відтак підлягала списанню у повному обсязі на підставі ст.ст.1, 2, Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.11 № 3319-VI (3319-17) , що й було виконано ВАТ "Мелітопольгаз" .

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Харківський апеляційний господарський суд погодився із висновком суду першої інстанції, та залишив ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.03.2015 без змін.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднанню енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Згідно п.п. 2.1, п.2.2 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" на умовах, визначених цим Законом, підлягають списанню: заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувались станом на 01.01.2010 року і не сплачені станом на дату набрання чинності цим Законом ( 04.06.2011 року); заборгованість (у тому числі встановлена судовим рішенням) з пені, штрафних і фінансових санкцій) ( три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.1997 року по 01.01.2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що право на списання заборгованості за спожитий природний газ на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) мають суб'єкти господарювання, які підпадають під його дію. Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14) визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

Цим Законом визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею наданням послуг, виконанням робіт. Дія цього Закону поширюється на всіх суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 15 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та статті 7 Закону України "Про природні монополії" господарська діяльність з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим та нерегульованим тарифом підлягає ліцензуванню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Боржник - ВАТ "Мелітопольгаз" здійснює постачання природного газу за регульованим тарифом за ліцензією серія АГ № 507362 від 30.01.2011 року.

Відтак, суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку про те, що дія Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) , зважаючи на суб'єктний склад, характер правовідносин та наявність відповідних умов для застосування механізму врегулювання питань щодо заборгованості за спожитий природний газ, поширюється на сторін даного спору.

Відповідно до п. 2.5 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 № 894 (894-2011-п) затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, яким визначено певну процедуру списання заборгованості за природний газ, у тому числі з заборгованості із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, а саме, передбачено утворення відповідних комісій.

Як вже зазначалось вище, згідно протоколу засідання комісії з питань списання заборгованості ВАТ "Мелітопольгаз" від 20.09.2011 вирішено затвердити обсяги списання заборгованості згідно з доданим переліком, в тому числі перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за укладеними вищенаведеними договорами на суму 19 248 028,20 грн., даний протокол комісії є чинний та є достатньої підставою для списання заборгованості відповідно до статті 1 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Після затвердження вищевказаного протоколу боржником направлено на адресу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" інформацію щодо списаної заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, кредиторські вимоги ДК "Газ України" у сумі 19 248 028,20 грн. до ВАТ "Мелітополь" складаються із: заборгованість за договорами на постачання природного газу № 10/16-1474 від 25.12.2000 року, № 10/16-1206 від 23.10.2000 року, № 10/16-1473 від 23.12.2000 року, № 06/03-1877 від 29.04.2003 року, № 06/02-2037 від 27.12.2002 року, № 06-02-2007 року від 27.12.2002 року, № 06/02-324 від 14.02.2002 року, № 06/01-795 від 28.12.2001 року, № 06/01-752 від 28.12.2001 року, № 10/16-463 від 04.04.2000 року, № 11/11-553-16/2133 від 18.06.2003 року, а також заборгованість по договору комісії від 17.02.2003 року № 06/03-1468 та по договору про переведення боргу від 18.06.2003 року № 11/11-553-16/2133.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що о зобов'язання у сумі 179 493,17 грн. (основний борг) виникло на підставі первинного документу - договору комісії від 17.02.2003 року № 06/03-1468.

Пунктом 1.1 розділу 1 вказаного договору комісії боржник як комісіонер отримував від ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" як комітента з метою реалізації природного газу.

Пунктом 12.1 розділу 12 даного договору комісії встановлено термін дії договору - січень - грудень 2003, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного здійснення.

Актом звіряння розрахунків від 31.12.2009, укладеним ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Мелітопольгаз", підтверджено заборгованість боржника перед кредитором у розмірі 179 493,17 грн.

Щодо зобов'язання у сумі 12 909 460,01 грн. (основний борг) встановлено, що останнє виникло на підставі договору про перевід боргу від 18.06.2003 року № 11/11-553-16/2133, відповідно до умов якого ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" виступає набувачем боргу боржника - ВАТ "Мелітопольгаз".

Пунктом 1.1 розділу договору про перевід боргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" виступає набувачем боргу ВАТ "Мелітопольгаз", що виник за рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 3/1/1308 від 07.12.2001.

Вказаним рішенням встановлено, що заборгованість виникла саме за поставлений газ.

Актом звіряння розрахунків від 31.12.2009, укладеним між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Мелітопольгаз", підтверджується заборгованість боржника перед кредитором у розмірі 12 909 460,01 грн.

Наведеним підтверджено, що вказана в протоколі засідання комісії з питань списання заборгованості ВАТ "Мелітопольгаз" від 20.09.2011 сума заборгованості - 19 248 028,20 грн., обліковувалась станом на 01.01.2010, не була сплачена станом на дату набрання чинності Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.2011 року № 3319-УІ (3319-17) та підлягала списанню у повному обсязі на підставі Закону.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов"язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Повторно переглядаючи справу, виконавши вказівки, які викладені у постанові ВГСУ від 16.12.2014, давши належну оцінку фактичним обставинам справи, доводам та запереченням сторін, суди попередніх інстанцій, встановивши, що боржник - ВАТ "Мелітопольгаз" є суб'єктом, на якого розповсюджується дія Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) № 3319-17 від 12.05.2011 та з'ясувавши наявність відповідної заборгованості та період її виникнення перед Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", дійшли до обґрунтованого висновку, про припинення зобов'язання боржника перед кредитором та виключення припиненого зобов'язання із реєстру вимог кредиторів боржника - ВАТ "Мелітопольгаз".

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 29.04.2015 та ухвала Господарського суду Запорізької області від 10.03.2015 відповідають фактичним обставинам справи і вимогам Закону і підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.