Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Прокопанич Г.К., Мачульського Г.М. розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 у справі господарського суду Одеської області за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго" про стягнення 135 883, 75 грн. за участю представників сторін:

позивача: Остапенко В.М. (представник за дов. від 18.04.2014 № 14-109),

відповідача: Безпечна А.В. (представник за дов. від 23.03.2015 № 07-06/27а)

ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі по тексту - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Теплодаренерго" про стягнення пені в розмірі 31 226,51 грн., 7% штрафу - 94 952,80 грн., суми на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 3 459,13 грн. та 3% річних - 6 245,31 грн., а також понесені позивачем судові витрати.

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.04.2015 у даній справі позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 рішення господарського суду Одеської області від 06.04.2015 з даної справи в частині задоволення позовних вимог про стягнення суми пені в розмірі 31 226,51 грн. змінено, та присуджено до стягнення з ТОВ "Теплодаренерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пені в розмірі 15 000,00 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати в частині відмови у стягненні 16 226, 55 грн. пені, рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу тим, що постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 233 ГК України, ст. 224, 258, 549- 551, 625 ЦК України, ст. 43, 83 ГПК України, без дослідження усіх істотних обставин справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Предметом спору у даній справі є стягнення пені, штрафу, інфляційних та 3%, з яких господарський суд попередньої інстанції, керуючись положенням ст. 551, 625 ЦК України, ст. 231, 233 ГК України та умовами договору № 12/1069-БО-23 купівлі-продажу природного газу, стягнув з відповідача в повному обсязі лише заявлені суми штрафу, інфляційних і 3% річних, а пеню згідно постанови суду апеляційної інстанції - частково, зменшивши її розмір на 50%, що і стало підставою звернення позивача з касаційною скаргою на цю постанову саме в частині зменшення розміру пені, яку колегія суду касаційної інстанції вважає за необхідне розглянути в цих межах.

Так, відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру пені до 1000,00 грн., мотивуючи його тим, що більш ніж 95% споживачів ТОВ "Теплодаренерго" є населення м. Теплодар та бюджетні установи, які не в повному обсязі та не своєчасно розраховуються за послуги Підприємства, а затверджений тариф на послуги теплопостачання фактично відшкодовує 100% вартості послуг теплопостачання, тому основний вид діяльності відповідача виробництво, транспортування та поставка теплової енергії фактично є збитковим.

Згідно ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.

Зменшуючи розмір пені до 15000,00 грн., суд апеляційної інстанції в обґрунтування часткового задоволення клопотання відповідача, посилався на те, що: - заборгованість за поставлений позивачем природний газ, який використовувався виключно для подальшої реалізації теплової енергії населенню та релігійним організаціям (споживачам), виникла у зв'язку з тим, що останні несвоєчасно розраховуються за надані послуги; - ступінь виконання відповідачем основного зобов'язання за договором (станом на час розгляду справи заборгованість за поставлений природний газ сплачена у повному обсязі); - заборгованість відповідача перед бюджетом станом на 23.02.2015 становить 1 462 736, 90 грн. (копія адміністративного позову Державної податкової інспекції у Біляївському районі в Одеській області); - позивач належить до державного сектору економіки; - за договором постачався імпортований природній газ, який ПАТ "НАК "Нафтогаз України" отримує за зовнішньоекономічними контрактами; - доказів, які б вказували на імовірність збитків або засвідчували наявність збитків у позивача, у зв'язку з несвоєчасним виконанням прийнятих на себе зобов'язань відповідачем матеріали справи не містять.

За змістом ст. 32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, встановлюється господарським судом на підставі доказів - фактичних даних, що встановлюються певними засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі судом апеляційної інстанції. Згідно з приписами частини 2 цієї норми до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин, відхилених господарським судом при розгляді спору.

Враховуючи наведене, а також наявне у господарського суду згідно ст. 83 ГПК України право на зменшення розміру пені, висновок суду апеляційної інстанції щодо такого зменшення пені на 50%, колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.

Згідно з п.1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення коли визнає, що вони прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваній постанові, і не можуть бути підставою для її зміни чи скасування, оскільки вона відповідає чинному законодавству України і обставинам справи.